Про стан справ з опаленням МЗК (норма і коментар фахівця)

Нещодавно КП «Теплокомун-енерго» оприлюднило інформацію для своїх абонентів про розрахунковий метод визначення тепла на загальнобудинкові потреби. Тобто застаріла проблема сама нагадала про себе, що вона нікуди не зникла, а просто у літній період, скоріше за все, відійшла на другий план. І комунальне підприємство своєю публікацією спробувало пояснити суть питання на даний час.

Так, згідно зі станом на жовтень поточного року, для більшості багатоквартирних будинків, співвласники яких не визначилися з методом обрахунку кількості теплової енергії, витраченої на забезпечення загальнобудинкових потреб опалення, КП «Теплокомуненерго» визначає обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинковї потреби опалення як частку від загального обсягу споживання теплової енергії опалення будинку (відповідно до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315).
Для можливості застосування розрахункового методу обрахування теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, співвласники будівлі мають прийняти таке рішення відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 29, ст.262), або відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 10, ст.78).
Рішення про застосування розрахункового методу обрахування теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення, має бути оформлене протоколом загальних зборів згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2023, № 87, ст.323).
Протокол надається управителю житлового будинку, управитель будинку в міжопалювальний період письмово повідомляє виконавця розподілу комунальної послуги про застосування розрахункового методу обрахування теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення та надає наступні дані:
– загальна площа місць загального користування та допоміжних приміщень (незалежно від наявності опалювальних приладів) у будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, м2;
– довжина трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, м;
– наявність ізоляції трубопроводів опалення.
Також КП «Теплокомуненерго», може визначати обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення згідно з данними проєкту будинку або результатів енергоаудиту.
«Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що тільки при наявності вищевказаних документів та технічної інформації багатоквартирного будинку, КП «Теплокомуненерго» буде застосовувати розрахунковий метод визначення теплової енергії, витраченої на забезпечення загальнобудинкових потреб опалення.
Додатково звертаємо увагу Споживачів, що застосування того чи іншого методу обрахунку теплової енергії, витраченої на забезпечення загальнобудинкових потреб, буде відбуватися лише в міжопалювальний сезон.
Для додаткових запитань звертайтеся до вашого управителя або до КП «Теплокомуненерго» за тел.: 067 828 30 42 – теплова інспекція», – йшлося у повідомленні.
Що це означає надалі? Оскільки, виходячи з реалій, згадана проблема ще далека від свого остаточного вирішення, ми поросили дещо прокоментувати заступника директора КП «Теплокомуенерго» Олега Сивця.
– Міська влада і теплопостачальне підприємство ще минулого опалювального сезону і наприкінці його намагалися врегулювати питання у межах, дозволених законом. Що вдалося зробити?
– Законодавчими, нормативними документами передбачено чотири методи обрахування теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби. Тобто співвласники багатоквартирного будинку повин-ні вирішити протокольно, більшістю (не менше двох третин голосів), який метод вони хочуть застосовувати, і надати нам ці дані для використання. Зараз для обрахунку застосовується методика, яка визначена урядом держави, як умовно кажучи, спрощена або загальна. Якщо співвласники провели тепловий аудит – тоді застосовується відповідний метод. Якщо вони надають технічні дані будинку – загальні площі, протяжність трубопроводів та всі інші необхідні характеристики, тоді застосовується ще інший метод. Ми всіх попереджаємо, що нарахування можуть як зменшитися, так і збільшитись у кожному окремому випадку, і який буде результат, наперед знати неможливо. За підсумками пройденого опалювального сезону можна звірити з нами результат і потім у наступному сезоні будинок може перейти на той спосіб обрахування теплової енергії, який більше задовольнятиме його мешканців.
На кожному будинку стоїть теплолічильник, тому скільки теплової енергії зайшло у будинок, ту ми і розподілили між його мешканцями. Ніде і нічого не добавляється, а лише розподіляється між абонентами, які мають централізоване опалення, та власниками приміщень, які мають автономне опалення. Для більш складних методів обрахунку, наприклад, із засосуванням результатів енергоаудиту, у нас все готово, працює відповідна програма.
Станом на сьогодні до нас звернулися співвласники лише шістьох багатоквартирних будинків, і запропонована ними методика вже застосовується.
– Тільки шістьох? Але ж розмова була ще наприкінці опалювального сезону, і часу протягом літа у «автономників» було ніби достатньо…
– Так, тоді комісія, створена міською владою, управляючі компанії і наше підприємство пішли назустріч співвласникам житла: якщо люди хочуть спробувати можливі методи, все це дозволено законом. Але маємо ось таку ситуацію: хто бажав, той звернувся.
– Хто має право проводити тепловий аудит будинку?
– Проводять спеціальні організації. Звісно, це небезкоштовно, але, мабуть, воно варте того, якщо мешканці налаштовані на серйозне енергозбереження. Наприклад, є таке ОСББ «Арка». Вони використовують всі можливі засоби: утеплили будинок, замінили вікна на енергозберігаючі, ізолювали труби, привели до ладу підвал, теплосистеми і отримали результат – плата за теплопостачання у них помітно зменшилась, оскільки зменшилися непродуктивні витрати теплової енергії. Але таких будинків зі справжніми господарями свого житла в місті чомусь одиниці. Можливо, тут причиною є і воєнний стан, через який призупинила свою діяльність державна програма з енергозбереження, яка допомагала таким об’єднанням співвласників…
А взагалі варто говорити і про громадянську відповідальність: тобто пам’ятати не лише про власні права, а й права інших людей. Простий приклад: у центрі мікрорайону Перемога є невеликий ринок, поруч з яким проходить трубопровід теплопостачання. Так люди, що перебувають на ринку постійно, обірвали теплоізоляцію трубопроводу і сидять на трубах, гріються! А потім лунають гнівні звинувачення на адресу підприємства, мовляв, ви, такі-сякі, довели своє господарство до ручки, «грієте небо», а нам за це платити!
Інший приклад: на кварталі сотих будинків по проспекту Соборному теж проходять поверхневі теплотраси. І дітвора, там бавлячись, постійно бігає по трубах, так само руйнуючи їхнє утеплення, яке передбачене технічними умовами. Невже цього не бачать їхні батьки? Чому вони не пояснюють дітям, що це спільна власність, яку треба берегти, що тепло не береться нізвідки, що за все треба платити, і ця плата буде тим більша, чим недбаліше ми ставитимося до нашого спільного майна. Скажу навіть більше: тут питання і не тільки в грошах. По трубах, як відомо, під тиском подається теплоносій, температура якого майже кип’яток. А не приведи Господи, станеться руйнування при таких забавках, виникне викид гарячої вони і хтось потрапить під її струмінь? Це я навів просто ілюстрацію щодо нашого ставлення до навколишнього світу.
Так само питання дбайливості за свою власність актуальне і в багатоквартирних будинках, де відповідальність за їх утримання лягає на всіх співвласників. Ми всі живемо в державі, де закони повинні виконуватися усіма, а не кимось вибірково. А плата за опалення місць загального користування – це також норма, яку не ми вигадали: вона узаконена урядом держави і стосується ця вимога як абонентів централізованого опалення, так і власників автономного, які проживають з ними поруч в одному будинку.
– Є прецеденти притягнення до примусового стягнення боргів з власників автономного опалення? І чи є великі суми заборгованості за опалення МЗК?
– Так, стягнення у судовому порядку проводяться. Але там немає аж занадто великих сум: борги у кілька тисяч гривень набігають лише тоді, коли власник автономки не платив за МЗК протягом років. І для примусового стягнення боргу немає жодних юридичних складнощів, як дехто вважає (нібито власники автоном не є абонентами «Теплокомуненерго – насправді це не так). Бо з усіма мешканцями будінків укладаються публічні договори про приєднання, у разі потреби ми робимо запит у ЦНАП і отримуємо дані по кожній квартирі. І прикро, що людині, яка не платила своєчасно за тепло і заборгувала за багато років, скажімо, 5 тисяч, через суд і виконавче провадження доведеться потім віддавати вже не 5, а всі 8 тисяч з усіма додатковими митами та судовими витратами, які їй дорахують до боргу. Мене дивує, що є ніби розумні люди, а вірять якимось дурницям і поширюють їх самі: «Нам всі борги спишуть». Ніколи такого не було і ніяких правових механізмів для цього не існує, оскільки ніщо не береться нізвідки, і на так зване «списання боргів» потрібні гроші, тобто все вийде за чийсь рахунок.

Наш кор.