Що треба знати про вибори

25 жовтня нас чекає “перезавантаження” місцевої влади, яку обиратимуть за новими правилами. Обиратимуть депутатів місцевих рад – сільських і селищних, міських, районних та обласних, районних у містах, а також голів майже усіх міст, сіл і територіальних громад.

Сам виборчий процес офіційно розпочався 5 вересня. Як розповіла голова Олександрійської міської територіальної виборчої комісії Валентина Вечірко, комісія готова до виборів, виборчі органи зареєстровані, є печатка та все необхідне технічне забезпечення, вже проведені перші засідання. Також Вечірко повідомила, що кілька членів комісії, так званих іногородніх варягів, тобто людей, що увійшли до складу комісії від партій, які не відомі в нашому місті, замінені на місцевих.
Сьогодні в соцмережі куратором від ЦВК по Кіровоградській області створена група, в якій розміщується вся корисна інформація – це така нова форма контактування, яка повинна полегшити роботу членам комісій.
До Олександрійської громади увійшли, окрім міста Олександрії, села Головківка, Ізмайлівка, Королівка, Марто-Іванівка, Звенигородка та смт Олександрійське. Кількість виборців станом на червень місяць 2020 року – 66387.
У свою чергу секретар Олексан-дрійської районної територіальної виборчої комісії Анатолій Куруп повідомив, що сільські та селищні виборчі комісії вже сформовані. На майбутні вибори район іде в укрупненому складі, до якого увійдуть Великоандрусівська, Новопразька, Онуфріївська, Пантаївська, Петрів-ська, Попельнастівська, Прию-тівська селищні громади та Світловод-ська міська громада…
На цьогорічні місцеві вибори для громадян підготували стільки нововведень, що навіть у досвідчених політиків виникає безліч запитань, не кажучи вже про звичайних людей. Тож ми зібрали та спробували максимально просто подати усі витяги із законодавчих актів. Сподіваємося, це допоможе розібратися нашим читачам у хитросплетіннях нового виборчого процесу.
Отже, новий адміністративно-тери-торіальний поділ зменшив кількість районів в Україні приблизно у чотири рази. По всій Україні будуть обрані лише 119 районних рад. У зв’язку з цим кількість місцевих депутатів загалом різко зменшиться. Тож на місцевому рівні очікується більш запекла конкуренція між кандидатами й партіями у порівнянні з минулими виборами восени 2015 року.
Також мають бути обрані депутати 22 обласних рад (усіх, за винятком Донецької та Луганської), 381 міської ради, понад тисяча селищних рад, а крім того – мери переважної більшості українських міст, голови сіл та селищ.
За новим виборчим кодексом одна й та ж сама людина зможе балотуватися одночасно до рад двох рівнів – наприклад, сільської та обласної. Також дозволяється балотуватися у депутати кандидатам у голови громади, але тільки у громадах, що налічують до 75 тисяч виборців.
Виборці, як правило, отримають по чотири бюлетені. По одному – для голосування за голову (села чи міста), за депутата сільської, районної та обласної ради віподвідно.
Нова форма виборчих бюлетенів зустрінеться там, де виборці обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців).
Такі бюлетені треба “читати” по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч – пронумерований перелік кандидатів від цієї партії. Обравши партію, треба поставити “галочку”, “плюсик” чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію. До другого квадрату потрібно вписати порядковий номер обраного кандидата, аби допомогти йому піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії. Причому бажано внести максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо).
Схожі бюлетені і для голосування за депутатів районних і обласних рад.
Роль партій, за новим виборчим законодавством, відчутно посилиться. Тепер у більшості випадків (там, де у громаді понад 10 тисяч виборців), на місцевих виборах змагаються партії, а вже не окремі позапартійні кандидати-самовисуванці.
Проголосувати потрібно буде одночасно і за партію, і за “свого” конкретного кандидата у ній.
Самовисування зберігається тільки у містах і селищах з кількістю виборців до 10 тисяч. Там залишиться мажоритарна система. Але округи будуть багатомандатними – в кожному зможе обратися від 2 до 4 депутатів.
Основна відмінність у тому, що раніше поріг для пропорційних партійних виборів починався від 90 тисяч виборців.
Тепер районні, обласні, районні у містах ради, а також сільські, селищні та міські ради з кількістю виборців понад 10 тисяч обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Згідно з нею, голос за партію – це перша графа бюлетеня – нарощує її “відсоток”, що збільшує кількість отриманих партією мандатів у місцевій раді. Мінімально необхідний прохідний бар’єр для партій становить п’ять відсотків. А вже у другій графі виборець може вибрати конкретне прізвище депутата з обраного ним партійного списку, що підвищує шанси цього кандидата “посунутися” вгору у затвердженому партією списку.
Однак кандидат зможе “поліпшити” своє місце у списку лише у тому разі, якщо набере певну кількість голосів особисто за нього. Це – не менше 25 відсотків від так званої виборчої квоти – кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у раді. Інакше список залишиться таким, яким його від початку запропонувала партія. Тобто закритим.
У громадах, де йтиме боротьба між партійними списками, поряд з назвою партії у бюлетені стоятимуть прізвища щонайменше п’яти кандидатів. Запроваджена гендерна квота передбачає, що двоє з кандидатів у списку повинні бути іншої статі. Отож, місцевим лідерам доведеться шукати політично активних жінок для “удосконалення” списку.
Ще одним прогресивним кроком називають зменшення у дев’ять разів розміру грошової застави для кандидатів. Але водночас її запроваджено на найнижчій ланці – там, де раніше її не потребувалося.
Для депутатів сільської, міської та районної рад застава становить 20 відсотків мінімальної зарплати. А для кандидата у мери міста із населенням понад 75 тисяч – з розрахунку чотири мінімальних зарплати на кожні 90 тисяч виборців. Ці гроші повертаються лише тим кандидатам, що будуть обрані.
З “партизацією” місцевих виборів пов’язана ще одна важлива новація: партія, яка висуватиме кандидата, зможе відкликати його у разі дій усупереч партійній лінії. Це так званий “імперативний мандат”, який уже діє та застосовувався у Верховній Раді.
Новий виборчий кодекс запроваджує систему обрання у два тури голів громад, у яких живе понад 75 тисяч виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів кандидат не набрав 50 відсотків +1 голос, призначається другий тур. Там, де виборців менше, голова обирається простою більшістю.

І. Петров