Стриманий оптимізм «Теплокомуненерго»

    Нещодавно на одному з обласних сайтів з посиланням на офіційні джерела з’явилося тривожне повідомлення, що олександрійське КП «Теплокомуненерго» має значну дебіторську заборгованість, і у зв’язку з цим його виробнича діяльність перебуває в критичному стані. І хоча до наступного опалювального сезону ще залишається понад три місяці, погодьмося, таке повідомлення у нас, споживачів тепла, викликає не надто веселі роздуми. Особливо – з огляду на постійну невизначеність у країні з природним газом. Це і стало приводом для нашої розмови з головним інженером КП ТКЕ Анатолієм Молчаном.

   – Отже, Анатолію Миколайовичу, наскільки виправданими є побоювання ваших абонентів стосовно подальшої роботи підприємства?

   – Ми справді перебуваємо у «стабільно важкому» становищі: на даний час у нас за борги арештовані банківські рахунки, тому працювати доводиться у «ручному» режимі.

   – Як виникла дебіторська заборгованість?

   – Та як завжди. Свого часу ми мали економічно необґрунтований тариф – такий, який могло «витримати» населення. Решту витрат погашала держава субсидіями і компенсацією різниці у тарифах. Але оскільки ми кожного місця отримуємо газ, то щомісяця за нього повинні і платити. Держава виплати різниці у тарифах проводила в кінці року, а НАК «Нафтогаз» борги нам нараховував щомісяця. Плюс до цього населення і організації не завжди вчасно платили, не вчасно пільги і субсидії компенсувались, от борги і назбиралися – близько шести мільйонів гривень. Начебто це й не наша провина, а держави, але юридично – є два суб’єкти господарювання: «Нафтогаз» і ми. Перший свої зобов’язання виконав, постачаючи нам газ, а ми, виходить, за нього вчасно не розрахувались. От вам і все: судовими органами було вирішено заблокувати нам рахунки до повного виконання боргових зобов’язань.

   – Розв’язати цю проблему реально найближчим часом?

   – Якщо врахувати, що вона тягнеться вже третій рік, то судіть самі, наскільки це реально…Та все ж ми намагатимемося вирішити питання протягом липня.

   – Скільки заборгувало населення?

  – Станом на 1.06.2017 року разом з боргами попередніх років – 18 мільйонів 535 тисяч 550 гривень. Бюджет теж винен значну суму. Тому наше прохання до всіх споживачів залишається тим же: давайте співпрацювати у цьому напрямку, при всій загальній скруті все-таки знаходити можливості для розрахунку за отримане тепло, адже це наша спільна проблема, вирішити її можна тільки разом, і підприємство тут готове йти назустріч кожному абоненту.

   – Але ж підприємство виживає…

  – Так. Нарешті ми виплатили заробітну плату нашим працівникам за травень включно і частину – за червень. Сподіваємося, що у першій декаді липня повністю закриємо і минулий місяць. Вдалося вже закупити матеріали на ремонтний період і зараз, згідно з графіком, виконуємо і капітальні, і планові ремонти, а також ті роботи, які накопичилися за експлуатаційний період. Змушені працювати по чотириденному робочому тижню, оскільки існуючі борги не можна нарощувати. Крім того, для закупівлі матеріалів треба на чомусь економити, отож працівники, які були зайняті на сезонних роботах, звільнені і стали на облік у Центрі зайнятості. До початку опалювального сезону (до 1 жовтня) вони повернуться на підприємство і доукомплектують персонал.

   – Чим займається у міжсезоння «основний склад команди»?

  – Роботи багато. Зараз, наприклад, є зміни у законодавстві: раніше «Теплокомуненерго» було ліцензіатом НКРЕКП, тепер нас вивели з підпорядкування цієї комісії і передали повноваження зі спостереження за нашою ліцензійною діяльністю облдержадміністрації. І тарифи буде погоджувати й затверджувати не «регулятор», а органи місцевого самоврядування. Слід сказати також, що ми працюємо над інвестиційною програмою з удосконалення і модернізації схем теплопостачання. Це довготривала робота, яка проводилася вже багато років. Ми потрапляли з нашими пропозиціями на форуми міжнародних фінансових структур. І треба сказати, результати були непогані: наприклад, котельня, що на базі ЦТП по проспекту Соборному, 118, побудована два роки тому саме на ці кошти – за програмою «NEVKO», яку нам профінансували іноземні банки. Уже рік працюємо з Європейським інвестиційним банком, щоб спільно розробити пропозиції з подальшої реконструкції системи теплопостачання міста. Програма пройшла два етапи, відбулася її презентація і погодження з Міністерством економіки. Дав свої позитивні висновки і експерт-консультант – компанія «Рамболь», яка проводила моніторинг. Отож ми вже в кінці цієї роботи. Загалом роботи дуже багато, оскільки обладнання у нас застаріле. Відпрацювало воно більше, ніж по два своїх терміни експлуатації.

   – Це відома нам програма оптимізації централізованого опалення міста, чи вже інша?

  – Певною мірою – так. Просто програма оптимізації була розроблена 10 років тому, вона пройшла тоді всі можливі експертизи ефективності в Україні і в міжнародних фахівців. Але прогрес за цей тривалий час також не стояв на місці, і він висуває до згаданої програми нові вимоги її коригувань.
На нашу адресу нерідко звучить критика. Мовляв, куди ще підприємство бере кредити, коли воно й так у боргах. Але роботу з реконструкції мереж і обладнання треба робити, інакше рано чи пізно може просто настати колапс. Організаційна робота начебто пройдена: ми потрапили до трійки міст України, з якими банк згоден працювати. Під ці інвестиції заклали великі обсяги роботи: повна перекладка зношених теплових мереж, заміна обладнання котельних – насосів, котлів, які вже тримаються лише на чесному слові. Від цього, якщо хочете, залежить не лише майбутній опалювальний сезон, а й певною мірою – стабільність у місті. Ми ще добре пам’ятаємо страшну ситуацію, у якій опинилися жителі Перемоги взимку 2007 року…

   – Яка сума кредиту?

  – Вона ще уточнюється. Приблизно 16 мільйонів євро – там будуть, наприклад, розглядатися варіанти облаштування теплових пунктів на вводах у будинки, щоб жителі самі могли регулювати температуру у помешканнях, не розбалансовуючи при цьому мережі.

   – Кредит вплине на тарифи для споживачів?

  – Він виділяється під гарантії держави, а повертатиме його, звісно, підприємство. А це означає, що даний фактор не може не вплинути на собівартість виробленого тепла. Раніше це все фінансувалося державою спільно з місцевим бюджетом, потім реконструйовані потужності безоплатно передавалися підприємству, і в тариф такі капіталовкладення не закладались. А зараз вимагають, щоб усе це компенсувати складовою у тарифі. Правда, питання ще залишається відкритим, але принаймні нас усіх намагаються привчити: за все треба платити. Тому нам, на жаль, не вдасться так швидко вийти на фінішну пряму, коли кредит буде повернуто, хай навіть він і на вигідних умовах для підприємства.

   – Раніше здійснені заходи оптимізації дали вам значну економію газу та інших ресурсів, але в той же час тарифи на тепло не лише не зменшуються – вони зростають…

  – На жаль, так. Ми робимо те, що від нас залежить – весь час боремося за скорочення фізичних обсягів споживання газу, а вартість його на світовому і вітчизняному ринках тим часом постійно зростає випереджаючими темпами. І на це ми вплинути ніяк не можемо. Знову ж таки, будь-яка модернізація потребує капіталовкладень, чого багато хто з критиків не хоче зрозуміти.

    А завдання загалом залишилися ті ж: треба зняти арешт з рахунків, оскільки підприємство не повинно так працювати. Є багато різних питань по пільгах, зокрема уряд прийняв рішення з першого травня повернути невикористані субсидії. Тому зараз це все треба перерахувати, щоб до початку опалювального сезону можна було призначати нові субсидії. Слід сказати, що це робота копітка і невдячна: є багато людей незадоволених, оскільки законодавство весь час змінюється, є певні прорахунки і в соціальних службах, та й для нас ця методика ще залишається незвичною. Але ми намагаємося знайти порозуміння з абонентами. Я сподіваюся, що всі, хто має право на пільги і субсидії, їх отримають. А підприємство налаштоване, як завжди, на те, щоб пройти опалювальний сезон і не залишити людей без тепла, незважаючи на нестабільність ситуації (чого гріха таїти) у державі в цілому. Досі підприємству це вдавалося без якихось значних нарікань з боку споживачів. Сподіваємося, що наступний опалювальний сезон ми також усі разом подолаємо. Ось такі завдання підприємство ставить перед собою.

О.Осауленко