19.06
2023

Кожні кілька секунд хтось у світі потребує крові, а в Україні кожного року її потребує більше 200 тисяч людей (за даними довоєнного часу). І саме добровільна та регулярна пожертва крові від донорів рятує мільйони життів. День донора відзначається в Україні й усьому світі 14 червня. З цієї нагоди ми відвідали відділення трансфузіології Центральної міської лікарні та поспілкувалися з його завідувачкою Наталією Гончар.

– Наше відділення часто називають станцією переливання крові, але це зовсім невірно. Станція є в обласному центрі. А завдання нашого відділення – збирати для її потреб кров у нашому місті та забезпечити компонентами крові всі оперативні втручання, які виконуються в медичних закладах Олександрії.
Були часи, коли в місті працювали виїзні бригади для забору крові. Вони виїжджали на підприємства, установи, учбові заклади і навіть по селах. Донори отримували гарні пільги, їм писали листи подяки від врятованих хворих. Проте потім ця процедура стала анонімною, та і роблять її лише стаціонарно.
Наша установа єдина на все місто, і коли буває, що, наприклад, терміново необхідно робити операцію, а крові не вистачає, звертаємося до обласної станції. Часто підключаються близькі та рідні хворого, дають об’яви через засоби масової інформації та інтернет-ресурси.
На сьогоднішній день наука ще не навчилася виготовляти повноцінні замінювачі компонентів крові, тож, як і раніше, людський фактор залишається на першому місці. Проте сучасні новітні технології дали змогу ліквідувати ускладнення, пов’язані з переливанням крові.
Вся кров переробляється на компоненти: еритроцити та свіжозаморожену плазму. Нашими фахівцями проводиться ретельний відбір донорських кадрів, уся заготовлена кров піддається обстеженню, як лаборантами відділення, так і в лабораторії обласної станції, де кров перевіряють на наявність трансмісивних захворювань (гепатити, сифіліс, ВІЛ-інфекція)
Виготовлена плазма підлягає 6-місячній карантинізації, потім знову перевіряється і лише тоді може бути застосована.
Переливання крові та її продуктів потрібні хворим на гемофілію, анемію, таласемію, пацієнтам з гострими кишковими кровотечами, ускладненнями вагітності та пологів, посттравматичними кровотечами, онкохворим, а також під час хірургічних процедур.
Найгарячіша пора для нашого відділення була на початку війни, адже, якщо зазвичай до нас щодня приходило у середньому до 10 людей, то в ті дні кількість бажаючих здати кров сягала 70-80 осіб! Працювали цілодобово і навіть мали проблеми зі зберіганням компонентів. Тож на наш заклик небайдужі олександрійці несли нам свої морозильні камери. Пам’ятаю, що було багато приїжджих, які теж приходили до нас і пропонували свою кров. Це красномовно свідчить про те, які у нас  чуйні люди.
При необхідності нас можуть підняти і викликати навіть вночі. Адже, коли треба терміново робити переливання, людина не може чекати. Найбільше, напевно, за роки роботи запам’яталася ніч 15 квітня минулого року, коли стався обстріл нашої військової бази. Це була велика трагедія і велике горе не тільки для рідних, а й для всіх нас…
А взагалі багаторічна практика нашої роботи показує, що погані люди донорами не стають. І це дійсно так – жертовність притаманна лише доброзичливим громадянам. Донор – це волонтер, якому притаманна потреба дарувати комусь життя.
Стати донором може будь-хто у віці від 18 до 60 років (для постійних донорів вік збільшений до 65 років). Для цього перш за все треба не мати протипоказань для здачі крові, мати добре здоров’я і  паспорт з будь-яким місцем реєстрації. Обмеження по вазі донора – 50 кг.
В Олександрії налічується 317 почесних донорів. Щоб стати ним, треба мати не менше 40 кровоздач, це приблизно 18,6 літра. Почесні донори мають пільги від держави – це надбавка до пенсії у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму, безкоштовне протезування недорогими металами, а також безкоштовне користування компонентами крові в будь-якому медичному закладі країни.
За кожну здачу крові донор отримує дводенний відгул, або дорахування цих днів до відпустки, а також набір продуктів, куди входить шоколад, сік, мінеральна вода, печиво, чай…
14 червня відзначається Всесвітній день донора крові. Це особливий день для вияву вдячності мільйонам людей, які рятують інші життя, здаючи свою кров. Коли людина стає донором, у її житті з’являється особливий, невідомий раніше сенс – дарувати здоров’я тим, хто потрапив у біду, і знаходити тим самим «кровних хрещеників» – братів, сестер, дітей. Донор несе надію і здоров’я десяткам людей.
Тому, якщо ви вирішили стати донором, необхідно навчитися берегти себе заради інших. Здоровий спосіб життя донора передбачає правильне харчування і прийом вітамінів, відмову від надмірного вживання алкоголю, бажано – і куріння, дотримання інтервалів між здачами крові. Важливо, щоб донорство не заподіяло шкоди ні донору, ні реципієнту. При дотриманні простих правил донорство буде корисним для вашого здоров’я і може на довгі роки стати стилем життя. Адже якщо ви – донор, то це означає, що ви здорові”, – підсумувала Наталія Гончар.

В. Петренко  

На фото: колектив відділення трансфузіології. Наталія Гончар друга зліва.

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень