Автомобілі та аварії старої Олександрії

Якщо в Олександрії сталася аварія, дізнавшись про ДТП, жителі міста в першу чергу думають: «Це на перехресті біля Палацу урочистих подій». Ріг проспекту Соборного з Поштовою вулицею з давніх-давен має дурну славу, і містом ширяться легенди про накладене на нього закляття або порчу.

Старожил Леонід Холохоленко чув від батька та діда, корінних олександрійців, розповідь про те, що на початку ХХ сторіччя двоє заможних чоловіків нашого славетного повітового містечка виїхали прокотитися на власних авто, чи не перших в Олександрії. І на тому самому перехресті вони зіткнулися – і це була перша аварія в місті. З тих пір аварії там відбувалися і продовжують відбуватися з сумною регулярністю, що і породило домисли про прокляття. «Можливо, самі люди після першої ДТП і назвали це перехрестя проклятим, – говорить Леонід Андрійович. – Усе йде від того, що у людей у головах»…
Звернемося до друкованих джерел – газет понад 100-річної давнини. З них нам відомо, що влітку 1913 року через наше місто пролягав маршрут кругового автопробігу «Одеса – Єлисаветград – Катеринослав – Мелітополь –Херсон – Одеса». В ралі, що тривало з 27 серпня по 1 вересня, брали участь 32 автомобілі. Подолавши путь довжиною в 1160 верст, фінішу дісталися 26 машин, 16 з яких – без ушкоджень і штрафних балів. Поблизу Павлиша один з учасників ралі наїхав на хлопчика, подальша доля якого невідома, як і те, отримала дитина травми чи обмежилася легким переляком. До речі, на олександрійські дороги автомобілісти тоді не нарікали, на відміну від шляхів в інших місцевостях.
У 1914 році в Олександрії було 9 автомобілів – як службових, так і приватних. Серед власників авто був багатий поміщик Леонтьєв. У Єлисаветграді в ті роки знаходилося офіційне представництво фірми «Форд», два авто цієї компанії були в Олександрійській земській управі (а ще там був один мотоцикл). Німець Бредау, який жив у нашому місті, мав чотиримісний автомобіль і возив містян на залізничний вокзал у Користівку.

Історія зберегла відомості про тогочасну ДТП, що сталася на іншій вулиці. Газета «21 канал» друкувала замітку про автомобільні аварії нашого краю на початку ХХ століття з посиланням на видання «Голос Юга». Ось її останній абзац: «Також припускаємо, що перша автомобільна аварія з потерпілими в Олександрії сталася 8 квітня 1914 року. Ввечері того дня компанія молодих людей – мажорів, як говорять сьогодні – поїхала кататися містом на автомобілі Леонтьєва. Це були троє синів А.Д.Байдака й син В.Р.Буцького. На Інгульській вулиці (сьогодні – Діброви), неподалік залізничної станції, один із Байдаків, який, вочевидь, був напідпитку, заволодів кермом, хоча водій не хотів передавати йому керування. Шофер ввімкнув задню передачу, автомобіль наїхав на тротуарний стовп. Від сильного поштовху пасажири попадали на землю. При цьому син Байдака, який керував автомобілем, був тяжко поранений, решта пасажирів відбулися легким переляком».
Фабрикант Олександр Кошкін (не олександрієць), затятий автомобіліст, виграв у 1911 році 100-верстові перегони на своєму «Опелі», продемонструвавши середню швидкість понад 100 км/год! У 1913 році Кошкін загинув в аварії.

Розповідали також про те, що на початку ХХ століття олександрійський поміщик Орлай купив за кордоном легковий автомобіль, який на той час був більше схожий на великий триколісний велосипед. Якось він приїхав на ньому до міста і застряг у багнюці в районі теперішньої школи №6. Довелося вести волів з маєтку, і вони з великими зусиллями витягли машину. Більше Орлай на своїй закордонній автівці в Олександрії не з’являвся.
Оскільки автомобілів в Олександрії було мало, бензин привозився у діжках. В основному, жителі міста їздили на бричках, двоколках.
Олександрійський краєзнавець Федір Мержанов у своїй книзі «Олександрія до Жовтневої революції 1896-1919 років» пише про те, що на вулиці Леніна між вулицями Діброви і Свердлова певний час знаходився циклодром, де змагалися велосипедисти. Власників велосипедів також було небагато, бо велосипед на той час коштував 120-160 карбованців. Багато спортсменів користувалися послугами прокатної станції. Велосипеди були іноземних фірм «Дукс» і «Енфілд».
Один із керівників громадської організації «Ретроклуб «Александрия» і співорганізатор ретрозліту «Олександрія», редактор сайту «24 канал» Ігор Широкун розповів: «Аварій у ті часи могло бути доволі багато, адже, по-перше, правила дорожнього руху тільки з’явилися, їх мало хто знав і дотримувався, а по-друге, самі машини були дуже недосконалими. Розвивали велику швидкість, але у керуванні були важкими. У них були погані гальма, високий центр ваги – люди сиділи у метрі над землею, і якщо водії повертали на великій швидкості на повному ходу, зрозуміло, що авто часто переверталися. Замітки про дорожні пригоди і про те, хто який автомобіль придбав, друкувалися в місцевих газетах.
Які це могли бути автівки? У ті роки світовий автопром активно розвивався, і в основному, усі машини привозилися з-за кордону. У Російській імперії були міцні та добротні авто марки «Руссо-Балт» – вони виготовлялися на російсько-балтійському вагонному заводі в Ризі. Але ці машини розкуповували у великих містах. Найбільш масовим, простим і надійним був Ford Model T, офіційні дилери фірми знаходилися і на території України, зокрема – в Єлисаветграді. Можливо, були в Олександрії й авто марок Renault, Peugeot або Panag».
Правила дорожнього руху 1914 року доступні в інтернеті. У них йдеться, що дозволявся рух лише тих автомобілів, які допущені до цього після огляду і випробування. До керування автомобілем допускаються повнолітні особи, які отримали дозвіл після проходження випробування. Огляд і випробування проводила комісія міської управи. Також міська управа видавала номерні знаки і стягувала збір. Особи, що керують автомобілями, були зобов’язані: не допускати швидкості руху екіпажу містом понад 20 верст на годину, зменшувати швидкість руху аж до повної зупинки автомобіля в усіх випадках, коли того вимагають обставини, вживати заходів, аби коні не лякалися автівки. Їзда автомобілів наввипередки заборонялася.

Олена Маріїнська