«Шкідливі» професії стали раптом нешкідливими

   Нещодавно почув, що наш уряд значно скоротив існуючі раніше списки «шкідливих» професій, чим позбавив пільг відповідних працівників. Наскільки це правомірно і на підставі чого так зроблено?

   С.Шаповалов, пенсіонер, колишній гірник

  Минулого року Кабінет Міністрів України справді істотно скоротив перелік професій і посад працівників з так званих “списків №1 і №2”. У першому списку завжди значилися професії з найшкідливішими для здоров`я працівника факторами. Це різні гірничі спеціальності – інженери, маркшейдери, прохідники; робітники, зайняті в чорній металургії, трубопрокаті, коксохімічному виробництві та хімпромі, льотчики, атомники, метробудівці й ті, хто зайнятий на шкідливих виробництвах, пов’язаних зі сплавами металів. А також люди, які працюють із вибухівкою, азбестом, склом та багато інших.

   До другого списку входять різноманітні машиністи, оператори кранів, геологи та механізатори, будівельні спеціалісти, деякі викладачі, більшість медпрацівників, слюсарі й навіть працівники театрів і цирків тощо. Пільги для таких фахівців передбачені як за шкідливі виробничі фактори, так і за певні особливі умови праці.

   Серед пільг цих професій головна – достроковий вихід на пенсію. Також це надбавки за шкідливість до пенсій (плюс збільшені відпустки та спеціальне харчування працівникам – поширена у народі назва “молоко за шкідливість”). Зі слів економіста-оглядача Олександра Охріменка, головна мета зменшення списків – економія. “Перед урядовцями стояло завдання прорідити списки, зменшити дефіцит Пенсійного фонду. МВФ вимагає підвищити пенсійний вік, а Кабмін, намагаючись прямо не чіпати цю тему, вийшов із ситуації ось таким опосередкованим способом”, – вважає він.

   “Щодо першого списку, кількість працівників, які до цього мали право на пільговий вихід на пенсію, становила 169 тисяч осіб. Їх скоротили до 55 тисяч. За другим списком з 223 тисяч працівників кількість зменшилася до 102 тисяч, – розповів екс-депутат Верховної Ради Андрій Павловський. – При цьому Кабмін радісно підрахував: зменшено дефіцит Пенсійного фонду аж на 25,9 млн грн”.

   “Списки «схудли» радикально – більше, ніж наполовину”, – говорить голова шахтарської профспілки Михайло Волинець. З його слів, з обох списків «випадають» робітники, задіяні у видобутку залізних руд, роботі з кольоровими металами, працівники гірничо-збагачувальних комбінатів, рятувальники. “Гірше і медикам: позбавили пільгових пенсій майже всіх: рентгенологів, хірургів, інфекціоністів, медсестер психлікарень”, – наголосив він. Також без пільг залишаться майже всі педагоги, працівники хімічної галузі, багато хто із залізничників, атомників. Для більшості термін виходу на пенсію з 35-40 років збільшиться до 50-55.

   Деякі рішення мають просто комічний вигляд: “Балерини виходили на пенсію в 35 років. Їм вирішили підняти цей вік до 50 років, це ж нонсенс”, – зауважує профспілка Київської Національної опери. А голова профспілки атомників Валерій Матов поскаржився: зі списку викреслили ряд працівників ЧАЕС.

   “Ми пропонували встановити їм інший критерій збільшення виплат – з радіоактивності, але нам сказали: потрібна тривала дослідницька робота інститутів. У підсумку їх просто викреслили”, – сказав він.

    Конфедерація вільних профспілок України наприкінці минулого року подала позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання незаконною та скасування згаданої постанови Кабінету Міністрів України №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

   Підставою для подання КВПУ позову про незаконність постанови №461, яка суттєво скорочує списки №1 і №2, стали також, як вважають профспілки, численні порушення порядку її ухвалення. Зокрема, без належного оприлюднення та громадського обговорення, ігнорування позиції спільного представницького органу репрезентативних Всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та чинного законодавства, звуження змісту й обсягу існуючих прав сотень тисяч громадян шляхом збільшення віку та строку трудового і страхового стажу, необхідних для призначення й отримання пенсії.

    Оприлюднюючи проект Постанови Кабміну №461 на своєму веб-сайті, один із її розробників – Державна служба з питань праці вказала, що основною метою розробки нового документа є приведення назв професій і посад працівників, передбачених списками №1 і №2, у відповідність із назвами, зазначеними у Національному класифікаторі України. Ця ж причина названа й у пояснювальній записці до проекту постанови. У ній також вказується, що Держпраця спільно з Міністерством соціальної політики України розробили проект на підставі узагальнення та аналізу практичного застосування списків №1 і №2. Держпраця також наголошувала на тому, що ухвалення постанови не впливає на ринок праці і сприятиме обґрунтованому визначенню права працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами, на пенсію за віком на пільгових умовах. Таким чином громадськість була введена в оману, бо насправді, прикриваючись приведенням назв професій і посад працівників, передбачених списками №1 і №2, у відповідність з назвами, зазначеними у Національному класифікаторі України, розробники нових списків №1 і №2 провели тотальне скорочення професій і виробництв, зайнятість на яких негативно позначається на житті і здоров’ї працівників, переконана конфедерація профспілок.

   За даними Держстату, у 2016 році кількість працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами, становила понад один мільйон. Після прийняття постанови №461 40% з них втратили право на пенсію за віком на пільгових умовах. І це при тому, що умови роботи у більшості галузей останнім часом не тільки не покращились, а навіть погіршилися. Бо контролюючі органи, які зобов’язані забезпечувати державний нагляд за дотриманням законодавства з охорони праці та виробничої санітарії, тривалий час фактично не виконували (та й зараз продовжують не виконувати) своїх функцій у повному обсязі через реформу Держпраці та введення мораторію на проведення перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців.

  Розробники Постанови №461 проігнорували також вимоги «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів №442 від 1 серпня 1992 р., згідно з яким результати атестації використовуються для обґрунтування пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і №2. У пояснювальній записці до проекту постанови немає жодних посилань на результати проведених атестацій робочих місць, якими було б установлено, що на виключених зі списків №1 і №2 посадах та професіях відсутні несприятливі умови праці, фактори виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочих місцях відповідають вимогам охорони праці, а встановлені ступені шкідливості й небезпечності роботи та її характер за гігієнічною класифікацією не є шкідливими.

  Ось такі думки були викладені у судовому позові конфедерації профспілок. Та на жаль, питання перегляду рішення Кабміну стосовно списків шкідливих професій досі залишається невирішеним.

О.Іванченко