Про безпечність води, яку ми вживаємо

У зв’язку з подіями в Ізмаїлі, де через потрапляння кишкової інфекції в водопровід на лікарняних ліжках опинилося близько 400 чоловік, наші читачі запитують, а чи не загрожує Олександрії подібне лихо, хто перевіряє воду і якої вона якості? Ці запитання ми переадресували начальнику відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства управління Держпродспоживслужби в м. Олександрії Л.Хільченко. Ось її відповідь:

– Згідно з чинним законодавством, контроль за показниками безпечності та якості питної води покладений на суб’єкт господарювання, який надає послугу з водопостачання. Контролю повинна підлягати вся вода, призначена для задоволення питних і господарсько-побутових потреб на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів, а також об’єкти централізованого питного водопостачання, в тому числі очисні споруди, насосні станції, водопровідні мережі, інші об’єкти нецентралізованого питного водопостачання, шахтні колодязі, свердловини.
На даний час лабораторіями Держсанепід-служби дослідження питної води проводяться лише в плані моніторингу (вибірковий конт-роль), за епідпоказниками в разі ускладнень епідемічної ситуації та за зверненнями громадян.
Стосовно нашого міста, то постійний конт-роль безпечності та якості питної води, яку ми вживаємо з централізованої системи водопостачання водогону «Дніпро-Кіровоград», проводиться фахівцями виробничої лабораторії Олександрійського водно-каналізаційного господарства ОВКП «Дніпро – Кіровоград». Підприємство щомісяця надає звіт про досліджені проби води та їх результати в управління Держпродспоживслужби в м. Олександрії. Згідно з цими звітами, у поточному році вода, яку ми вживаємо, відповідає стандартам та вимогам Державних санітарних норм.
На жаль, цього не можна сказати про воду з нецентралізованих джерел. Нашими фахівцями було відібрано та досліджено 8 проб питної води із джерел водопостачання та громадських колодязів у селищі Пантаївці, селах Марто-Іванівці та Звенигородці. За результатами досліджень 7 із 8 проб води не відповідали вимогам стандартів за мікробіологічними показниками, всі 8 проб не відповідали санітарно-гігієнічним показникам, а саме по вмісту нітратів. У досліджених пробах води вміст нітратів перевищує нормативне значення від 1,1 до 14,7 разів (по вул. Садовій, 53 – в 3,4 раза, по вул. Пархоменка, 7 – в 4,6 раза, по вул. Кірова, 39а – в 6,1 раза, в с. Марто-Іванівці по вул. Луговій, 24 – в 3,8 раза, в с. Звенигородці по вул. Братів Петриченків, 5-7 – в 2 рази, по вул. Береговій, 41/а – в 14,7 раза, в смт Пантаївці у шахтному колодязі біля житлового будинку по вул. Шкільній, 4 – в 1,1 раза).
Уживання води питної, яка містить понаднормову кількість нітратів, у окремих випадках може призвести до захворювання, яке називається водно-нітратна метгемоглобінемія. Дане захворювання обумовлене значним підвищенням вмісту метгемоглобіну в крові, який утворюється внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін, що призводить до кисневого голодування тканин (гіпоксії). Групи підвищеного ризику становлять немовлята віком до 1 року, які перебувають на штучному вигодовуванні (коли суміші готуються на воді з високою концентрацією нітратів). Також чутливі до нітратів особи похилого віку, хворі на анемію та люди, які страждають захворюваннями дихальної та серцево-судинної системи. Основні симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8% випадків закінчується смертю.
Наостанок декілька рекомендацій, як уберегтися від можливої небезпеки, що приховується у питній воді. Оскільки на сьогодні практично не існує ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання, управління Держпродспоживслужби в м. Олександрії рекомендує батькам, які мають немовлят та дітей до 3-х років, використовувати чисту від нітратів питну воду, зокрема фасовану, бутильовану столову.
Власникам шахтних колодязів потрібно дотримуватися вимог санітарного законодавства, передбачених Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», при їх облаштуванні та утриманні, а саме: колодязь не рекомендується облаштовувати в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами; індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування – на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків та ін.); стінки колодязів повинні бути щільними, без щілин, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові і талі води) – зазвичай використовують для цього монолітний залізобетон, бетонні або залізобетонні кільця, а за їх відсутності – кераміку, цеглу, камінь або дерево; підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр; дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см; наземна частина колодязя (оголовок) повинна бути не менше 0,8 м вище поверхні землі; для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках обладнують коловорот з міцно прикріпленим «журавлем» і відром загального користування; навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини глибиною 2 м і шириною 2 м з ухилом від колодязя (висота ухилу 0,1 м); колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, коловорот з відром загального користування, лавку для відер.
Не дозволяється набирати воду з громадського колодязя відрами, які населення приносить з дому. Не рідше 1 разу на рік необхідно проводити чистку колодязя від замулювання та намивання породи з одночасним поточним ремонтом кріплення та обладнання. Після кожного ремонту або чищення колодязя необхідно проводити його дезінфекцію.

Г. Сергеєв