Михайло Клименко: «Пісня «Повільно» зробила мене дорослим»

12 жовтня в Олександрії в Палаці культури «Світлопільський» виступив суперпопулярний український неосоул-гурт ADAM. Його заснували у 2014 році саундпродюсер і автор пісень Михайло Клименко та його дружина і муза Олександра Норова. Вокаліст колективу Міша Клименко відомий своєю співпрацею із зірками української сцени: Олександром Пономарьовим, The Alibi Sisters, Марією Яремчук, Тонею Матвієнко та іншими. Він писав музику для телевізійних проєктів каналів «Новий», «ICTV», «1+1» та багатьох інших.

Стрімко увірвавшись в український шоу-бізнес, гурт увійшов до переліку найуспішніших музичних стартапів країни та підкорив серця мільйонів меломанів. ADAM виконує різножанрові пісні – як романтичні балади під фортепіано або акустичну гітару, так і драйвові фанк, рок та хіп-хоп-бойовички. У сповненій особливого вайбу творчості ADAM кожний слухач дійсно знаходить щось для себе.
Концерт в Олександрії був дуже чуттєвим і якісним та запам’ятається надовго. Під кахон, гітару та клавіші глядачі почули хіти «Щаслива», «Танцюй, мила», «Лише для нас», «Таку як є» та, звісно, «Танцюй зі мною повільно» — ту саму магічну пісню, яка вибухнула у соцмережах, набрала в YouTube уже понад 8 мільйонів переглядів і під яку зняли мільйони відео про кохання. ADAM – це чуттєві тексти, яскраві образи і виняткова атмосфера, від якої мурашки шкірою.
В Олександрії гурт встиг прогулятися містом, дати концерт і заспівати під гітару на фонтані у парку ім. Шевченка, де було зняте відео танцю Олександра Лещенка і Катерини Барвінської під пісню «Танцюй зі мною повільно». А ще Михайло дав інтерв’ю місцевим журналістам. Взагалі вони з дружиною залишили по собі дуже приємні враження: прості, усміхнені, дуже доброзичливі та відкриті люди. Вже чекаємо їх наступного приїзду!
– Олександрія – місто дуже чисте, добре, люди привітні та усміхнені, і це класно, – поділився враженнями Михайло. Він розповів, що багато років працював з відомими артистами, писав пісні, робив аранжування. З часом зрозумів, що може створити власний проєкт. А в 2015 написав першу пісню для себе і разом із дружиною Олександрою заснував гурт. Назва гурту – ADAM – не має біблійного контексту. На той час, коли з’явився перший сингл, у Михайла були колонки, які називалися ADAM.
– Зараз ADAM подорожує з концертами в турі. Як зустрічають глядачі?

– Слава Богу, зустрічають добре, все класно, всі задоволені й щасливі. Це наша місія, я радий, що ми можемо служити Богу і людям своїми піснями і своєю музикою. Є благодійні концерти. Намагаємося поєднувати приємне з корисним – робити добрі справи і дарувати людям музику.
– Розкажи, як створювався ваш хіт «Повільно», який пів року був у ТОП-10 України.
– Зараз в ТОП-10 України – наша пісня «Таку, як є», написана шість років тому. А «Повільно» – дуже особлива пісня. Ми родом із Гостомеля. Я там народився, виріс, там жили мої батьки. Жили біля аеропорту «Антонов». Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми першими потрапили під удар. Перша ракета прилетіла саме туди, і 24-го ми виїхали. Чотири місяці жили в Хотині у друзів. Пів року не знали, що відбувається з нашим житлом. Повернулися ми на нашу дачу, яку переоблаштували під будинок. Там і живемо зараз. Понад 7 місяців ми з дружиною нікуди не виїздили і не гуляли навіть вулицями Києва. Емоційно було дуже важко. На Новий рік дружина подарувала квитки на виставу Національного академічного драматичного театру Лесі Українки «Ромео і Джульєтта». І ця неймовірно сильна вистава про чисте кохання на контрасті з усім, що відбувалося навколо, справила на мене враження. Після вистави ми приїхали на студію, довго говорили про це, співали кавери різних українських гуртів. І моментально народилася ця пісня. Це було п’ять хвилин. Ми віруючі люди, молимося і просимо послужити людям чимось добрим. Мабуть, Бог нас благословив, щоб написалася ця пісня. Багато хто під час війни освідчувався і одружився під неї. Ми раді, що змогли принести в цей світ краплину добра.
– Нещодавно під пісню «Повільно» був знятий відеоролик, в якому Олександр Лещенко і Катерина Барвінська танцюють на фоні фонтана в парку ім. Шевченка в Олександрії.
– Із Сашею ми дружимо давно, ми вчилися разом, це одногрупник моєї коханої дружини. Катя дуже гарна і талановита дівчина. Відео нам сподобалося – це було реально круто, а головне – щиро. До речі, у вас красивий фонтан, і ми туди обов’язково з’їздимо після виступу.
– Твоє ставлення до дружини захоплює.
– Саша – моя героїня, і я їй дуже вдячний за все. Пропонував неодноразово виїхати з дітьми за кордон, але вона відмовилася. Звичайно, це ризик. Але 15 років ми завжди проходили разом усі випробування, підтримували один одного. І зараз разом можемо їхати Україною і дарувати людям ту любов, яку ми відчуваємо один до одного.
– Розкрий головний секрет вашого подружнього життя.
– Це неначе ми завжди зустрічаємося. Мій секрет простий. Ставлю собі питання: що б я для неї зробив, якби зустрічався з нею сьогодні перший чи другий день. Відповідь така: дарував би квіти, дивував, писав би пісні про неї.
– Окрім як один одним, ким і чим ще надихаєтеся?
– Надихають усі. Люди взагалі надихають. Кожна зустріч – вона про обмін енергетикою, про погляд. Звичайно, ми з Сашею проводимо дуже багато часу разом, і моя кохана мене надихає тим, що вона дуже світла, ставиться до цього світу як дитина, радіє всьому, навіть маленьким речам. І це великий талант – жити так.
– Війна вплинула на творчість?
– Так. «Повільно» – мені здається, що це перша пісня, яка після того, як почалася війна, мене зробила дорослим. Мені зараз 36, а до цього я себе відчував на 25-27. А з початком війни я зрозумів, що дорослий, відповідаю за дітей, дружину, батьків.

– У гурту ADAM уже є два альбоми, зараз працюєте над третім. Чим він буде особливим, що нового почують поціновувачі вашого таланту?
– Я думаю, це буде більш дорослий альбом в тому плані, що тут буде більше того, про що соромився сказати раніше. 30-40 років і далі – шикарний вік, коли ти не соромишся і не думаєш, що скажуть люди, просто говориш те, що відчуваєш. І в цьому сила. Альбом матиме назву «Піано», і це я можу сказати точно.
– Розкажи про себе.
– Я виріс у родині військовослужбовця. Закінчив музичну школу по класу фортепіано, Київський естрадно-цирковий коледж, роки навчання в якому згадую з задоволенням, бо окрім усього іншого, познайомився там із своєю коханою. По завершенні навчання працював на студіях звукозапису. Дуже наполегливо до цього йшов, тому що в мене не було протекції чи грошей. Один раз за все життя батьки заплатили 300 баксів за аранжування, і я зрозумів, що так не піде, тому що у них не вистачить грошей. І я почав вчитися сам. Працював у студіях, потім створив свою – першу, другу. Познайомився з Олександром Пономарьовим, і він запросив мене до себе на «З ранку до ночі». З того часу ми товаришуємо, і я працюю у нього вже 13,5 років. Я писав для нього пісні, які ви чули, і не тільки йому – багато кому з артистів.
– Чи є у тебе рецепт успіху?
– Постійна наполеглива праця і намагання бути собою. Головний секрет – це моя Саша, моя дружина. Коли ми почали зустрічатися, мені здавалося, що вона по левелу крутіше мене. Я і зараз до неї тягнуся. А тоді я вирішував – чим її підкорити. Вирішив музикою, бо що може бути кращим за неї? І я почав писати для неї музику і пісні. Потім з’явився ADAM – усе плавно переросло в те, що сьогодні маємо. Я автор усіх пісень гурту, і всі вони присвячені Саші або нам обом. В усіх піснях – це завжди ми.
– Ти пройшов шлях до успіху сам, тобі ніхто не допомагав. В Україні взагалі і в Олександрії зокрема багато талановитих молодих людей, які також прагнуть чогось досягти у житті, стати знаменитими, бути визнаними. Які поради ти можеш їм дати?
– Сьогодні є TikTok. У нас цього не було. Коли я починав, треба було домовлятися про ротацію пісень на радіо. Але скажу чесно – я жодного разу ніде не домовлявся, щоб взяли мої пісні. TikTok зробив революцію. Якщо ви талановита людина і хочете стати популярною, щось сказати цьому світу і щось зробити хороше, є платформа, яка може в цьому допомогти. Це TikTok. Це незалежна комісія. І якщо у вас дійсно є хист, талант, це всі побачать. Незалежна аудиторія – мільйони людей – поставлять вам лайки і поширять ваш допис. Багато артистів сьогодні заходять в ринок через TikTok.
– Що допомагало не здатися у важкі часи?
– По-перше, я роблю те, що люблю, і в мене немає іншого варіанту, я буду все одно цим займатися. Пісня «Повільно» якраз зайшла через TikTok. Ми нічого особливого не робили, просто її запостили, знявши відео, на якому в метро на Академмістечку в Києві разом з дітьми я обіймаю дружину і акапельно співаю «Танціюй зі мною повільно». Це відео буквально за тиждень зірвало TikTok.
– Яка твоя улюблена музика? Що ти слухаєш?
– Едіт Піаф мені сильно подобається. «Бумбокс», піснями яких я надихався на початку. Багато чого подобається, важко зразу сказати. Олександр Пономарьов, з яким як музикант я їздив у тури, багато чому мене навчив. Він професіонал, набагато крутіший вокаліст, ніж я.
– Є у тебе правила життя, принципи, яким ти ніколи не зрадиш?
– Звичайно. Бути чесним із собою, зі своєю сім’єю, не продаватися. Я маю на увазі власну думку – вона не продажна ні за які гроші. Любити, творити добро. Якщо не творити добро, то в цьому світі взагалі немає сенсу жити. Нащо тоді це все? Те, що відбувається зараз, для мене, як для абсолютно альтруїстичної і дипломатичної людини, це просто жах. Люди не розуміють, навіщо живуть у цьому світі. А він прекрасний, шикарний, і життя у ньому недовге. Не можна фіксуватися лише на успіху і грошах. Треба просто жити. І я говорю про це у своїх піснях. «В цьому світі в ціні війна, а ми переконані, що любов» – є така строчка в одній із моїх пісень…

Олена Карпачова