Електриків не бити! Вони працюють більше, ніж можуть…

Ця алюзія (тобто відсилка) – до відомого вислову, який з’явився ще понад 200 років тому в часи освоєння дикого заходу Північної Америки, нинішніх США. Там, у провінційних салунах (по-нашому корчмах) піаністи-тапери, щоб якось убезпечити себе від випадкової кулі п’яних завсідників, під час гри ставили на свій клавікорд табличку: «В піаніста не стріляти! Грає, як може!». А тепер – до реалій нашого сьогодення.

«Бий своїх, щоб чужі боялися»
Повідомлення у ЗМІ: «18 грудня 2025 року жителі Одеси перекривали місцеву автодорогу, протестуючи проти відключень електрики…». «За день до цього схожа ситуація відбулася під Києвом на Крюківщині, де мешканці місцевого житлового кооперативу «Євромісто» також влаштували пікет, перекриваючи дорогу через відсутність у них світла».
І «вишенька на торті»: у м.Дніпрі, в одному з мікрорайонів, люди напали на бригаду електриків, які приїхали відключати їхні будинки від електропостачання вручну, і побили їх. Ось що про це пише енергетична компанія ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»: «Під час виконання службових обов’язків нашою оперативно-виїзною бригадою на неї здійснено неодноразовий напад мешканцями будинків на вул. Академіка Янгеля. Декілька будинків раніше не відключалися від електрики через перебування на одній лінії з критичною інфраструктурою. Тепер їх відключають у ручному режимі, а місцеві намагаються цьому перешкодити. На жаль, дійшло до рукоприкладства із заподіянням тілесних ушкоджень і псування особистого майна наших співробітників. Також ці інциденти спричинили значну затримку відновлення електропостачання підчерги 5.2. Енергетики попередили мешканців цих будинків, що перебування їхнього житла на лініях з критичною інфраструктурою не надає їм якогось привілею, тому ці будинки і надалі відключатимуть на рівних умовах з іншими споживачами міста. Також мешканців будинків, які здійснювали ці напади, попередили, що матеріали передані до поліції для відкриття кримінального провадження»…
Читаєш ці повідомлення і очі на лоба лізуть: не віриться, що ми живемо в XXI столітті, в епоху тотальної цифрової освіти та грамотності, всепрохоплюючого інтернету і що ці люди – взагалі мають якийсь розум. Ні, це кам’яна, печерна ера. Дикі, первісні істоти, пітекантропи і неандертальці, готові рознести кам’яною сокирою голову першому-ліпшому, хто ступить на їхню територію. З одного маху і не утруднюючи себе вникненням у деталі.
Справді, ну от чому б одеським пікетувальникам, наприклад, не піти протестувати проти відключень світла під кремль, на красну площу, а київським – під московську госдуму? А дніпровським – чому б не піти і не набити писок путіну, а не своїм, таким же, як самі, звичайним людям? А, ну звісно: це не так просто зробити, бо москва і путін далеко. А свої труженики-електрики (які насправді не тільки ні в чому не винні – навпаки, всі свої жили рвуть, аби врятувати нас від повної темряви) – вони завжди поряд і на них так легко зірвати свою злість. «Бий своїх, щоб чужі боялися!»…
В Олександрії, на щастя, до подібного не доходило. Але і в нас кожного божого дня, під черговими повідомленнями в соцмережах про місцеві графіки відключень, як завжди, рясніли, так і зараз рясніють гнівні коментарі типу «А чому нашу чергу відключили більше, а інші – менше?!». І це – найм’якші з вислювлювань. А квінтесенцією всіх інших можна назвати найпопулярніший лютий коментар типу «Коли ви вже понажираєтеся?!..» (часто підкріплено тривіальним матюччям). Або просто найтяжчі прокльони місцевій владі (?), енергетикам (??) і взагалі кому завгодно (???), тільки чомусь не головному винуватцю – російській агресії. Тобто загальна думка така: «хтось» (такі собі абстрактні енергетики) «крадуть кіловати у бідного народу і продають за кордон в Європу, набиваючи собі кишені». І сперечатися чи щось доводити таким відірваним від реальності людям марно: схоже, вони свого часу прогуляли елементарні уроки фізики і давно пустили на цигарки шкільні підручники, а тому чують тільки самих себе. Та ще базарні чутки про «продану за бугор» електрику. Але все ж спробуємо вкотре достукатися до тих, хто ще не втратив здоровий глузд. (Попередження: тема не проста і буде складатися з багатьох букв, тому ледачим буде непросто дочитати до кінця)…
Як це працює?
Україна має складну Об’єднану енергетичну систему (ОЕС-У) – сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об’єктів електроенергетики, що об’єднані спільним режимом виробництва, передавання та розподілу електричної й теплової енергії за їхнього централізованого керування. Станом на довоєнний 2013 рік протяжність українських електричних мереж становила понад 1 мільйон кілометрів повітряних та кабельних ліній електропередавання різної напруги. ОЕС сполучає 8 регіональних електроенергетичних систем – Дніпровську, Донбаську, Західну, Кримську, Південну, Південно-Західну, Північну і Центральну, пов’язаних між собою системоутворювальними та міждержавними високовольтними лініями електропередавання. Кіровоградська область входить до Дніпровської системи.
Ще влітку 2017 року представники національної енергетичної компанії «Укренерго» в Брюсселі підписали договір про приєднання України до європейської енергосистеми ENTSO-E. Була розпочата величезна робота з від’єднання від енергосистеми росії і білорусі та інтеграції в Європу. Вона тривала по 2021 рік, коли український уряд раптом вирішив відновити торгівлю електрикою з рф та білоруссю, яка була законодавчо скасована ще в 2015 році…
Так тривало аж до початку 2022 року, коли справді мислячі фахівці «Укренерго» таки змогли переконати керівництво держави і форсованими темпами, буквально «попереду паровоза» відновили роботу з приєднання української енергосистеми в європейську. Євроспільнота пішла нам назустріч і вже 24 лютого 2022 року, за кілька годин до початку російського вторгнення в Україну, об’єднана енергетична система була від’єднана від енергосистем росії та білорусі.Планове відокремлення мало тривати протягом трьох днів з 24 по 26 лютого, але через військову агресію російської федерації було вирішено не проводити повторне під’єднання. Натомість представники Укренерго звернулися до ENTSO-E із запитом про дострокове приєднання до європейської мережі операторів системи передавання електроенергії. 16 березня 2022 року об’єднана енергетична система України офіційно увійшла до ENTSO-E.. Це стало справжнім «рятівним колом» для України.
Під час війни
В усіх військових настановах і підручниках з цивільної оборони нас колись вчили прописним істинам: у випадку війни будь-який імовірний ворог перед вторгненням в іншу країну спочатку завдасть масованих повітряних ракетних і бомбових ударів у першу чергу по військових об’єктах, щоб паралізувати оборону держави, і по об’єктах енергетики – щоб ввести її в стан економічного, транспортного і гуманітарного колапсу. Справді: якщо немає електрики, то немає взагалі нічого – водопостачання, газопостачання, теплозабезпечення, виробництва продовольства, бо без електрики не працюватиме жодне, навіть найменше виробництво: холод, голод і темрява. Про якийсь електро- чи радіозв’язок або інтернет взагалі і говорити смішно. Цього ми всі з острахом чекали ще в перші години і дні великої війни. Але спочатку агресор не чіпав нашу енергетику, обмежившись лише окупацією Чорнобильскої та Запорізької АЕС. Напевне, причина була в тому, що кремлівський диктатор сподівався загарбати Україну за 3 дні з її цілою і неушкодженою енергетикою. А коли зрозумів, що бліцкриг не вдався, аж тоді вирішив задавити нас темрявою і холодом: перші наслідки цього ми відчули в листопаді 2022 року – так званий блекаут. Це слівце з легкої руки необізнаних журналістів потрапило всім на язик, хоча насправді то був ще ніякий не блекаут, а лише щось подібне до нього. В енергетиці це англійське слово (blackout – «повна темрява») означає термін значно страшніший – коли автоматизована енергосистема внаслідок якихось зовнішніх чинників виходить з-під контролю і стає некерованою, тобто – це повна катастрофа, на ліквідацію якої може піти як кілька діб, так і кілька тижнів чи місяців, залежно від масштабу руйнувань. Дякуючи нашим силам ППО та енергетикам, досі ми такого ще не переживали. Тоді ж, у 2022-му, нашим енергетикам наслідки першої масованої ракетної атаки на систему вдалося ліквідувати максимум протягом дня.
Але відтоді минуло вже три роки, і весь цей час рашистський режим не припиняв спроб знищити нашу енергосистему. Ось наслідки станом на 2025-й рік, зібрані з достовірних джерел (скорочено).
За даними виконувача обов’язків міністра енергетики Артема Некрасова, станом на кінець грудня 2025 року росіяни здійснили понад 2000 ударів по енергомережах і близько 440 – по енергооб’єктах України. За місяць вони вибивають у середньому по 60 трансформаторів. Перед новорічними святами у центрі уваги були Київщина, Одещина та Південь України. Мешканців Одеси та Лівобережжя столичного регіону окупантам вдалося залишити без світла на 3-4 дні поспіль. А на Лівому березі Києва аварійні відключення світла після обстрілу 27 грудня діяли цілих 10 днів – аж до 6 січня!Та навіть Новий рік далеко не усім українцям вдалося зустріти з електроенергією – зокрема, не пощастило чотирьом групам відключень у столиці.
На початку січня енерготерор продовжився. Найбільше дісталося Дніпропетровщині, де окупантам вдалося тимчасово “вибити” усі ТЕЦ та підстанції, і Запоріжжю. В результаті жителі цих регіонів занурились у майже повну темряву, а також не мали опалення, води та навіть зв’язку. Не пощастило й столиці, яка зазнала масштабного обстрілу у ніч на 9 січня. Внаслідок цієї атаки частина Києва та області лишилися без світла, води й тепла. За інформацією енергетиків, значних пошкоджень зазнали столичні ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
На додачу росіянам підіграє негода, через яку рвуться лінії електропередач, зростає споживання та навантаження на енергосистему. За прогнозами нардепа, члена енергетичного комітету Верховної Ради Сергія Нагорняка, наступний тиждень взагалі може стати одним із найскладніших для українських мереж…
«Протягом останніх місяців 2025 року росіянам вдалося знищити значний обсяг української генерації, що призвело до, без перебільшення, катастрофічних наслідків.
Йдуть атаки, спрямовані, фактично, на “випалювання” енергетичної системи. На жаль, ми втратили дуже суттєві обсяги теплової генерації. Частина втрат може бути невідновлюваною. У серпні у Міненерго казали про 17,5 гігавата доступної потужності, а з того часу ще десь 1,5-2 гігавати ми втратили. Важко оцінювати, яку частку з цього вдасться відновити», – розповідає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
У свою чергу, виконувач обов’язків міністра енергетики Артем Некрасов наприкінці грудня повідомив, що лише за осінь Росії вдалося пошкодити 8 гігаватів української генерації.
“За три місяці осені пошкоджено 8000 МВт генерації. На грудень близько половини цієї потужності відновлено, але атаки не припиняються. Росія атакує не тільки електростанції, а й електромережі, підстанції та газовидобувну інфраструктуру”, – повідомив чиновник.. Руйнування цієї зими були такими масштабними, бо Росія змінила тактику ударів по нашій енергосистемі, запускаючи по одному об’єкту десятки дронів та ракет. За такої інтенсивності обстрілів щось та влучає в ціль. Тому щодня Міністерство енергетики у своїх звітах повідомляє про нові ураження та тисячі знеживлених споживачів. Особливо важка ситуація – у прифронтових та прикордонних регіонах, які зазнають ударів майже щодня, і у Києві.
На думку українських експертів, росія своїми обстрілами прагне розділити українську енергосистему по лінії Дніпра. Саме на Правобережжі України розташовано найбільше атомних блоків, крім того імпортований струм перетікає саме від західного кордону. Тоді як на Лівобережжі є великі промислові споживачі і менше генерації. Тому ворог прицільно б’є по трансформаторних станціях і підстанціях компанії “Укрнерго”, почасти унеможливлюючи передачу енергії з Заходу на Схід. Через що там спостерігаються найжорсткіші відключення світла.
І, по-друге, ворог прагне від’єднати від української енергосистеми “периферійні” регіони – зокрема, Чернігівщину, Одещину, Донеччину, які мають доволі високе споживання, але невелику кількість підстанцій і ліній електропередач.
Втім, попри усі спроби росіян, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що росії не вдасться розділити українську енергосистему: «Проходимо осінньо-зимовий період важко, але ситуація контрольована. Головне, що енергетична система України зберігає свою цілісність. Незважаючи на всі зусилля рф. Сподіваюся, що цілісною вона буде й надалі»
До сказаного варто додати, що втрачені не лише зруйновані об’єкти, що генерують (виробляють) електроенергію – першим з найбільших була Каховська ГЕС, – а й ті, що перебувають в окупації, з них найбільша в Європі Запорізька АЕС. Постійних, майже щоденних атак і руйнувань зазнають і системи передачі та розподілу електрики – лінії та трансформаторні підстанції. В результаті теплова електогенерація вже знищена майже повністю, гідрогенерація – частково, з атомних станцій в Україні працюють тільки дві. Які, до речі, теж перебувають під постійною загрозою ворожих атак.
То виникає запитання до «всезнаючих» коментаторів соцмереж: звідки взятися елекроенергії «на продаж», якщо наша енергосистема, грубо кажучи, зараз виробляє лише ПОЛОВИНУ від потреби, бо зруйнована так само майже наполовину? Залишається купувати електрику з європейської енергосистеми? Але це теж не просто, бо наші (і їхні також) лінії передач фізично не спроможні пропускати потужності у таких кількостях, як нам хотілося б.
Ось як відповів на наше прохання на репліки горе-знавців олександрієць, колишній інженерно-технічний працівник Кіровоградських електромереж в Олександрії і Кропивницькому, а нині ветеран російсько-української війни Олександр Г.:
– Так, останнім часом часто зустрічаю дилетантський наратив “в Україні спеціально вимикають світло своїм людям, щоб продавати електроенергію в Європу”. Цей міф тримається на повному нерозумінні того, як працює енергосистема і що таке синхронізація з ЄС. Енергосистема – це не склад, де можна відкласти коробки чи пачки для внутрішнього споживача і кілька коробок (пачок) підготувати на продаж. Це єдина фізична мережа, у якій генерація і споживання повинні дорівнювати одне одному щосекунди. Баланс (тобто така рівновага) зберігається у вузькому коридорі частоти – 50 герц. Будь-яке відхилення означає або дефіцит, або надлишок, і система реагує миттєво. Коли люди кажуть: “от бачите, ми сидимо без світла, а вони продають на Захід”, вони не розуміють базового: неможливо одночасно мати дефіцит і експортувати. Якщо всередині країни не вистачає електроенергії, частота падає. У такому стані система фізично не дозволить передавати електрику за кордон – автоматика просто не пропустить потік, і все вимкнеться. Уся логіка роботи мережі побудована так, що внутрішній баланс завжди пріоритетний. Спочатку закривається потреба українського споживача, і тільки якщо є надлишок, який не порушує частотної стабільності, диспетчер може дозволити експорт. І це не “політичне рішення”, а чиста фізика. Щоб зрозуміти, звідки взагалі взялася можливість продавати електроенергію в ЄС, треба згадати, як Україна стала частиною європейської енергосистеми. У 2022 році, буквально на старті повномасштабного вторгнення, Україна аварійно від’єдналася від російської та білоруської мережі та перейшла в “острівний режим” – ізольований, автономний. Європейський енергетичний союз ENTSO-E прискорено провів синхронізацію, і Україна фізично приєдналася до європейського континентального енергокільця. Це означає, що наша частота тепер єдина з усією Європою, наші генератори працюють у спільному ритмі з їхніми, і наші мережі взаємодіють зі спільним ринком на технічному рівні, а не політичному. Після синхронізації почала діяти проста логіка. Коли у нас не вистачає електроенергії – ми імпортуємо. Коли маємо профіцит – можемо експортувати. Але обсяг експорту обмежений технічними можливостями перетинів і не може перевищувати той надлишок, який не впливає на стабільність нашої частоти. Це як працює Європа всередині самої себе: Німеччина купує у Франції, Франція у Швейцарії, Італія у Словенії – і це змінюється щогодини. Ніхто нікого “не вимикає заради вигоди”. Система балансується автоматично. Коли в Україні відбуваються вимкнення світла, їх причина завжди одна: внутрішній дефіцит потужності або необхідність стабілізувати частоту, щоб не допустити аварії. Це рішення диспетчерів “Укренерго”, які працюють за фізичними законами, а не в комерційних інтересах. На момент дефіциту експорт автоматично припиняється – і це видно в режимі онлайн. Немає жодного способу “вимкнути українців, щоб продати європейцям” – це неможливо ні технічно, ні економічно, ні фізично.Усі подібні звинувачення поширюють або люди, які ніколи не бачили, як виглядає графік частоти, або політичні маніпулятори, які розраховують на те, що ніхто не буде розбиратись у техніці. Але енергетика – це не поле для фантазій. Це математика, фізика і сувора реальність, де будь-яка брехня видна одразу за показниками системи».
І на завершення – ще один коментар, тепер уже чинного військового Геннадія В. і він дещо емоційніший (міцні вирази опущено або замінено):
«Ті люди, які перекривають дорогу на знак протесту через довгострокову відсутність електрики – ви проти чого протестуєте? Чого і від кого вимагаєте?
Чи ви не знали, що так буде, коли орки будуть далі гатити і що ця зима стане критично важкою? Чого ви домагаєтеся вашими протестами? Щоб енергетики сідали за велосипеди, крутили педалі і виробляли вам світло? Так такого не буде, самі сідайте і крутіть.
Особливо бісять молодики на цих пікетах. Посидьте в окопах, там ви до відсутності світла почнете ставитися по-іншому.
Як би я не ставився до нашої влади, але це не вона винна, що світла нема. І ні, корупція в цьому теж не особливо винна, причина наших страждань одна – московія. Хтось ляпне, що можна було за ці роки збудувать якісь там «мєга захищені» станції і т.п. – так от НЕ МОЖНА, це я вам як військовий кажу. Якщо щось взяте до ураження – воно буде знищено чи пошкоджено. Хоч як далеко під землю ти його не копай чи якими б там сітками і бетонами не загороджуй.
Мої рідні теж днями сидять без світла, сплять в шапках і у взутті, але ні в кого й гадки немає, щоб влаштовувати якісь пікети. Бо чудово розуміють, що всі енергетики й так працюють цілодобово, за межами своїх можливостей, щоб дати їм світло, хоча б на пару годин на добу»…
Суха довідка замість епілогу. Масштаб руйнувань – понад 63 000 пошкоджених енергетичних об’єктів (з 2022 року). Генеруючі потужності: втрачено близько 10 ГВт потужностей тільки за 2024 рік, головним чином через удари по ТЕС та ГЕС. Підстанції: пошкоджено значну кількість високовольтних підстанцій «Укренерго» та розподільчих підстанцій. Наслідки – люди: більше 160 енергетиків загинули під час виконання обов’язків, ще сотні отримали поранення.
Збитки: збитки енергетичної галузі оцінюються в десятки мільярдів доларів.
Відновлення: енергетикам вдалося відновити близько 60% пошкоджених генераційних потужностей з 2022 року. Роботи тривають, але енергосистема залишається вразливою, особливо до нових обстрілів та під час опалювальних сезонів. За висновками експертів, 2025 рік був найважчим для енергетики з усіх попередніх. Та попри це вона вистояла і продовжує працювати. Отож усе витримати з гідністю повинні і ми з вами. Іншого виходу просто не існує.

Олександр Наріжний