Суди ліквідують, що далі?

    Минулого року розпочалася реформа судової системи України. А 29 грудня Президент України поклав “під ялинку“ цілих 15 указів, що стосуються правосуддя. «Це другий етап, який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів», – наголосив Петро Порошенко.

   Одним з елементів цього етапу стала масштабна ліквідація судів першої та апеляційної інстанцій. У цьому році ліквідуються 142 місцевих суди, а замість них утворюються 75 окружних судів шляхом злиття місцевих судів. У Кіровоградській області буде створено дев’ять окружних судів: Гайворонський, Голованівський, Долинський, Знам’янський, Кропивницький, Кіровоградський, Новоукраїнський, Олександрійський, Світловодський.

   Що стосується нашого міста, то прес-секретар, заступник керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Алла Бєлова повідомила наступне: «Указом Президента України №451/2017 від 29 грудня 2017 року «Про реорганізацію місцевих загальних судів» постановлено створити Олександрійський окружний суд – у місті Олександрії, Олександрійському та Петрівському районах Кіровоградської області із місцезнаходженням у місті Олександрії та селищі міського типу Петровому Кіровоградської області, шляхом реорганізації (злиття) Олександрійського міськрайонного суду та Петрівського районного суду. Указ набирає чинності з дня його опублікування.

    Акти Президента України не пізніше як у п’ятнадцятиденний строк після їх підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Таким чином, після набрання чинності Указа Президента розпочнеться процедура створення Олександрійського окружного суду.

    Відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», міськрайонні суди, яким є і Олександрійський, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Наразі Олександрійський міськрайонний суд продовжує свою роботу в звичайному режимі до початку діяльності новоутвореного, про що буде повідомлено у порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

  Але ж які конкретно зміни чекають на судову інституцію у подальшому? На це питання поки що ніхто ні в адміністрації, ні в судовому корпусі дати відповіді не може. Фахівці кажуть, що тривають напрацювання по кожному виду судочинства. За словами ініціаторів судових новацій, вже найближчим часом буде напрацьоване законодавче рішення, спрямоване на досягнення безперервності судового розгляду. Але поки що, як стверджує адвокат Тетяна Ющенко, належної роз’яснювальної роботи щодо обсягу і змісту масштабних змін у системі судоустрою проведено не було, тож утворився такий собі «законодавчий кубик Рубіка»: знайшов норму – читай перехідну та дивись прикінцеву.

   «Членами Вищої ради правосуддя не було висловлено жодної думки стосовно процесуальних наслідків масштабних змін для мільйонів справ, які розглядаються, як і не було поставлено жодного питання стосовно соціальних наслідків для мільйонів громадян, тисяч суддів та багатьох тисяч працівників апарату. Членів ВРП також не зацікавило питання економічного та фінансового характеру перетворень. Загалом обговорення надважливого питання відбувалося протягом лише 16 хвилин, і ще 42 хвилини члени Ради перебували в нарадчій кімнаті, обговорюючи рішення», – говорить адвокат.

   А ось що сказав керівник Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Він визнав, що за останні роки в судовій системі більш ніж удвічі зросла кількість нерозглянутих справ і час розгляду кожного виробництва. Причини цього він пов’язує з катастрофічною нестачею понад 1000 суддів. Разом з цим глава ДСА висловив переконання: після запуску ліквідації та створення судів цей процес зрушиться з мертвої точки. Тобто правосуддя “запрацює по-новому” і як годинник.
Іншої думки суддя Кіровоградського окружного адмінсуду Роман Брега. За його словами, він не почув ні від кого з держслужбовців обґрунтувань необхідності саме ліквідації райсудів і створення їх “окружних наступників”.

   “Це ускладнення доступу людей до правосуддя та створення труднощів для суддів. Ліквідація господарських та апеляційних судів, яка ґрунтується на зміні їхньої назви шляхом доповнення словом “окружний”, не піддається ніякому розумінню”, – вважає Брега.

  Тож лишається тільки сподіватися, що запущений механізм буде доповнений обґрунтованими роз’ясненнями, які скерують розпочату реформу у правильному напрямку.

Сергій Гавриленко