Музейні таємниці

“Коли ви в останній раз були в музеї”? Це питання, можна впевнено сказати, багатьох олександрійців зіб’є з пантелику. Як не прикро, але за повсякденними турботами, тим паче в наші нелегкі часи, ми все рідше цікавимося своєю історією. А тут ще й пандемія з її карантинними заходами… Ну що ж, якщо ви не йдете в музей, тоді музей іде до вас! До Всесвітнього дня музеїв, що відзначається 18 травня, ми започатковуємо рубрику під інтригуючою назвою “Музейні таємниці”.

Завідувачка краєзнавчим відділом Олександрійського музейного центру Ольга Божко розповіла “ОТ” про експонат, якому виповнилося 126 років.

«Серед наших унікальних експонатів є невеликий, але оригінальний план міста, який був дозволений до друку цензурою у місті Одесі 19 червня 1895 року, а надрукований у нашому місті в типографії Райхельсона.
На жаль, багато хто невірно прочитує один із надписів у цьому плані і датує його 1872 роком, але якщо уважно вдивитись у цей запис, то ми прочитаємо, що назви вулиць і номерів кварталів зроблені на основі плану 1872 року. Доказом того, що цей план є саме 1895, а не 1872 року, є зображення у вигляді позначки на Провіантській площі (нині Покровська площа), що свідчить про те, що на цьому місці вже була споруда Покровської церкви. Початок забудови церкви здійснений у 1892 році, а освячена вона в жовтні 1896 року.
Додатково до плану є також пояснення про ті чі інші установи, які розміщені в пронумерованих кварталах міста. На жаль, в ХІХ ст. у нашому місті не існувало нумерації будинків, саме цей факт інколи ускладнює момент уточнення, в якому будинку могла розміщуватись та чи інша установа. Тому, в окремих випадках, якщо порівнювати з сучасністю, ми можемо сказати, наприклад, що Міська Дума розміщувалась на Казначейській вулиці (сучасна вул. 6-го Грудня), у 116 кварталі (за планом) – у кварталі між театром (міським палацем культури) і вул. Інгульською (сучасна вул. Діброви).
Масштаб плану: в англійському дюймі – 245 сажень.
Видання плану міста було підготовлене статистиком Олександрійської земської управи Миколою Івановичем Борисовим».