«Монументальний» вертолiт: свято вдалося
14 жовтня у нашій державі відзначали День захисника України. Третій рік поспіль він припадає на День Українського козацтва і свято Покрови Пресвятої Богородиці, які поєднують поняття честі, мужності, сили, звитяги, уособлюючи таким чином образ героя, захисника рідної землі.
Це свято тих, хто мав честь носити погони і військову форму, у різні часи боронити кордони Батьківщини; тих, хто зараз виконує військовий обов’язок, а також і підростаючого покоління майбутніх захисників.
День захисника України, День Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці в Олександрійській військовій частині №2269 відзначили масштабними урочистими заходами, у зв’язку з чим командування підрозділу оголосило так званий «день відкритих дверей»: на територію частини могли пройти всі, хто бажав бути присутнім на урочистостях. Бажаючих олександрійців, офіційних осіб, представників різних ЗМІ виявилося чимало.
Спочатку присутніх запросили до актової зали переглянути документальний фільм про деякі сторінки історії військової частини. Загалом це була справжня ода вертольоту Мі-6 – основному і прославленому в різні періоди історії повітряному судну олександрійських авіаторів. Ветерани військової частини з числа командирів екіпажів та ескадрилій на відео по черзі ділилися спогадами про бойові, миротворчі операції, участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та своїми враженнями від вертольотів серії Мі-6, на яких особовий склад авіаційної бази виконував важливі завдання.
Після цього на плацу військової частини пройшов мітинг із дотриманням передбачених військовим уставом церемоній: маршем і шикуванням усіх підрозділів ВЧ, внесенням і підняттям прапора тощо. На мітингу голова Кіровоградської облдержадміністрації С.Кузьменко, міський голова С.Цапюк та голова Олександрійської райдержадміністрації Б.Куруп нагородили грамотами кращих військовослужбовців, а депутат міської ради В.Дожджаник вручив у подарунок заступнику командира в/ч 2269 по роботі з особовим складом, полковнику Ю.Криндачу ноутбук для «полегшення виконання службових завдань».
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих героїв і на знак вдячності та поваги поклали квіти до обелісків.
По завершенні мітингу відбулася церемонія, яка вже не підпадала під «сухі» параграфи уставів – урочисте відкриття доволі незвичного меморіального експонату у вигляді того самого легендарного гелікоптера Мі-6А, про який щойно було сказано стільки шанобливих слів. Символічну стрічку перерізав міський голова С. Цапюк разом із командиром військової частини полковником Р.Яковлєвим, відкривши об’єкт для огляду відвідувачів.
За радянських часів Мі-6 був найбільшим вертольотом у світі за рівнем вантажопідйомності та, напевне, найнадійнішим. Одна із таких справжніх машин з бортовим номером 23, котра весь свій вік, починаючи з 1972-го року, чесно відпрацювала на виконанні як навчальних, так і реальних завдань, зайняла постамент на почесному місці на території ВЧ. Вона бачила і Афганістан, і Чорнобиль, брала участь у гасінні пожеж, надавала допомогу Казахстану в транспортуванні різноманітних вантажів і навіть здійснювала пошук одного з радянських космічних апаратів після його посадки тощо. Апарат успішно «дослужив» до кінця двадцятого століття, а в 2000 році «Мі-шостий» зробив свій «крайній», як кажуть авіатори, прощальний політ над Олександрією і був списаний як такий, що відпрацював свій ресурс. Але його не відправили в утиль: зусиллями командування, особового складу та ветеранської організації Олександрійської авіаційної частини 23-й «борт» зберегли як пам’ять, а потім відреставрували та напередодні свята підняли на п’єдестал.
Величезні розміри цієї літальної машини надзвичайно вдалої конструкції справді вражають. При «чистій» масі (тобто без вантажу і пального) 22 тонни вертоліт-трудівник міг взяти на борт ще стільки ж вантажу, пасажирів – до загальної нормативної маси 44 тонни («Але ми, траплялося, брали і більше», – зізнаються бувалі авіатори)! Залишається тільки уявляти, скільки бойової техніки перевіз цей гігант у своєму череві, скільки тисяч тонн піску, бетону і свинцю скинув у ядерний кратер чорнобильського вулкана і скільки сотень життів радянських десантників врятував він в Афганістані…
Офіцери і ветерани охоче дозволяли всім присутнім зблизька оглянути цю гордість історії олександрійських авіаторів, ділилися спогадами та відповідали на запитання всіх зацікавлених гостей. Біля борту з написом «№23» гості фотографувались і поодинці, і цілими родинами (весь гігантський гелікоптер зазвичай у кадр не вміщався). Композиція монумента імітує вертоліт на підйомі з плит, якими викладається справжня злітна смуга. Всі системи повітряного корабля у повній комплектації та у робочому стані, деталі аутентичні, навіть підключена система енергопостачання. У кабіні гелікоптера можна побачити робочі місця пілотів, штурмана, бортового техніка, радиста, механіка – все справжнє, як годиться…
Виступаючи перед присутніми, міський голова Степан Цапюк теж віддав данину пошани надійному вертольоту та професіоналізму наших авіаторів, котрі свого часу виконали стільки важливих державних завдань.
Але й цим заходом урочистості не вичерпалися. Завершальним акордом того сонячного дня стало перерізання ще однієї стрічки – відкриття новозбудованого спортивного комплексу зі штучним покриттям на території частини. Комплекс збудовано згідно з сучасними вимогами, загальна вартість робіт – 600 тисяч гривень. Свою майстерність гостям довели у показових виступах на «свіжому покритті» спортивного об’єкта вихованці військово-патріотично-спортивного клубу «Захист», який теж має свою багаторічну історію, тісно пов’язану з військовою частиною.
…Між іншим «розпорядник» урочистостей полковник Юрій Криндач сказав: «Здається, такого насиченого подіями свята ми ще не проводили».
Олександр Наріжний
Урочисті заходи з нагоди Дня захисника України, що пройшли 14 жовтня на території Олександрійської гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України, стали цікавим непересічним дійством для всіх мешканців нашого міста. Завдяки підтримці та допомозі обласної та районної державних адміністрацій, Олександрійської міської ради та її виконавчого комітету в підготовці та проведенні урочистостей, військовослужбовці нашої частини, ветерани, гості відсвяткували в цей день дві важливі події: відкриття на території частини фізкультурно-спортивного комплексу та авіаційного історико-музейного експонату – вертольоту МІ-6А.
Командування та особовий склад військової частини щиро вдячні всім небайдужим громадянам, хто доклав зусиль для будівництва та відновлення зазначених об’єктів. Висловлюємо особливі слова подяки голові Кіровоградської облдержадміністрації Сергію Анато-лійовичу Кузьменку, міському голові Степану Кириловичу Цапюку, голові Олександрійської райдержадміністрації Богдану Анатолійовичу Курупу, депутату міської ради Володимиру Васильовичу Дожджанику за підтримку та допомогу в підготовці та проведенні святкових урочистостей.
З повагою, Р.П. Яковлєв – командир військової частини 2269
Помнится техника используемая при ликвидации аварии на ЧАЭС, оказывалась на спец-“кладбищах”, как облученная! Нелегально “разбегалась” по зап/частям, и шла на переплавку…
МИ-6А, борт√23 – активный ликвидатор – как его “здоровье”? Не фонит? (Вертолеты, очень низко находились над ядерным кратером, один даже рухнул зацепившись за троса подъемного крана).
Мне нравится! 0