Стратегічний запас Олександрії

«Громадяни! Радіаційна небезпека!» Одягніть протигази, марлеві пов’язки. Для захисту поверхні тіла використовуйте підручні засоби захисту типу поліетиленові плівки, накидки, куртки або плащі. Перевірте герметичність житлових приміщень, стан вікон та дверей. Використовуйте захисні споруди ЦЗ, підвали будинків, погреби».

Саме це почують олександрійці в разі радіаційного зараження місцевості. Для боротьби з подібними надзвичайними ситуаціями при міській раді існує управління цивільного захисту населення. Згідно з тими ситуаціями, які можуть виникнути в нашому регіоні, управлінням розроблені різні варіанти оповіщення: аварія, аварія на транспорті, повітряна тривога, загроза аварії (аварія) на дамбі, НС природного характеру, хімічна тривога, загроза радіоактивного зараження. Наскільки реальними є такі сценарії і як місто буде їм протистояти? Про це ми розпитали начальника управління Ігоря Ермолюка.

– Ми готові до будь-яких ситуацій, для цього розроблені методики їх усунення, плани оповіщення, евакуації, створений матеріальний запас.

У кожному регіоні своя специфіка, свої географічні умови і потенційно небезпечні об’єкти. Що стосується Олександрії, то, наприклад, сейсмологічно ми знаходимося в благополучній зоні, немає у нас і хімічно небезпечних об’єктів. Однак є потенційнонебезпечні об’єкти: АЗС, зерносховища, автомобільна газонаповнювальна компресорна станція «Укртрансгаз» і виробничий комплект ПАТ «Оболонь». Крім цього, є газові магістралі, аварійні будинки, гідротехнічні споруди. Також ми повинні бути готові до небезпечних природних явищ.

Тож нами щороку проводяться обстеження об’єктів і даються розпорядження і рекомендації щодо зменшення ступеня їх небезпеки.

– Як конкретно це працює?

– Наприклад, ми знаємо, що у нас є дамба Войнівського водосховища. У разі її аварії можливе підтоплення значної території нижньої частини міста. Нами прораховано, що в зоні ризику може виявитися близько 470 чоловік. Згідно з цим розроблений план їх евакуації, розселення, харчування.

Для цих заходів укладені договори з конкретними закладами харчування, автоперевізниками, визначені пункти евакуації – шкільні спортзали. Підготовлено запас найнеобхіднішого на три доби.

Або інший приклад. Раптом станеться ураган, який зруйнує житлові будинки. На цей випадок потрібні будуть будматеріали – шифер, скло і т.д.. Тому в Олександрії існує матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

– І де зберігається цей запас? Його миші не з’їдять?

– Не з’їдять (Сміється. – Авт.). Резерв, як такий, не лежить десь у коморі. На складі зберігається тільки те, що має тривалі терміни зберігання. Все інше – це договори з торговими підприємствами, згідно з якими, в разі першої необхідності, вони постачатимуть нам все, що прописано в документах. Це стосується і товарів, і будматеріалів, техніки для нагальних робіт в разі виникнення НС.

Обсяги і структура матеріального резерву визначаються з урахуванням прогнозів ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій. Дозвіл на використання резерву за призначенням дає виконавчий комітет на підставі рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Резерв щорічно інвентаризується, а про постачання і зберігання щоквартально подаються звіти.

– Що ж входить в матеріальний резерв?

– Паливно-мастильні матеріали – 5 тонн бензину А-76 і 5 тонн дизельного палива, 200 л масел для двигунів. 12 тонн борошна, а також триденні запаси солі, цукру, чаю, круп і макаронних виробів. Бавовняні костюми, берети, натільна білизна, шкарпетки, комплект з куртки і штанів, шапки-вушанки зі штучного хутра, рукавиці, взуття, постільна білизна, матраци, подушки, ковдри, рушники – все по 100 штук, ковдр – 200. Предмети і засоби першої необхідності: мило (26 кг), сірники (200 коробок), пральний порошок (200 пачок), відра (200). Також сюди входять інженерно-будівельні засоби, мотопомпи з комплектами рукавів, мотопилки, лопати та інше. Зберігається це все на складах комунальних підприємств.

– А що у нас із бомбосховищами? Їх існування актуально?

– Колись у місті було 32 сховища 3-го класу. Це було викликано необхідністю роботи установ і підприємств в умовах війни, в т.ч. і ядерної. Тоді під міськрадою був розташований командний пункт, а, наприклад, на «ЕТАЛі» можна було заховати до 3 тисяч чоловік. Але часи змінилися, а з ними і завдання об’єктів. Змінювалися і власники територій, на яких ці об’єкти були розташовані. Їм ці притулки ні до чого, та й для міської влади утримувати їх недоцільно – для цього потрібні великі кошти. Тому на сьогоднішній день залишилося 2 або 3 бомбосховища.

А ось прості підвальні укриття потрібні. Таких у місті 244 і 50% з них знаходяться в хорошому стані. Ми це контролюємо.

Будемо сподіватися, що вони ніколи не знадобляться городянам для надзвичайних цілей, але бути готовими до будь-яких подій ми повинні.

С. Іванов