«Олександрійський» долар має 4 ціни?

«Нещодавно зіткнувся з дивним явищем: в одному з місцевих обмінних пунктів іноземних валют на моє прохання продати долари США мені запропонували їх купити за… подвійною ціною: «зелені» (тобто так званого «старого зразка») за однією вартістю, «сині» («нового» зразка) за іншою, дорожчою на 20 копійок за кожен долар. Мене це здивувало, і я запитав у працівника, чи тут і купують готівку США теж за подвійною ціною? Відповіли ствердно. Після цього я поцікавився у декількох інших олександрійських пунктах обміну – там ситуація виявилася аналогічною. Лише у банківських установах, де принагідно довелося побувати, порядок обміну не змінився: купівля-продаж інвалют залишається за звичними правилами. У мене це відразу викликало наступні запитання: як одна й та ж грошова одиниця може одночасно мати дві ціни? Таке нове «віяння валютного ринку» тільки в Олександрії винайшли, чи це вже поширене явище? І як воно узгоджується з фінансовим законодавством?» – ось такими спостереженнями поділився з редакцією “ОТ” наш читач Олексій Шаменко.

Як вдалося з’ясувати, це «явище» справді виникло порівняно недавно. Спершу для порівняння: “ОТ” поцікавився у своїх джерел у двох великих містах України – Києві і Львові, чи там споcтерігається такий же парадокс? Відповідь була заперечною: не претендуючи на абсолютний результат дослідження (бо зрозуміло, що всі обмінники обійти було неможливо), у опитаних декількох пунктах нічого подібного не виявилося.
Але в ході продовження вивчення цього цікавого явища з’ясувалося, що воно таки має місце не лише в Олександрії: за даними ряду авторитетних українських економічних видань, подвійна ціна і купівлі, і продажу в різних містах та місцях обміну також відрізнялася між собою на 10-20 копійок за 1 долар.

Чому так сталося?

Напевне, американські фінансисти, дізнавшись про такі наші ринкові «гримаси», безмежно здивувалися б, адже для більшості країн світу готівкові долари – це не більше, ніж просто гроші, які потрібні лише для розрахунків.
А от іноземна валюта для українців давно перетворилася на справжню «інвестицію» і більше того – навіть на своєрідний фетиш. Купуючи долари, люди прагнуть, аби предмет їхнього обожнювання і поклоніння був у такому новенькому, бездоганному стані, наче його щойно дістали з друкарського верстата.
Експерти, з якими довелося нам порадитися, пояснюють парадоксальне явище ще й війною: з початком широкомасштабного вторгнення російського агресора багато хто з людей вимушені були «скидати» в обіг свої долари, які накопичували роками і десятиліттями на «чорний день» або на якісь дорогі придбання, але війна змінила їхні плани. І зрозуміло, що переважно це були банкноти «старого» зразка. Таким чином, їх на готівковому обмінному валютному ринку стало більше, ніж «нових».
«А от купувати у нас всі чомусь хочуть тільки «сині», «новенького» зразка, – скаржаться власники обмінників, з якими нам довелося розмовляти. – А де ми наберемо одних тільки «синіх» і куди потім подінемо «зелені»? Риторичне питання…»

Ажіотажний попит
на долар спав

Видання “Економічна правда” (“ЕП”) пояснює: на початку великої війни попит на готівкові долари злетів було до небес. Мільйони українців були вимушені їхати за кордон і потребували іноземної валюти. Усі інші хотіли перебути скрутні часи в “твердій валюті”.
Як свідчить статистика НБУ, у березні-травні 2022 року банки не ввозили в Україну нових банкнот доларів. В умовах високого попиту та обмеженої пропозиції і українці, і пункти обміну готові були приймати долари в будь-якому стані, адже знали, що завжди зможуть обміняти їх на гривні.
“Коли ситуація з курсом вирівнялася, а ажіотаж спав, багато хто вже крутить носом. А в банків та обмінників накопичується така валюта, і вони намагаються з цим боротися”, – каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Плітки або ІПСО –
одна з причин?

Учасники ринку та аналітики називають ще низку причин “доларової лихоманки”. Вони запевняють, що хтось запустив чутки серед українців про те, що банкноти долара старого зразка припинять приймати. Через це багато українців вирішили продати старі банкноти та купити нові.
“Головна причина психозу – чутки про те, що старі банкноти перестануть приймати. Банки підтримали ці чутки, тому всі пішли в обмінники. Люди перестали купувати банкноти випуску 1996-1999 років. Усі обмінники закидані старими доларами, які ніхто не купує”, – скаржиться співвласниця однієї з мереж пунктів обміну.

Звичайна спекуляція?

Отже, головна причина – підвищений попит споживача на нові банкноти. Але чого гріха таїти, наявність різних цін на один актив – це можливість заробити на цьому попиті: купити в Україні старі банкноти за нижчим курсом і продати їх же, але за ринковим. Імовірно, люди, які це роблять, зацікавлені в тому, аби поширювати різні чутки.
Якими б не були причини вікової «сегрегації» доларових банкнот, нещодавно ситуація ще більше погіршилася, коли Приватбанк перестав приймати будь-яку іноземну валюту через мережу своїх терміналів самообслуговування.
Це могло вплинути і на обмінники. За даними “ЕП”, деякі пункти користувалися терміналами Приватбанку для здавання застарілих купюр. У банку цю інформацію заперечили. Разом з тим Приватбанк не зміг пояснити, чому обмежив приймання готівкової іноземної валюти через термінали самообслуговування, але запевнив, що це тимчасовий крок.

Наскільки це законно?

Банки та обмінні пункти не мають права встановлювати додаткові курси чи знижки за «старого зразка» і навіть потерті доларові банкноти, а також націнки на нові.
Торгівля валютою може відбуватися лише за встановленим банком чи небанківською установою курсом.
“Уповноваженим установам заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції. Зокрема це стосується здійснення операцій з банкнотами всіх номіналів доларів США, що випускалися Федеральною резервною системою з 1914 року”, – пояснили в Національному банку України.

Як протидіяти
«сегрегації» долара?

Доволі складне питання. Взагалі – це порушення, і про кожен будь-який випадок слід повідомляти Нацбанк за цим посиланням https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizens-appeals. Звернення також можна оформити в контакт-центрі Національного банку України.
Поскаржитися на банки та обмінники можна й голові фінансового комітету Верховної Ради Данилу Гетманцеву. Він навіть погрожував обмінникам втратою ліцензії. “Можливо, у пошуку додаткової маржинальності ви трошки забулися і забули, що в країні війна», – зауважив він з цього приводу.
Разом з тим Нацбанк обережно відмежовується від розв’язання проблеми. Він посилається на норми, які зобов’язують його регулювати обіг лише української гривні. “Контроль стану якості банкнот іноземної валюти – це відповідальність банків”, – зазначає НБУ.
І заспокійливий епілог (з прологом на майбутнє)
«Усі долари США, випущені після 1914 року, залишаються платіжними засобами. Федеральна резервна система США не запроваджувала обмежень на розрахунки такими банкнотами. Їх виводять з обігу поступово, заміняючи новішими купюрами після того, як старі потрапляють до американських банків», – вкотре і постійно наголошує ФРС США.

О.Наріжний