Як стати впевненою в собі

«Ніщо так не прикрашає жінку, як віра у свої переваги», – сказала Софі Лорен. Ікона стилю та еталон жіночності, щаслива мама і затребувана актриса багато чого досягла в житті й знає, про що говорить. Звичайній жінці в повсякденному житті впевненості в собі дуже не вистачає. І ця невпевненість стає причиною багатьох невдач, про що згодом кожна з нас шкодує. Як же стати впевненою в собі жінкою, незважаючи на життєві випробування і власні недоліки? Про це наша розмова з практичним психологом, психотерапевтом і арт-коучем Наталією Шибановою.

– Для початку давайте визначимося: що ж таке впевненість в собі?
– Впевненість в собі – це властивість особистості, ядром якої виступає позитивна оцінка власних навичок і здібностей, достатніх для досягнення значущих для людини цілей і задоволення потреб. Впевненість в собі є основою адекватної поведінки. Але важливо не плутати впевненість із самовпевненістю!
– Між ними тонка грань. Як її не перейти?
– У психології поняття впевненості має на увазі позитивну оцінку людиною власних навичок і умінь. Головна відмінність між упевненістю і самовпевненістю – адекватність оцінки своїх сил і досягнень. Впевнена людина має здатність чітко оцінювати свої здібності і застосовувати їх на практиці. Самовпевнена ж особистість на це не здатна: не володіє самокритикою, не бачить можливих загроз, часто ризикує без прямої на те необхідності. Про самовпевнених людей часто говорять, що їхні амбіції зашкалюють, і вони підносять себе на п’єдестал. Як правило, за самовпевненістю стоять помилки виховання, а вже потім особливості характеру.
– На прикладах успішних людей ми бачимо, що впевненість у собі – це запорука великих досягнень.
– Впевненість у собі тісно пов’язана з самооцінкою: усвідомленням людиною своєї важливості, своїх переваг і недоліків. Завищена самооцінка супроводжується надмірною самовпевненістю, а занижена, відповідно, характеризується невпевненістю в своїх силах. Ідеальний варіант – адекватна самооцінка, коли людина впевнена в собі, і за цією впевненістю ховаються не порожні амбіції, а цілком співмірні особистісні якості і досягнення.
– З чого складається впевненість у собі?
– З трьох основних складових: почуття впевненості (відчуття сили, права і правоти), впевненої поведінки, яка демонструє силу, і рішучості (визначеності в рішеннях).
– Названі якості більшою мірою притаманні чоловікам. А яка ж впевнена в собі жінка?
– Цілеспрямована, рішуча, комунікабельна, компетентна, стресостійка, з адекватною само-оцінкою. Вона завжди позитивно налаштована, доброзичлива, але чітко знає свої особисті кордони, вміє контролювати емоції, бачить свої слабкі сторони. У неї висока працездатність, прагнення до самореалізації, розуміння своїх потреб.
– Багато жінок наділені, принаймні, половиною цих якостей. У чому ж причини їхньої невпевненості в собі і своїх силах?
– Головна, але далеко не єдина причина відсутності впевненості в собі – це особливості виховання і нездорові відносини в родині. Але в той же час історія знає безліч прикладів успішних людей з неблагополучних сімей, які, що називається, «зробили себе самі». Ці приклади є прямим підтвердженням того, що багато причин невпевненості криються в нас самих. Ось кілька з них.
Незнання свого істинного «Я»
Незнання себе і відсутність чіткої самоідентичності. Ось простий приклад. Усі ми в процесі життя проживаємо кілька ролей. Для жінки це найчастіше: Донька, Дівчинка, Школярка, Дівчина, Студентка, Кохана, Жінка, Співробітник, Дружина, Мати, Бабуся … Залежно від життєвих обставин і особистих пріоритетів черговість, кількість і склад цих ролей може змінюватися. Але суть залишається сталою: ми звикаємо ототожнювати себе з кожним зі своїх амплуа й елементарно не знаємо, що за ними стоїть. Але якщо відкинути всі соціальні умовності і нав’язані образи, то залишається лише «голе» Я, про існування якого ми так часто забуваємо. Так ось, якщо жінка звикла ототожнювати себе, наприклад, зі своєю фірмою і роллю директора, то її впевненості в собі прийде кінець, як тільки вона втратить свій бізнес. Той же сценарій чекає і матір, яка повністю розчиняється в своїх дітях і живе лише дитячими інтересами і потребами. Тільки-но діти виростають, така жінка втрачає почуття впевненості в собі і перестає радіти життю.
Відсутність правильного сенсу життя
Впевненість у собі багато в чому залежить від чіткого знання сенсу свого життя. Повернувшись до прикладу про матір, можна сказати, що дорослі діти позбавляють маму головного в її житті – турботи про них. Впевнена в тому, що діти є сенсом існування, жінка губиться і не знає, як бути далі. Вона не впевнена, що здатна реалізувати себе в іншому напрямку. Чітке знання своїх цілей, самоідентифікація і життєвий план допомагають уникнути цієї помилки.
Нездатність сказати «Ні»
На невпевненість у собі найчастіше страждають ті, хто не вміє вибудовувати чітких особистих кордонів з оточуючими. Якщо вам складно сказати «Ні» людині, яка вам неприємна, або ви часто дозволяєте знайомим користуватися вашою добротою безоплатно, то, найбільш імовірно, ви занадто залежні від думки інших. Саме така залежність породжує невпевненість в собі. Жінки, в силу особливостей своєї психології, більше схильні до «злиття» з іншими. Відсутність чітких особистих кордонів призводить до деформації особистості і її розмитості. Тому про жодну впевненість у собі мови, природно, бути не може.
Звичка порівнювати себе з іншими
Це і звичка постійно порівнювати себе з іншими жінками, залежність від чужої думки. Це і страх неприйняття з боку інших, коли при спілкуванні виникає почуття внутрішньої затиснутості, бажання сподобатися, догодити, надати послугу. Трапляється і навпаки – агресія, нахабство і безцеремонність, зайва напористість, поводження за принципом «базарного етикету», коли жінка намагається замаскувати свою невпевненість, часом навіть не усвідомлено.
Низька самооцінка і нелюбов до себе
Низька самооцінка проявляється і зовні. Це сутулість, неувага до своєї зовнішності, неакуратна зачіска, мішкуватий одяг, скутість у рухах. Нелюбов до себе завжди переноситься на стосунки, немає значення, йде мова про дружбу чи про інтимний зв’язок. Замість того, щоб сміливо висловлювати емоції, виявляти почуття, людина робить непрямі натяки, часто використовує безособові пропозиції, приховує свої бажання. Часто жінка з низькою самооцінкою вважає, що її просто немає за що любити, а тому не може повірити в щирі почуття.
– Що ж потрібно робити (або почати робити), щоб стати впевненою в собі?
– Усвідомити себе і дозволити собі бути собою. Для цього потрібно:
– Розуміння своїх сильних і слабких сторін. Скажу більше – їх прийняття!
– Робота над собою. Немає межі досконалості – як у зовнішності, так і у сферах розвитку.
– Наявність власної думки і сміливість її висловлювати. Впевненість – це про особу!
– Уміння приймати критику, об’єктивно приймати і отримувати з неї користь.
– Щирість і відкритість. Не потрібно соромитися себе і намагатися здаватися кращою. Бути відкритою новому досвіду.
– Любити себе! Це і вміння похвалити і підбадьорити себе, розуміти свої думки, почуття і справжні бажання і приймати їх з любов’ю до себе.
– Реально оцінювати свої здібності, усвідомлювати межі своїх можливостей і ресурсів.
– Уміти говорити «НІ». Не погоджуватися на шкоду собі!
– Уміти просити про допомогу. Тягти все на собі (як звикли багато з нас) – нерозумно і безглуздо. Просити про допомогу не соромно!
– Не гнатися за ідеалами і шаблонними образами! Все ідеальне – нереальне і дуже суб’єктивне. Кожна з нас прекрасна по-своєму, і в цьому наша сила.
– Схвалення себе і оточуючих. Впевнена в собі жінка знає, що не ідеальна, знає, що й інші не ідеальні! Але вона поважає себе та інших, має почуття власної гідності і не буде опускатися до засудження.
Впевненій у собі жінці краще і простіше жити, тому що вона адаптивна до різних ситуацій. Розвивайте в собі впевненість!
І наостанок – цитата Людмили Гурченко: «Будь ласка, вірте в себе, любіть, нічого не бійтеся, будьте вільними, ризикуйте. Розумієте, життя така штука, що начебто ти ось молодий, молодий, молодий, а потім бац – і кінець. Озираєшся і думаєш про те, як багато всього не зробив, тому що боявся, соромився, злякався. Не треба нічого боятися. Ризикуйте. Нехай навіть ви помилитеся. Це життя. І головне, звичайно, любіть один одного. Завжди, кожну хвилину».

Олена Маріїнська