Максим Кісільов: «Моя найкраща робота та, яку ще не написав»

Про Максима Кісільова неодноразово розповідали місцеві ЗМІ. Також і наша газета кілька років тому присвятила йому велику статтю. Однак, варто кому-небудь викласти в Facebook його картини, відразу починається шквал емоцій і запитань: хто автор і чому у нас його не знають?

Хоча автор і живе останні 7 років в Польщі, в ці дні перебуває в Олександрії, тож ми cкористалися нагодою зустрітися з ним і поговорити про життя та творчість.

– Я не вважаю себе якимось особливим і ніякою “зірковістю” не страждаю, – відповів на наше перше запитання Максим. – Те, чого я зумів домогтися – це результат наполегливої праці, до якої з самого дитинства привчала мати. Коли всі грали у дворі, я стояв біля вікна з мольбертом. Малював все підряд. Наприклад, якщо в будинку з’являвся кавун, його не їли до тих пір, поки я його не намалюю. На канікулах, як зараз пам’ятаю, був випадок, коли всі друзі відпочивали, ми з матір’ю пробиралися по полях соняшнику, під палючим сонцем в пошуках найкращого ракурсу для пейзажу. І так було дуже часто – заради поставленої мети доводилося жертвувати багато чим.
Тепер, після скількох років наполегливої праці, Максим вважає, що є самодостатнім для творчості і може заробляти своїми полотнами і хорошими замовленнями. Це не такі вже й великі гроші, але вони дозволяють мати найнеобхідніше і працювати далі.
– Зараз я ні під кого не підлаштовуюся, малюю що захочу, – говорить художник. – Звичайно, можна було б піти в комерцію, зайнятися, наприклад, комп’ютерною графікою і мати стабільну заробітну плату.

«Різні, але впізнавані пейзажі Максима Кісільова привертають увагу глядачів витонченістю, легкістю і прозорістю, – писав про нього кілька років тому “Олександрійський тиждень”. – Яскраві, соковиті, зачаровуючі акварелі – в них є шарм і власний почерк художника. Його картини сповнені світла, вони буквально пронизані променями, які наповнюють життям його картини. Динаміку акварелям цього художника надає гра світла і тіні, на картинах часто можна побачити людей, що йдуть по вулицях, що теж оживляє зображення”.
Олександрійці, звичайно, радіють, коли впізнають в роботах Максима краєвиди рідного міста. Особливо часто серед них зустрічаються зображення «дороги з БАМу на Райпобут» – провулочка, який веде від дев’ятиповерхівки на вулиці Сидоренко, 6 повз «Мисливський дім» до проспекту Соборного. Для Максима це – дорога до бабусі. Він писав її в різні пори року – засніженою, у весняних калюжах… І завжди вона виходить дуже живою, яскравою, впізнаваною. Жіноча фігурка далеко – це бабусин силует. «Я все життя ходжу цією дорогою, вона є для мене рідною і надихає на творчість. Ось вчора йшов іншою дорогою, там калюжі шикарні, може, теж напишу», – говорить Максим».
Малювати Максим почав в три роки. В 1999 році вступив до гімназії №1-школи мистецтв. У 10 років вступив до єдиної в Україні державної середньої художньої школи ім. Т.Г.Шевченка (Київ). У 2009 році став студентом Київського національного університету будівництва і архітектури.
Після закінчення університету він повернувся до Олександрії, влаштувався на комерційну роботу – виготовляв візитки, банери. Але через три місяці зрозумів, що це не його і зайнявся особистою творчістю.
– Я довго шукаю пейзаж для майбутньої картини, потім можу ще тиждень обмірковувати, як малювати, – каже Максим, – а потім встати і за пару годин зробити роботу. Працюю в різних техніках, але найулюбленіша – акварель. Акварель поєднує особливості живопису і графіки. Головні теми моїх робіт – природа і архітектура…
А тепер про «регалії» Кісільова. Хоча його, як і раніше, називають молодим художником, досягнення вражають. Максим учасник величезної кількості національних та міжнародних виставок, в тому числі і персональних.
У 2016 році на Всесвітньому акварельному інтернет-конкурсі серед художників Максим зайняв 2 місце і увійшов в 20-ку кращих. У 2019 на Міжнародному акварельному конкурсі він отримав золоту медаль і 1-ше місце в категорії «Пейзаж» на конкурсі Abu Rawash Prize. До цього він двічі ставав його призером. Роботи Максима Кісільова знаходяться в приватних колекціях по всьому світу, а також у музейних зібраннях.

У Максима були персональні виставки в Олександрії (2013, 2014 рр.), Львові (2013, 2016 рр.), Вроцлаві (2014 р.). Він брав участь в пересувній виставці в Швейцарії, в міжнародному фестивалі акварелі в Тирані (Албанія, 2015 р.), Всеукраїнській різдвяній виставці Національної спілки художників України (2016 р.), Міжнародному пленері акварелі в Албанії (2016 р.), в Міжнародних бієнале акварелі в Одесі, в Пакистані, Белграді (Сербія) і Гонконзі (Китай).
Робота Максима Кісільова «Перед дощем. Львів» в минулому році була надрукована на поштовій марці і введена в обіг «Укрпоштою». Ця мистецька марка брала участь в конкурсі на кращу поштову марку України-2019. А також обрана на обкладинку каталогу «Марки України-2019». Крім того в обороті «Укрпошти» є конверти з роботами Максима.
А ще його картини прикрашають мережу найпрестижніших готелів України – «Прем’єр-палац».
– Хотілося б сказати землякам, що Максим великий патріот своєї батьківщини, – підключилася до розмови його мати Ольга Володимирівна. – Завжди і всюди він першим ділом каже, що він з України, з Олександрії. На всі виставки одягає вишиванку та розповідає про свою країну. Так що батьківщину він не забуває.
– Моя найкраща робота та, яку ще не написав, – сказав на закінчення розмови Кісільов. – Потрібно постійно вдосконалюватися і цілком присвячувати себе творчості.

І. Петров