Кабмін дав, Кабмін і забирає

    «Шановна редакціє! Звертаюся до вас з ось таким запитанням. Минулого року мені вперше держава надала субсидію на житлово-комунальні послуги, про що я отримала офіційне повідомлення з зазначенням у ньому всіх даних. Начебто все просто і зрозуміло: нараховані платежі, від яких слід відняти суму наданої мені субсидії, і остання колонка даних – обов’язкові платежі, які я повинна вносити щомісяця. Я так і робила. Аж тут декілька днів тому мені приходить повідомлення з «Теплокомуненерго», що мене запрошують на комісію цього підприємства по заборгованості, яка звідкись з’явилась у мене в сумі майже дві з половиною тисячі! І це тоді, коли опалювальний сезон ще навіть не закінчився. Я намагалася розібратися з цим у бухгалтера абонвідділу ТКЕ, адже я платила рівно стільки, скільки мені розрахували в управлінні праці і соцзахисту та вказали у документі. Але з роз’яснень бухгалтера я нічого до пуття не зрозуміла: посадовець дуже коротко пояснила, що начебто з початком нинішнього року відбулись якісь зміни, отож та сума обов’язкового платежу, що записана у повідомленні, не відповідає дійсності, я платила менше, ніж треба, і тому в мене автоматично наростає борг. Дуже хотілося б знати, яку тоді вагу мають розрахунки державної субсидії, коли вони «не відповідають дійсності», адже це, як-не-як, документ? Думаю, що моє запитання – не поодиноке, адже багато хто з людей платить щомісяця певну встановлену суму і живе до пори спокійно, навіть не підозрюючи, що у них наростають борги».

     Ось із таким запитанням звернулася до нас пенсіонерка Галина Шевчук, надавши, як доказ, копію свого повідомлення про призначення субсидії. Передусім ми спробували з’ясувати в управлінні праці та соцзахисту населення, чи не відбулося насправді якихось урядових змін у порядку призначення ЖК-субсидій останнім часом. Виявляється, нічого нового Кабінет Міністрів у нинішньому опалювальному періоді у власні відповідні постанови не вносив. Отож далі стежка привела нас у КП «Теплокомуненерго». І тут начальник абонвідділу Анжела Гук «відкрила очі» автору цих рядків на деякі цікаві моменти. Виявляється, у повідомленні про призначення субсидії зазначається плата (нарахована і обов’язкова) лише на соціальну норму житла. Відповідно отримувач субсидії і повинен сплачувати обов’язкову суму лише тоді, коли площа його квартири не перевищує цю нормативну площу. Якщо ж житло має понаднормові квадратні метри, то мешканцеві доведеться платити за їх опалення за повним тарифом. Саме така ситуація (і вона справді поширена) стосується і нашої читачки.

     Пояснимо на прикладі: у пані Шевчук опалювана площа квартири 62 м2, а соціальна норма (за «стандартами» Кабміну) обрахована її домогосподарству лише у 48 м2. Саме на цю площу і нараховувалася нормативна ціна опалення мінус державна субсидія, і як підсумок, вказана обов’язкова плата також лише на соціальну нормативну площу, тобто – на 48 м2. А плата за решту 14 кв. метрів обраховується згідно з повним тарифом, виходячи з реальних затрат на теплопостачання квартири у конкретні місяці. Наприклад, згідно з показниками будинкового теплолічильника, тільки у лютому нашій читачці нарахували майже 1700 грн, від цієї суми слід відняти надану їй субсидію (1100 гривень), отож їй треба сплатити не менше 600 гривень за отримане тепло. Вона ж платила тільки 345 грн обов’язкового платежу, тому різниця лягала їй у борг. А в січні взагалі за тепло для її квартири було нараховано понад дві тисячі гривень, тож зрозуміло, що сума «невидимого» для пані Галини боргу зросла майже на тисячу гривень лише за один місяць! Отож тепер через свою необізнаність «вищої математики» Кабмінівських постанов пенсіонерці доведеться затягувати пасок і домовлятися з підприємством про реструктуризацію більше ніж двотисячного боргу. Так само, як і багатьом іншим абонентам-боржникам. Бо такий існує порядок.

    А тепер найцікавіше, про що, скоріш за все, не відає переважна більшість отримувачів субсидій. Шостого лютого цього року Кабмін ухвалив додаток до власної Постанови, яким ще зменшив деякі показники, які впливатимуть на розмір призначених субсидій – звісно ж, у бік їх зменшення. Не будемо далі вдаватися до цифр, щоб не забивати голову читачу, скажемо тільки, що зміни стосуються збільшення коригуючого коефіцієнта, що визначається кліматичною зоною та кількістю поверхів будинку. Цікаво, чим керувалися кабінетні законотворці Кабміну, коли так вирішували: на нас наступає льодовиковий період чи будинки наші зазнали кардинальних конструктивних змін і це потребує значно більших затрат на централізоване опалення? Зазнають змін і соціальні норми на використання природного газу для індивідуального опалення – теж у бік зменшення, що теж призведе у подальшому до урізання субсидій (зміни вступають в силу з 1 травня 2017 р.). Тут теж дуже цікаво: минулого року соціальні норми для газу і так були зменшені, а вартість газу збільшена до того, що дуже багато субсидіантів, які проживають в окремих приватних будинках, змушені були доекономитися до того, що опалювали житло вже не газом, а дровами з навколишніх лісосмуг. А власні газові опалювальні котли просто «законсервували»…

   Висновок один: у нашої держави просто банально не вистачає грошей на адресні субсидії. Отож вона шукає різні виходи, щоб якомога більше їх урізати – через хитромудрі соціальні нормативи, коригуючі коефіцієнти тощо. І бажано (для держави), щоб ці зміни протягувалися тихо і непомітно, як у вищезгаданому випадку. «Затягувати паски» краще без зайвого галасу.

О.Іванченко