Як живеться переселенцям в Олександрії?

На початку повномасштабного вторгнення через Олександрію проїжджали десятки тисяч переселенців зі Сходу країни. Більшість – транзитом, але, за офіційними підрахунками, понад 11 тисяч внутрішньо переміщених осіб залишилися жити в нашому місті на певний період. Дехто проживає і зараз. Більше половини з них позитивно оцінили роботу закладів охорони здоров’я, освіти, надання соціальних та комунальних послуг в Олександрії.

Про це йшлося на презентації результатів досліджень «Потреби, проблеми та міграційні настрої внутнішньо переміщених осіб Олександрійської громади», які проводилися громадською організацією «Нова Дружківка» в рамках проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Презентація пройшла 1 лютого у сесійній залі міської ради. У ній взяли участь міський голова Сергій Кузьменко, його заступниця і модераторка заходу Ірина Чемерис, депутати, члени виконавчого комітету, керівники підрозділів міської ради, директори закладів, представники ради ВПО.

Як повідомив Сергій Пронкін, голова ГО «Нова Дружківка», робоча група вивчала основні показники життя вимушених переселенців: нагальні потреби родин, рівень доходу, труднощі та виклики, достатність забезпечення гуманітарною допомогою, оцінку якості надання психологічної підтримки, можливості для самореалізації, працевлаштування тощо.
Дослідження, проведене у 2023 році, дозволило виявити найбільш нагальні проблеми, з якими вони стикаються, визначити ресурси та потенціал, який може бути активований для адаптації у приймаючій громаді. Дослідження допомагає сприйняти групу внутрішньо переміщених осіб як соціальний капітал, здатний зробити внесок у розвиток Олександрійської громади. Його мета – надати рекомендації місцевим радам, обласним адміністраціям, громадським та благодійним організаціям щодо розробки планів та програм з інтеграції або повернення ВПО.
Протягом вересня 2023 року було проведено 3 фокусгрупових інтерв’ю з ВПО віком 18+ років, які офіційно зареєстровані як ВПО та проживають на території Олександрійської громади. Загалом у фокус-групах взяли участь 28 осіб (21 жінка та 7 чоловіків). Зустрічі відбувалися в офлайн форматі на добровільних засадах.
Також було проведення анкетування ВПО віком 18+ років, які офіційно зареєстровані як ВПО та проживають на території Олександрійської громади. Опитування відбувалося з 3 жовтня по 15 листопада 2023 року віч-на-віч з респондентом із застосуванням друкованої анкети. Вибірка репрезентує загалом ВПО, які офіційно зареєстровані та проживають на території Олександрійської громади Кіровоградської області. Довірча ймовірність — 95%, похибка вибірки — 5%.
Усього було опитано 368 осіб старше 18 років. Внутрішньо переміщені люди оцінювали роботу комунальних закладів і установ. В результаті опитування 50% і більше респондентів позитивно оцінили роботу закладів охорони здоров’я, освіти, надання соціальних та комунальних послуг.

Ось деякі цифри з результатів дослідження:

• 54,6% переселенців уклали угоду з місцевим сімейним лікарем;
• 33,7% дітей ВПО змінили навчальний заклад (у школах Олександрії наразі навчається 500 дітей з інших областей України);
• 76,4% респондентів визначили своєю найбільшою потребою гроші (фінансову допомогу), 72,6% – продукти харчування, 64,4% – ліки та медикаменти, 48,8% – одяг та взуття, 41,8% – житло;
• лише 9,2% опитуваних відзначили, що їм достатньо гуманітарної допомоги, яку вони отримують у громаді, 37,2% – скоріше достатньо;
• 39,2% обрали Олександрійську громаду для переїзду тому, що тут є друзі або знайомі, 22,3% мали тут родичів;
• 53,5% не планують їхати звідси протягом найближчого року;
• 42,7% респондентів готові повернутися додому у разі деокупації громади, з якої вони приїхали, 38,6% – у разі покращення рівня фізичної безпеки на території своєї громади;
• 63,1% переселенців орендують в Олександрії житло,
• 60,9% найбільшим викликом, що стоять перед ВПО, коли йдеться про інтеграцію до приймаючої громади, назвали відсутність доступного житла;
• щодо пошуку роботи відповіді були такими: 33,7% – не шукали роботу, 25,8% – пропонують дуже низьку оплату праці, 24,7% – немає вакансій за спеціальністю. При цьому до Центру зайнятості зверталися всього 17,7% опитуваних;
• 1,4% переселенців відкрили в Олександрії власний бізнес, 8,4% планують відкрити у майбутньому.
  
  Отже, як бачимо, найбільші виклики, які стоять перед ВПО в Олександрійській громаді, — це пошук доступного житла та працевлаштування. Ці проблеми надзвичайно актуальні, адже без вирішення побутових питань важко залучити ВПО до активного суспільного життя. Достатньо велика частина ВПО, які проживають в Олександрійській громаді, — це люди старшого віку. Це та група, яка найбільше створює додаткове навантаження на соціальну інфраструктуру громади. У стереотипному сприйнятті це група виключно споживачів послуг. Як демонструють кращі українські практики, якщо залучити людей старшого віку до суспільного життя, вони можуть стати додатковим ресурсом для розвитку громади. Але такий підхід потребує часу, стратегічного підходу та місцевих лідерів, здатних такий процес очолити. Ураховуючи міграційні настрої, які були виявлені під час дослідження, Олександрійська громада має потенціал для того, щоб утримати ВПО у себе, збагативши існуючий соціальний капітал громади.
  Як правильно зазначила Ірина Чемерис,
  війна іде не лише за територію, а й за людей. І ми повинні зробити все від нас залежне, щоб ці люди залишилися в Україні. Звичайно, у роботі з внутрішньо переміщеними особами є недоліки, але вони – як стимул до вдосконалення.

– Ми всі пережили важкий час та емоції з позиції виклику, невідомого, відчуття страху. Багато хто, їдучи з небезпечних територій, зупинявся у нашому місті, і нашим першим завданням було надати найнеобхідніше: прихисток, їжу, – сказав Олександрійський міський голова Сергій Кузьменко. – В Олександрії офіційно зареєстровано 11 тисяч вимушених переселенців, 500 дітей пішли в наші школи. За нашими підрахунками, залишилося близько 6 тисяч людей, які за два роки вже стали нашими містянами. Сьогодні вони працюють у лікарнях, школах, садочках, адміністраціях, молодіжних структурах. Я хочу подякувати людям, які влилися в нашу громаду, працюють та генерують ідеї, підтримують громадські організації та волонтерський рух, – зазначив очільник громади.
Також Сергій Анатолійович поінформував присутніх, що за час війни 60 ФОПів з інших територій зареєструвалися в Олександрії, 20 малих підприємств релоковані та продовжують свою роботу в нашій громаді.
Очільник Олександрії подякував міжнародним фондам, громадським організаціям та волонтерам за допомогу внутрішньо переміщеним особам: «Це прояв того, що ми плануємо жити далі. Хорошої ситуації під час війни немає, але якщо жити, працювати і вірити в Перемогу, не все так погано. Я вірю, що багато з тих, хто приїхав до нашого міста під час війни, стануть олександрійцями, і громада отримає новий потенціал».
Також у ході заходу перед присутніми виступили юристка ГО «Десяте квітня» Галина Клочко і голова ГО «Центр домопоги «Олександрія» Любов Мороз, яка зазначила, що в Центрі працюють 35 активних волонтерів із числа ВПО.
Окрему увагу звернули на питання активізації інтеграції внутрішньо переміщених людей шляхом їх залучення до громадських, культурних та інших заходів.
О.Маріїнська