Про супергероїв та історичні бренди

         Презентація   

   25 квітня в рамках Всеукраїнського туру свою нову книгу в Олександрії презентувала українська письменниця, журналістка, сценаристка, авторка проекту «Літературний туризм» Лора Підгірна. Зустріч з письменницею пройшла у Центральній міській бібліотеці ім. Пушкіна.

   Спочатку – про саму авторку. Лорі Пдгірній 41 рік, вона з відзнакою закінчила історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту, працювала журналісткою в Кам’янець-Подільській газеті «Подолянин». Була редактором видання «Погляд» (м. Хмельницький). Завдяки роботі в журналі «Краля» мала змогу познайомитися з багатьма публічними людьми України. Десять років проживала в Києві, працювала в газеті «Життя, як воно є».

   У рідному Кам’янці-Подільському створила власне повнокольорове видання про культуру, мистецтво і непересічних людей PROMO LUX та започаткувала проект «Літературний туризм», який успішно діє на територіях Хмельниччини, Тернопільщини і Львівщини (в його рамках автори, презентуючи свої книги у різних населених пунктах, знайомляться з читачами, з історією та пам’ятками «маленької» України). Видавала повнокольорове регіональне видання “Вечірні Новини” та вела краєзнавчий проект “Тарноруда”.

   Лора Підгірна активно працює в «Українській Галицькій партії» та очолює її міський осередок у Кам’янці-Подільському. В 2017 році авторка започаткувала серію “Український історичний вестерн” і пише цикл романів “Пригоди Марка Шведа”. Дві перші частини циклу – «Червона Офелія» та «Печатка Святої Маргарити», яка вийшла навесні цього року, надруковані у видавництві «КМ-Букс».

   Олександрійцям Лора розповіла, що виросла серед книжок. Батько працював міліціонером і рятував списані бібліотеками книжки від знищення, його машина, бабусин буфет і полиці вдома були заповнені творами С.Цвейга, В.Скотта, Ж.Верна, А.Дюма та інших класиків і сучасників. Лора писала продовження улюблених творів і власні доробки, які складала у шухляду. Та одного разу все змінилося – після поїздки у містечко Волочиськ, де місцевий краєзнавець відкрив для неї село Тарноруда з багатою історією та старовинним цвинтарем. Збираючи історичні факти, письменниця зрозуміла, наскільки мало ми знаємо про своє минуле. І вирішила розповідати про нього у своєрідній формі історичного вестерну з елементами детективу. Вигадала сюжет і героя – Марка Шведа, такого собі українського Джеймса Бонда, а підґрунтям послугували реальні історичні події в Україні 20-х- 30-х років минулого століття. Вигадані події письменниця майстерно вплела в історичне тло, адже, історик за освітою і активна читачка, вона як ніхто знає: завдяки історичній прозі читач більше дізнається про минуле батьківщини.

   Лора цікаво розповіла про супергероїв та бренди, які популяризують свою історію: «Ми всі дивимося серіали про Тюдорів, Борджиа, вікінгів, а про своє минуле мало що знаємо. Творячи історичний бренд, кожна нація створює своїх супергероїв – реальних чи легендарних – не має значення. Хан Батий, Чингізхан – герої для свого народу, і нехай інші сприймають їх як хочуть. Українська нація – єдина, яка соромиться своїх героїв. Нам потрібно позбутися цього тавра – перманентно-плачучого духу, пригнобленості й відчуття тяжкої долі. Незалежній Україні 27 років, і тільки тепер ми відкриваємо для себе українських героїв. Не соромтеся історичних особистостей, піднімайте їх на п’єдестал, завдяки цій історичній спадщині до вас приїздитимуть туристи, а це – наповнення міського бюджету».

   За ініціативи у тому числі і Лори Підгірної вулиця Уральська у її рідному Кам’янець-Подільському була перейменована на Симона Петлюри.

   Олександрія письменниці сподобалася, вона побувала у краєзнавчому музеї та художній галереї і відзначила, що наше місто чимось нагадує їй батьківщину. Лора поспілкувалася з читачами, які могли придбати її книги, роздавала автографи. Два примірники романів вона подарувала Централізованій бібліотечній системі міста. Тож книги Лори Підгірної із серії «Пригоди Марка Шведа» – «Червона Офелія» та «Печатка святої Маргарити» – доступні у бібліотеках Олександрії.

Ярослава Волошко