Хто захистить захисника Вiтчизни?

  «Шановна редакціє! Звертаюся до вас від імені членів організації «Олександрійська спілка захисників Вітчизни». Ми просимо висвітлити ситуацію з жорстоким побиттям члена нашої організації, капітана другого рангу у відставці Сергія Володимировича Абравітова місцевим жителем» – такими словами починається лист до редакції «ОТ» голови вищезгаданої громадської організації ветеранів Збройних сил Олександра Піщанського.

    Далі у листі йде розповідь про зухвалу фізичну розправу молодої особи на ім’я С. над ветераном-підводником, здійснену нещодавно прямо на очах свідків у мікрорайоні Перемога нашого міста…

    Ситуація мала такий вигляд. Сергій Абравітов, пенсіонер, якому вже перевалило за шістдесят, проживає в мкр-ні Перемога у приватному домоволодінні. Маючи достатньо вільного часу, він разом з дружиною вирощує вдома сяку-таку городину для потреб родини і, трапляється, лишки вирощеного продає за місцем проживання на «п’ятачку» поблизу одного з місцевих продуктових магазинів, що на вул. Миру. На цьому звичному для переможців місці збираються зазвичай інші пенсіонери, продаючи свій, такий же нехитрий товар: овочі, фрукти тощо.

  Так було і того злощасного липневого дня: Сергій Абравітов приніс невелику кількість домашніх помідорів на цей імпровізований базарчик і розташувався поряд з огорожею території магазину. Раптом під’їхав легковий автомобіль, з якого вийшов невідомий чоловік і почав вимагати від присутніх людей «звільнити територію магазину», супроводжуючи вимогу нецензурною лайкою. Абравітов зробив йому зауваження, щоб прибулець не лаявся і заперечив, що особисто він розмістився не на території магазину, отож не збирається нікуди йти. Але зауваження мало зовсім інші, несподівані наслідки…

   Невідомий, на вигляд років 35, підійшов упритул до пенсіонера, спеціально обійшовши для цього огорожу, і вже на нього обрушив шквал брудної лайки. Пан Сергій знову зробив зауваження та попросив залишити його у спокої. Він на якусь мить відвернувся від С., не бажаючи далі вислуховувати його, і відразу отримав сильний удар по голові. Абравітов упав на спину і на короткий час утратив свідомість, не маючи таким чином можливості чинити хоча б якийсь опір, а молодий і дужий нападник продовжував бити його кулаками в обличчя…

   Однак свідомість повернулася до потерпілого, і він спробував устати на ноги, щоб хоча б подивитися на номерний знак автомобіля, на якому приїхав невідомий. Але той не дав цього зробити, продовжуючи бити лежачого Абравітова – уже ногами в живіт. Потім повернувся і пішов до своєї машини.

   «Почекай, не йди. Я зараз викличу сина», – крикнув йому навздогін пан Сергій. Але незнайомець швидко сів у свою «Шкоду» і зник.

   Усе це відбувалося на очах у декількох людей. Ці ж свідки й повідомили пpотерпілому, що знають його кривдника, назвавши прізвище та ім’я і номер машини. Потім вони допомогли викликати директора магазину, поблизу якого все це відбувалося, і Сергій Володимирович спробував у нього з’ясувати деякі обставини: наприклад, яке таке відношення цей С. має до магазину, що так турбується про його територію? Але директор відповів, що не знає ніякого С., і на цьому крапка.

    Люди ж охарактеризували дебошира не надто привабливо: за їхніми словами, цей самий С. і раніше з’являвся тут, у брутальній формі відганяв випадкових торговців подалі від магазину. І що це, за словами людей, уже не перший випадок рукоприкладства та нанесення тілесних ушкоджень непокірним з його боку. Більше того, свідки стверджують, що С. нібито колись раніше навіть мав судимість.

  Тим часом на місце приїхав син Абравітова Володимир. Він відвіз закривавленого і напівпритомного батька до травмпункту, де того оглянули, надали першу допомогу та викликали поліцію. Лікарі діагностували у потерпілого струс головного мозку, закриту черепно-мозкову травму. Чоловік також отримав розсічення нижньої губи, пошкодження слизової оболонки рота, численні забої і гематоми обличчя, тулуба, лівої ноги. За заявою потерпілого та висновками судмедекспертизи поліцією було відкрите кримінальне провадження.

    А син Володимир спробував провести власне розслідування. Того ж дня, приблизно години через півтори після події, він навідався до магазину і зайшов до кабінету директора з проханням зберегти відеоматеріал з камери спостереження, встановленої на магазині. І разом з директором побачив у кабінеті… того самого С.! На запитання, хто ця людина, Володимир отримав від керівника торгового закладу дуже цікаву відповідь: «Позаштатний працівник з вирішення проблем»… Після цього директор, який усього півтори години тому стверджував, що не знає ніякого С., і сам С. у грубій формі, з лайкою просто вигнали чоловіка з кабінету, заявляючи, що їм на всіх начхати, у тому числі – і на поліцію.

   «Здається, коли я зайшов, вони саме передивлялися запис із камери відеоспостереження», – каже Володимир. – Отож їм зовсім ні до чого була розмова зі мною».

   Ось такою вималювалась у працівників редакції ця історія після прочитання листа голови ветеранської організації, опитування потерпілого, його сина, свідків події в мкр-ні Перемога, працівників поліції. З директором магазину поспілкуватися, на жаль, не вдалося. Але неприємності на цьому не закінчилися: не пройшло й декількох днів після конфлікту, як пан Сергій Абравітов потрапив до лікарні з інфарктом. На щастя, на даний час криза вже минула, його перевели з палати інтенсивної терапії до загальної, де він поки що і перебуває: «Зі мною це сталося вперше, отож я не виключаю зв’язок однієї події з іншою», – каже ветеран.

   Для довідки. Сергій Абравітов народився в Олександрії, навчався в школі №13. Після її закінчення навчався в одному з ленінградських ПТУ, потім вступив до Вищого військово-морського училища підводного плавання в Ленінграді. Усю військову кар’єру прослужив на підводних човнах у північних водах Радянського Союзу. Закінчив службу капітаном другого рангу на атомній субмарині стратегічного призначення, оснащеній ракетними установками дальньої дії. Після виходу у відставку повернувся до Олександрії.

    …Цікаво, якби кривдник Абравітова С. хоча б щось знав чи чув про атомні човни СРСР, про людей, які місяцями і роками несли службу на них, весь час живучи поряд з корабельним ядерним реактором, ризикуючи власним здоров’ям і життям у холодних північних морських глибинах, це б якось стримало його тваринну лють до літньої людини, яка нічого лихого йому не заподіяла? Втім, це – просто наївне запитання і нікчемні сентименти. Скоріш за все, «позаштатному працівнику», який звик «вирішувати проблеми» виключно по-бичачому, такі дрібниці – «по барабану». Відгамселив кулаками і ногами незнайому, удвічі старшу за себе людину та ще й довів її до інфаркту і все – ноу проблем! Отож своє вагоме й остаточне слово тут повинні сказати тільки кримінальне слідство та правосуддя.

   Втім, не лише вони: у жодному разі осторонь не повинна залишатись і громадська організація «Олександрійська спілка захисників Вітчизни», членом якої є ветеран-підводник Сергій Абравітов. Її голова Олександр Піщанський завжди проявляв ініціативу і громадянську свідомість, отож даний кричущий випадок – якраз для нього: ще один далеко не другорядний привід для діяльності на благо суспільства. Адже громадськість – велика сила і хто, як не вона, захистить права окремо взятого громадянина, який потрапив у біду?

Наш кор.