Герой «Азову»: сага про «Ойгена»

В Олександрійському музейному центрі відкрилася виставка, присвячена пам’яті олександрійця Євгена Смолякова, бійця легендарного полку “Азов”. Герой-захисник м.Маріуполя загинув на “Азовсталі” 8 травня 2022 року.

На урочисте відкриття виставки, що відбулося нещодавно в одному із залів Музейного центру, прийшли рідні загиблого героя: батьки Євгена, його кохана Оксана Єгорова з донькою, військові, знайомі і близькі родини, школярі Гуманітарного ліцею. Присутні почули детальну і зворушливу розповідь про життєвий шлях, світогляд та внутрішній духовний світ Євгена Смолякова, на високому професійному рівні підготовлену і проведену працівницею музею Людмилою Шевченко. А також ознайомилися з експозицією виставки, на якій представлені фотознімки, особисті речі героя-азовця, його державна посмертна нагорода – орден “За мужність”. Перед присутніми виступила зі словами шани та подяки герою і його рідним секретар Олександрійської міської ради Вікторія Косяк. А Оксана Єгорова, знайшовши в собі душевні сили, поділилася спогадами про близьку їй людину…
Отже, розповідь про героя. З неї присутні слухачі, які не були раніше знайомі з Євгеном, дізналися, що він був багатогранною і яскравою особистістю. Народився в Олександрії 21 квітня 1976 року. Був розвиненим як фізично, так і розумово змалечку. Займався спортом – наприклад, таким шляхетним видом, як фехтування, з якого мав перший розряд і брав участь у Всеукраїнських змаганнях, де неодноразово посідав призові місця. Любив також і мистецтво, через музику сприймаючи світ. У мирні часи грав в олександрійській рок-групі «Пурга» на ударних інструментах. Разом з гуртом виступав на благодійних концертах «Рок проти наркотиків», «П’ятниця 13» та багатьох інших. Також у складі групи став лауреатом престижного Всеукраїнського фестивалю «Червона рута». А в 1994 році «Пурга» навіть випустила власний музичний альбом під назвою «Ваше життя», співавтором пісень якого був Євген.
І це було не єдине його захоплення: подорожі своєю та іншими країнами манили Євгена Смолякова. А ще він глибоко цікавився скандинавською культурою, історією стародавнього воїнства вікінгів. Пізніше, вже під час російсько-української війни, він обере собі і позивний, навіяний скандинавським епосом – «Ойген». І звісно ж, був добре обізнаний і з історією України та впливом на неї агресивного імперського північного сусіда…
Що ж стосується людських якостей – люди, яким довелося хоча б трохи знати Євгена, відзначають його непохитну патріотичну позицію. Ще у 2006 році, коли, здавалося б, ще ніщо не віщувало війни в Україні, він був членом організації «Патріот України» у м. Харкові, де на той час проживав. А в 2013 році Євген, звісно ж, не опинився осторонь подій на Київському Майдані. І на початку 2014 року разом з однодумцями, «Патріотами України» вже в Харкові зупиняв безчинства бандитських «тітушок», не давши здійснитися злочинній так званій «Харківській весні»… Тоді ж, у 2014 році, він у складі на той час ще добровольчого батальйону «Азов» звільняв м.Маріуполь від проросійських сепаратистських бандформувань.
«Це була людина широкої душі», – кажуть ті, хто знав Євгена. – Неймовірно добра, світла, яка ніколи не могла пройти байдуже мимо несправедливості, нечесності чи свавілля. Завжди щирий і усміхнений, справжній приклад та джерело позитиву для інших. Незважаючи на будь-які труднощі, відповідь у Євгена зазвичай одна: «Все буде добре!»
(А його дружина Оксана у розмові додає: «І вони, мабуть, всі там в «Азові» такі. Принаймні ті, кого я знаю: що не людина – то справжня особистість, шляхетна, розумна, порядна – справжні патріоти. Випадкових людей там, мабуть, немає»).
…Повномасштабну війну «Ойген» зустрів у Маріуполі, коли повернувся до вже регулярного полку «Азов» та своїх побратимів. А далі були три місяці нелюдських випробувань.
«І ще навесні 2022 року вони цілком могли б вийти з ворожого оточення, залишивши місто. Але не зробили цього, бо виконували свій обов’язок і бойове завдання – тримати на собі більшу частину фронту та під цілодобовими пекельними обстрілами і бомбардуваннями відволікатии значно переважаючі сили ворога, даючи таким чином виграти час Збройним силам для підготовки оборони України ціною власних життів», – каже пані Оксана.
Загинув Євген «Ойген» Смоляков 8 травня 2022 року на території комбінату «Азовсталь», де його частина до кінця тримала оборону. У героя залишилися батьки, брат, син, кохана жінка Оксана та її донька…
Виставка організована в рамках проєкту “Календар пам’яті” і працюватиме впродовж травня. Музейний центр відкритий із 9.00 до 18.00 від понеділка до суботи.
Адреса: вулиця Перспективна, 14. Вхід вільний.
Наш кор.