Андрій Коломійцев: «Попри всі складнощі, наша громада стабільно розвивається»

Чим живе нині Приютівська громада, як вирішує проблеми та які має досягнення – про це у сьогоднішньому інтерв’ю для “ОТ” розповідає її очільник – Андрій Коломійцев.

– На початку року прийнято підбивати підсумки та говорити про подальші перспективи. Отож, Андрію Олександровичу, як загалом працювалося й жилося в умовах пандемії? – Епідемія коронавірусу внесла суттєві корективи в життя усього світу, зокрема і нашої громади теж. Дана ситуація на початку стала справжнім випробуванням для нас, адже ні фінансово, ні організаційно ми не були готові зустріти складні часи. Так, у зв’язку з впровадженням 1 квітня чергового етапу медичної реформи, який стосувався закладів охорони здоров’я другого рівня, фінансування Олександрійської районної лікарні протягом першого кварталу лягло на плечі громади, тим самим позбавивши бюджет громади необхідних запасів для її життєдіяльності у другому кварталі.

Більше того, в березні минулого року Верховна Рада України ухвалила рішення, яким надала підприємствам пільги у вигляді податкових канікул, у зв’язку з чим у квітні наша громада недоотримала в бюджет близько 2 млн грн. І нам ці втрати ніхто не компенсував.
Також минулого року в Державному бюджеті України була закладена сума на допомогу об’єднаним громадам у вигляді інфраструктурної субвенції. Ми розраховували отримати 4,6 млн грн. За ці кошти сподівалися реалізувати масштабний проект будівництва пішохідного мосту між Приютівкою та Войнівкою. Проте коштів ми так і не отримали, адже дана субвенція була перерозподілена на користь Фонду боротьби з коронавірусом. Що і поставило «крапку» на шляху реалізації цього проекту в 2020 році.
Варто відзначити, що у третьому-четвертому кварталах минулого року економічна ситуація дещо вирівнялася. Бізнес почав працювати стабільніше, відповідно і надходження в бюджет збільшилися. В результаті бюджет громади був у цілому виконаний, і ми змогли забезпечити нормальне функціонування всіх бюджетних закладів та установ.

– А що торік змінилося в процесах формування сільських територій? Що відбулося в громаді у зв’язку з її переформатуванням?

– У травні 2020 року Кабінетом Міністрів України було прийняте неочікуване і цілком безглузде рішення, яке можна назвати нічим іншим, як анексією – від’єднати Головківську та Ізмайлівську громади, приєднавши їх до Олександрійської міської громади, яка на той час навіть не була сформована. До Приютівської громади мали приєднатися 5 інших територій: Новоселівка, Косівка, Лікарівка, Недогарки та Андріївка. Втім, фізично об’єднання з новими громадами і від’єднання двох старостинських округів відбулося лише 1 січня 2021-го року – саме з початком бюджетного року.
Не погоджуючись із таким рішенням, ми звернулися до суду. На сьогодні, ще остаточне рішення не прийняте. Тому ми чекаємо, аби побачити, як вирішуються такі судові спори у громадах, де мають місце подібні прецеденти.
Ще у травні та червні 2020-го року за дорученням депутатів селищної ради я, як голова громади, звернувся до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради з попередженням, що таке переформатування територій може розбалансувати багато процесів. Зокрема, через такі непродумані дії сьогодні маємо складну ситуацію з фінансуванням Центральної районної лікарні. Раніше її фінансував Олександрійський район (сільські об’єднані територіальні громади), а після того, як Головківка та Ізмайлівка – а це дві потужні території з високим рівнем податкових надходжень – відійшли до іншої громади, то перед багатьма установами постало головне питання – фінансування.
Ще одна проблема полягає в тому, що Головківка та Ізмайлівка перейшли на стандарти роботи міської громади. У результаті цього, в школах уже припинене безкоштовне харчування учнів 1-4 класів, учителі не будуть отримувати всіх доходів, які мали у сільській освіті. Тому, аби максимально мінімізувати всі негативні прояви процесу переформатування громад, сьогодні ми тісно співпрацюємо з Олександрійською міською громадою.
Зазначу також, що Олександрія – дотаційне місто, і її дотація з Держбюджету сягає 70 млн грн, тоді як Приютівська селищна рада не отримує жодної дотації з Державного бюджету. У зв’язку з переформатуванням ми також відчуваємо деякий дискомфорт, бо може скластися ситуація із недовиконанням селищного бюджету. Адже все ж таки ми втратили потужні території, що вносили великі доходи до бюджету. Проте, паралельно з цим, зараз бачимо великий потенціал тих територій, які приєдналися до нас.

– На чергових місцевих виборах вас переобрали головою, тож Приютівська громада удруге довірила вам її керівництво. Після цього щось змінилося в плані оновлення органів управління?

– Не скажу, що у нас відбулися значні оновлення у керівництві громадою. Ми вже 2,5 року відпрацювали як об’єднана територіальна громада, і у нас сформована команда. А щодо приєднання до нас інших територій, то ми готові працювати, при цьому практично не збільшуючи штату працівників. В адміністрації змінилися лише заступники голови. Соціальними питаннями зараз опікується Тетяна Панета, а напрямок ЖКГ очолив Володимир Конюшенко.

– Приютівська громада у рамках реформи з децентралізації отримала майже 3 тис. га державних земель. Що це їй дасть?

– Хочу сказати, що передача земель з державної власності у комунальну – це, напевно, один із найуспішніших кроків у реформі децентралізації. Це дає дуже сильний поштовх у розвитку громад. Управління землями безпосередньо на території відбувається значно оперативніше і прозоріше, ніж це було під наглядом Держгеокадастру. Раніше часто приймалися непрозорі рішення, ставилися перепони в роботі сільськогосподарських підприємств.
Передача земель дала нам, по-перше, можливість збільшити на декілька мільйонів надходження від орендної плати за землю. По-друге, ми легалізували і привели в порядок дуже великий обсяг земельних ділянок, які раніше були не оформлені або недооформлені чи занедбані. Стало простіше будувати взаємовідносини з сільськогосподарськими підприємствами, які тепер без жодного прояву корупції можуть домагатися прийняття необхідних рішень та належним чином здійснювати свою діяльність на цих землях. До речі, багато з них із розумінням пішли на збільшення орендної плати. Таким чином, ми йдемо їм назустріч, а вони – нам.

– У Лікарівці, Андріївці є спірні території. Що можете про це сказати?

– У Лікарівці розташований Олександрійський кінний завод, що має велику кількість земель. Це державне підприємство, яке сьогодні жодним чином ті землі не оформило. Від них ми отримуємо незначну плату у вигляді земельного податку. Дуже незначну! І тому сьогодні ставимо питання перед Держгеокадастром про те, щоб ці землі також отримати в комунальну власність для подальшого розпорядження ними та відповідного оформлення.
Що стосується Андріївської сільської ради, то там ситуація краща. Земля оформлена за Білоцерківським аграрним університетом, є акт на право постійного користування. Але у нас є великі сумніви щодо цільового використання цих земель даним закладом. Вважаю, що цільове призначення не відповідає дійсності. І тому ми будемо також ставити питання щодо приведення у належний стан використання цих земель. Бо жодної копійки від них громада не отримує, а це біля 3 тис. га землі. Це саме ті резерви, про які я казав на початку. Якщо орендна плата буде сплачуватися у необхідному розмірі, Приютівська громада зможе виконати цьогорічний бюджет.

– Які важливі проекти вдалося реалізувати торік? І коли повноцінно запрацює Приютівський та Войнівський ЦНАПи?

– Проекти ЦНАПів почали реалізовуватися ще в 2019-му. Очікували, що тоді і завершаться, але вибори Президента та депутатів Верховної Ради вплинули на фінансування, що у свою чергу стало причиною недоотримання коштів, тому строки довелося переносити. У 2020-му не- одноразово зверталися до обласної адміністрації та депутатів Верховної Ради щодо завершення будівництва. Але з причин пандемії та інших об’єктивних причин досі не отримали жодної копійки. Тож, щоб завершити цей процес, кошти, які закладали у місцевому бюджеті на міст через Войнівське водосховище, довелося перенаправити. Тепер сподіваюся, що протягом місяця-двох ми зможемо розпочати роботу Войнівського ЦНАПу. У березні маємо повноцінно запустити і Приютівський, основний. В цьому нам дуже потужно допомагає проект «U-lead з Європою», надаючи комп’ютерне обладнання та меблі для облаштування робочих місць.
Також, якщо говорити про реалізацію значних проектів, то на території громади був здійснений середньопоточний ремонт частини дороги «Ясинуватка-Березівка», в межах села Протопопівки, та від траси Т-1215 в сторону Березівки. Витратили на це близько 10 млн грн. Ще відремонтували міст через річку Бешку у Головківці вартістю також біля 10 млн грн. Поряд із цим реалізовано кілька десятків невеличких проектів, зокрема в освітній галузі, медицині, благоустрої, загалом на суму в 5 млн грн з місцевого бюджету.

– Приютівська громада надає населенню власні послуги з водозабезпечення та з вивозу сміття. Чи здорожчають вони?

– Зміни відбудуться, адже вони виходять із об’єктивної причини – збільшення мінімальної заробітної плати. Перше збільшення відбудеться зараз, друге восени 2021-го, коли знову зросте розмір мінімальної зарплати. Проте ціни на постачання води і вивіз сміття, якщо й зростуть, то не суттєво. Ми не залежимо від зовнішніх постачальників.
Скажу також, що на початку цього року в селищі мали місце перебої з електроенергією. Енергетики встановили їх причину, тож влітку мають планово модернізувати стару високовольтну лінію, яка зносилася, щоб запобігти непередбаченим відключенням.

– Які нові проекти будуть реалізовані у 2021-му?

– Ми плануємо багато роботи, і вона, насамперед, буде пов’язана з благоустроєм та будівництвом. Сподіваємось у подальшому продовжувати ремонти автомобільних доріг як за рахунок місцевого бюджету, так і за рахунок обласного та державного. Тим більше, що у нас додалося багато територій, які потребують цього ремонту. Особливо там, де здійснюють рейси шкільні автобуси та громадський транспорт. Обов`язково плануємо завершити будівництво ЦНАПу у Войнівці та почати будівництво мосту через Войнівське водосховище. Маємо наміри продовжити освітлення вулиць та забезпечення комунальних послуг з вивезення сміття. Плануємо велику увагу приділити освіті. Але головним нашим завданням залишається забезпечення повноцінної роботи всіх бюджетних закладів та установ, розташованих на території Приютівської громади.

Наш кор.