Все, що треба знати про грип

Сприйнятливість населення до грипу дуже висока у людей всіх вікових груп, найбільша захворюваність – у дітей віком від 1 до 14 років, (що в 4 рази вище, ніж у літніх осіб). Відносно рідкісними є випадки грипу тільки серед дітей перших місяців життя, які одержали пасивний імунітет від матері, з 6-місячного віку діти можуть легко інфікуватися.

Епідеміологічну небезпеку інфікованої вірусом грипу людини визначають два фактори кількість вірусу в слизу верхніх дихальних шляхів та виразність катарального синдрому. Інфікувальна доза вірусу для людини становить близько 0,0001 мл носоглоткового секрету.

В інкубаційному періоді віруси грипу виділяються в поодиноких випадках, у розпал хвороби – досить інтенсивно. Інтенсивне виділення вірусу зберігається й у періоді реконвалесценції після нормалізації температури, за наявності залишкових катаральних явищ у дихальних шляхах, воно більш тривале у дітей, ніж у дорослих. Описані окремі випадки виявлення вірусу з дихальних шляхів через 20 – 40 і навіть 150 – 180 днів після початку хвороби.

Поради здоровим членам родини:

Уникати місць скупчення людей, оскільки інфекція передається лише від хворої людини та запобігати тісному контакту з хворими у яких нежить, кашель, гарячка тощо.

Обмежити користування телефонними апаратами спільного використання, обробляти кожні дві години дезінфікуючими розчинами телефонні трубки та ручки дверей, уникати рукостискань та поцілунків.

Регулярно провітрювати помешкання, спати з відкритою кватиркою, уникати протягів. Тепло вдягатися, кожні 2 – 3 години мити руки та обличчя з милом та використовувати одноразові рушники;

Кожні 3 – 4 години промивати порожнину носа та рота використовуючи сольовий розчин, приготовлений в домашніх умовах (1 чайну ложку на 1 літр води) або фізіологічний розчин хлориду натрію. Змазувати слизову носа оксоліновою маззю при виході із дому.Повноцінно харчуватися.

При появі перших симптомів хвороби (лихоманка, біль у м’язах, сухий кашель) негайно викликати лікаря додому, а не відвідувати заклад охорони здоров’я. Не займатися самолікуванням.

Пам’ятка пацієнту:

-Грип – це гостра вірусна інфекція, що легко поширюється в громаді;

-Грип циркулює у всьому світі, їм може захворіти будь-хто з будь-якої вікової групи;

-Грип викликає щорічні сезоні епідемії, пік яких в районах з помірним кліматом припадає на зиму;

-Грип являє собою серйозну проблему охорони здоров’я, що викликає тяжкі хвороби та призводить до летальних випадків в групах населення підвищеного ризику;

-Епідемія може справляти негативну дію на економіку в зв’язку зі зниженням продуктивності трудових ресурсів та створювати надмірне навантаження для системи охорони здоров’я;

-Щеплення – це самий ефективний шлях профілактики інфекції.

Прояви грипу

Для сезонного грипу притаманні раптова поява гарячки, кашель (як правило сухий), головний біль, м’язовий біль та біль у суглобах, сильне нездужання (погане самопочуття), біль в горлі та нежить. Більшість людей одужують протягом тижня без будь-якої медичної допомоги. Але грип може призводити до розвитку тяжких ускладнень чи смерті у людей з підвищеним ризиком. Час між інфікуванням та захворюванням, відомий як інкубаційний період, триває близько двох днів.

Хто піддається ризику

Щорічні епідемії грипу можуть справляти серйозний вплив на всі вікові групи, але найбільший ризик розвитку ускладнень загрожує дітям віком до двох років, дорослим віком 65 років та старше, людям будь-якого віку з певними хворобами, такими як хронічні хвороби серця, легень, нирок, крові і хвороби обміну речовин чи з ослабленою імунною системою.

Передача інфекції

Сезонний грип передається легко та може швидко поширюватися в школах, домах для людей літнього віку та інвалідів, на підприємствах та в містах. Коли інфікована людина кашляє, маленькі краплі, що містять віруси грипу потрапляють у повітря. Їх може вдихнути інша людина и зазнає впливу вірусу. Вірус може також поширюватися через руки, що інфіковані вірусом. Для попередження поширення люди підчас кашлю повинні прикривати рота та носа хусткою та регулярно мити руки.

Лікування

За допомогою противірусних лікарських засобів проти грипу, можна ефективно попереджувати та лікувати хворобу. Існують такі інгібітори нейрамінідази (протигрипозні лікарські засоби): озельтамивір та 2 занамівір. У деяких вірусів грипу розвивається стійкість до противірусних препаратів, що є причиною зниження ефективності лікування. ВООЗ проводить моніторування чутливості вірусів грипу, що циркулюють до противірусних препаратів.

З метою забезпечення ефективності і безпечності фармакотерапії необхідно дотримуватись рекомендацій із застосування лікарських засобів, призначених лікарем, та інструкції для медичного застосування препаратів. До завершення курсу лікування слід зберігати первинну та/або вторинну упаковку лікарського засобу, на якій зазначені назва, форма випуску, доза, серія, дата випуску, термін придатності, назва виробника лікарського засобу.

Сезонні епідемії

В районах з помірним кліматом епідемії грипу виникають щорічно в осінньо-зимовий період року. Хвороба призводить до госпіталізації та смерті переважно в групах з підвищеним ризиком (діти віком до двох років, люди похилого віку та пацієнти з хронічними хворобами). У всьому світі ці щорічні епідемії викликають приблизно 3 – 5 мільйонів випадків тяжкої хвороби та приблизно 250 000 – 500 000 смертельних випадків. Більшість смертельних випадків, що пов’язані із грипом, в промислово розвинутих країнах виникають серед людей віком 65 років та більше.

Профілактика

Найбільш ефективним шляхом профілактики хвороби чи її тяжких наслідків є щеплення. Більше 60 років використовуються безпечні та ефективні вакцини. Серед здорових дорослих людей вакцина може попередити захворювання на грип на 70% – 90%. Серед людей похилого віку вакцина зменшує кількість тяжкого перебігу грипу та ускладнень на 60% та летальних випадків – на 80%.

Щеплення особливо важливі для людей з груп підвищеного розвитку серйозних ускладнень грипу, а також для людей, що мешкають разом з людьми з груп підвищеного ризику чи здійснюють догляд за ними.

ВООЗ рекомендує щорічні щеплення наступним групам населення (в порядку зменшення значущості):

-мешканці будинків для людей літнього віку та будинків інвалідів;

-люди похилого віку;

-люди з хронічними хворобами;

інші групи, такі як вагітні, працівники охорони здоров’я; люди, що займають відповідальні посади; а також діти віком від шести місяців до двох років.