18.06
2021

Дорога у небо

Рубрика: Новости. Автор: Админ

В останні роки ми вже звикли до гуркоту вертольотів, що кружляють над містом. Літають – значить, усе в порядку: служба йде, боєздатність росте. На жаль, подивитися на «авіаційну кухню» наших льотчиків може далеко не кожен – адже об’єкт режимний. Навіть журналісти бувають тут вкрай рідко. Ось і кореспонденти «ОТ» за останнє десятиліття були тут всього два рази. Тому побувати на аеродромі військової частини № 2269 Національної гвардії і спостерігати, як проходять робочі дні олександрійських льотчиків, можна вважати неабиякою вдачею.

Проте, чим рідкісніші відвідування, тим відчутніші зміни, що відбулися тут останнім часом.
У 2016 році «ОТ» писав: «Судячи з дірок в огорожі і на дахах казарм, ставлення в попередні роки до військових було, м’яко кажучи, не найкращим. Самі льотчики зізнаються, що довго сиділи біля розбитого корита. Все змінилося останнім часом, і тепер говорять, що бажаючі потрапити на службу в частину мало не лізуть через той же паркан»…
Пройшло 5 років. Зміни в «мозковому центрі» авіаторів видні здалеку: нові дахи частини, постійна суєта біля КПП і величезна кількість автомобілів, яким уже не вистачає місця навіть у провулках біля частини. У ЗМІ постійно з`являються повідомлення про ремонти, нові спортивні майданчики, нові навчальні класи та інше. Проте сьогодні ми побачили не тільки «обгортку», а й те, чим живе безпосередньо аеродром частини в дні польотів.
Кожен польотний день починається з передполітних вказівок. Командир частини ставить завдання особовому складу, а командири підрозділів і відповідальні особи доповідають про готовність техніки та пілотів. Тут же весь особовий склад звіряє час до секунд (до речі, весь процес записується на диктофон). Після вказівок перевіряється навіть якість запису, ну а розбори польотів проводяться після виконання завдань. Деякі операції дублюються і контролюються триразово.
У дні польотів на аеродромі від частини постійно чергують екіпажі медичної допомоги та пожежної команди. А ще в постійній готовності стоїть машина наземної пошуково-рятувальної групи.
– Головне для пілота – практика польотів, – каже заступник командира частини по роботі з особовим складом полковник Юрій Криндач. – Одна справа теорія і тренажер, а інша – реальність. Адже у критичній ситуації можна вмить розгубитися і забути все, чого вчили на землі. Тому ми вчимо молодь холоднокровно працювати в будь-яких ситуаціях. Рівень майстерності досягається, зокрема, умінням не тільки керувати за приладами, але і “наосліп” знати їх розташування і вміння з ними працювати.
Перш ніж отримати призначення на посаду, практично кожен контрактник проходить відповідну підготовку в спеціальному центрі підготовки Національної гвардії України.

“Зліт дозволяю”!

Без цієї команди жодне повітряне судно не підніметься в небо. Точно так, як і жоден керівник польотів не віддасть такої команди, поки не отримає дані про стан повітряного простору. Саме для цих цілей існують підрозділи зв’язку та радіотехнічного забезпечення (РТЗ) польотів. Їх називають очима й вухами авіації.
Як розповів заступник командира батальйону зв’язку та РТЗ польотів з технічної частини майор Петро Дацишин, їхня служба – це комплекс заходів, спрямованих на підтримку стійкого зв’язку з повітряним судном.
– Весь час перебування його в повітрі ми повинні його бачити і чути, розповідає він. – Якщо говорити більш детально, то керує польотами командно-диспетчерський пункт, який забезпечує зв’язок керівництва польотів з бортом – це центр всього, що відбувається на землі і в повітрі. Саме тут розташовані виносні індикатори системи посадки, за допомогою яких визначається навігація, видається інформація керівництву польотами про віддалення борту, його азимут. Також ця система забезпечує заходження на посадку за курсом і глісадою.
До складу РТЗ входить група радіолокаційного контролю, яка виявляє апарати, що пролітають близько. Вона служить для введення повітряних суден в район аеродрому і забезпечує їх посадку.
Також за допомогою радіолокаційних станцій іде розвідка погоди, виявлення скупчення грозових хмар, їх концепція, обсяг, інтенсивність і напрямок. А ще відстеження сезонної міграції птахів, які також можуть становити небезпеку для суден. За великим рахунком іде фіксація усього, що рухається в районі аеродрому.
Найголовнішим завданням служби є стеження за бортами і попередження їх небезпечного зближення.
Для безпеки польотів у складі РТЗ застосовується світлотехнічне обладнання. Це так звані “світлячки” – ліхтарі й прожектори. У кожного з них своє призначення, але всі вони забезпечують посадку бортів уночі і в періоди поганої видимості.
Ще до складу служби входить пересувна мобільна група, завданням якої є забезпечення посадок вертольотів поза аеродромом. Група може виїхати в будь-яку точку місцевості, в будь-який регіон і організувати там прийом бортів у безпосередньо зазначеному місці…
Найважливішу роль у здійсненні польотів грає диспетчерська служба.
Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що в небі порожньо, а судна літають по прямих лініях. У повітряному просторі сьогодні багато чого літає, і тут все регламентовано і розписано похвилинно і покілометрово. Прямі “коридори” авіадиспетчери дають у виняткових випадках…
Щоб пілот був готовий до виконання поставлених завдань, він має бути підготовленим не тільки технічно, а й фізично. Зараз у частині цьому приділяють неабияке значення. При цьому запорука гарної фізичної форми – правильне харчування.
– Авіатор повинен посилено харчуватися, – каже Юрій Криндач. – Бувають вильоти, після яких пілотів можна “вичавлювати”, як ганчірку. Тому посилене харчування – це не примха, а одна з головних умов успішного виконання завдань.
На сніданок у їдальні аеродрому зазвичай млинчики, масло, яйця, ковбаса, згущене молоко. На обід: салат, риба, сало, ватрушки, варення, на вибір два види першої і три другої страви.

На чому літають наші авіатори?

Парк авіації Нацгвардії поповнюється більш сучасними машинами – так званими «французами». Перший такий багатофункціональний вертоліт Airbus ЄС 225LP частина отримала наприкінці 2018 року. Їхні характеристики значно перевершують ті, що мають МІ-8. Наприклад, повну автоматизацію їх управління забезпечують 15 комп’ютерів.
Зараз у частині вже три таких машини, до кінця цього року очікують ще одну. Всього планується отримати 12 «французів».
Навчально-тренувальні польоти проходять як на Мі-8, Мі-2, так і на французькій техніці. Все більше особового складу перенавчається на управління та експлуатацію нової авіаційної техніки.
Частина вже має своїх льотчиків-інструкторів на даному типі авіаційної техніки. Це надає можливість самостійно готувати льотний склад, що значно заощаджує кошти та час.
Багато задач льотчики виконують вже на нових вертольотах.
До речі, 9 липня Гвардійська авіаційна база Національної гвардії України святкуватиме 29 річницю з Дня відзначення частини. Ще нещодавно своє літочислення військова частина вела з часів Другої світової війни, але починаючи з минулого року – з 9 липня 1992 року. Ці зміни відбулися з метою осучаснення підходів до визначення річниць створення військових частин НГУ та згідно з наказом №847 МВС України від 9 жовтня 2019 року.
Саме 9 липня 1992 року військова частина була включена до складу тоді першої Національної гвардії України, яка існувала з 1991 по 2000 роки. За 29 років незалежності авіатори виконали безліч завдань: це ліквідації наслідків природних катаклізмів, участь в міжнародних місіях, участь у ліквідації лісових пожеж, участь в місіях ООН. На сьогодні авіатори беруть активну участь в ООС.

О. Якіменко

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень