Июн
11

Згідно з офіційними повідомленнями, серед цьогорічних номінантів на нагороду “За заслуги перед містом Олександрією” – депутат міської ради, голова постійної комісії з питань ЖКГ, містобудування, архітектури і земельних відносин Анатолій Горошко. Власне, цей факт і став приводом для інтерв’ю з ним.

 

З нашого “досьє”. Анатолій Олегович Горошко, підприємець, за сумісництвом – позафракційний депутат, фах – інженер-механік. Розпочинав трудову діяльність токарем, після закінчення інституту 34 роки працював на керівних посадах. У трудовій книжці всього 4 записи, безперервний стаж – 42 роки. А давні прихильники мотоспорту ще пам’ятають його, як успішного спортсмена початку 70-х років, члена збірної України. “Цікаве життя було”, – признається сам А.Горошко…

Ми розмовляємо на подвір’ї його будинку. Видно, що тут повним ходом ідуть роботи з благоустрою – господар власноруч будує невеличкий фонтан з підсвіткою, доводить до завершення альтанку та інші дворові декоративні елементи, оздоблення. Оскільки співрозмовник, якого відірвали від роботи, спочатку не надто був налаштований на розмови про себе, говоримо на “нейтральну” тему – про депутатські справи: наприклад, які найважливіші рішення доводилося приймати земельній комісії?

– Як на мене, вони всі важливі, бо стосуються жителів міста. Лише протягом минулого року комісія провела понад 75 засідань із земельних питань. Крім того, я працюю ще в комісії з межевих спорів, у комісії по пасажироперевезеннях та в комісії з надання безкоштовних послуг з ремонту житла пільговим категоріям населення. Зазвичай розглядаємо питання надання в оренду та у приватну власність земельних ділянок. Перед кожним засіданням виконкому земельна комісія обов’язково вивчає поточні питання – без цього виконавчий комітет не має права приймати рішення. А перед кожною сесією нами узагальнюються питання, які на неї виносяться, – з відповідними висновками. У складі комісії 7 чоловік: депутати від фракцій різних політичних партій, але рішення приймаються завжди виважені. Буває, що на засідання виконкому вноситься 20-25 земельних питань, а на сесію – до 70-ти. І кожне треба вирішувати індивідуально: запросити людину, якої воно стосується, на засідання, разом вивчити обставини. Також зараз багато звернень від учасників АТО, їм надали вже більше 30-ти ділянок згідно з відповідним указом Президента.

– Депутатам попередніх скликань нерідко дорікали щодо неналежного контролю за використанням орендарями землі. Доводилося комісії розглядати скандальні питання, пов’язані з цим?

– Звісно, кошти міському бюджету потрібні, як ніколи – ви самі знаєте, яке зараз становище. У нашої комісії на контролі всі розпорядження та рішення виконкому і сесій. Раз на квартал ми аналізуємо їх виконання, оскільки відбувається чимало змін: наприклад, земля бралася в оренду під одне призначення, а потім життя змусило його змінити чи взагалі здавати ділянку в суборенду. Щодо скандальних випадків – вони трапляються, але не часто. Пригадую, в одного підприємства виявилося якось відразу декілька засновників чи власників, і кожен став тягти “ковдру” на себе, доходило до судових розглядів. Майже два роки вивчалося питання надання в оренду ставка у мікрорайоні Перемога. З боку товариства орендарів було чимало порушень, які вони, нарешті, усунули, і на останній сесії міськради питання вирішилося позитивно.

– Ви директор двох приватних підприємств. Важко поєднувати підприємництво з громадською роботою – депутатством у міській раді?

– Якщо чесно – важко. Особливо – якщо ставитися до цього добросовісно. Не для преси: є депутати, які взагалі на засідання сесій не хочуть ходити, не те що робити щось для виборців. Я за чотири роки роботи у міській раді пропустив через хворобу тільки одну сесію і одне засідання комісії.

– Незабаром нові місцеві вибори. Якщо люди вам довірять, підете знову у депутати?

– Вже трохи втомився. І власну справу за громадськими клопотами запустив… Але якщо довірять – може, й піду. Знаєте, дехто і досі вважає, що депутати міської ради отримують зар-плату з міського бюджету мало не по 20 тисяч. Смішно… І не вірять, коли їм кажеш: насправді все навпаки – в нинішніх умовах багато проблем виборців доводиться вирішувати за власні кошти, бо таке життя. Але я погодився, бо це цікаво – коли ти потрібен людям. Погодився, бо хочеться зробити щось для міста, у якому я виріс, де живуть мої діти, п’ятеро онуків і ще зовсім маленька правнучка. Мені це справді цікаво – коли з тобою на вулиці вітаються люди, з якими ти не знайомий особисто, і говорять тобі слова вдячності за ту чи іншу виконану роботу. Якщо озирнутися на все це, то мабуть, життя моє склалося непогано?

Про що змовчав, але міг би розповісти Анатолій Горошко

На самому початку депутатства за ним “закріпили” підшефну школу №10. Депутат, як міг, допомагав: заміна дверей, вікон на пластикові, проведення свят першого і останнього дзвінків тощо.

А мешканцям низинного мікрорайону, де проживає Анатолій Олегович, тривалий час дошкуляли зливові води: після кожного дощу заливало вулицю і прилеглі до садиб луки. Довелося депутату за власні кошти наймати екскаватор і прокопати водовідвід у річку. Потім настала черга облаштування автобусних зупинок біля районної лікарні та райдержадміністрації (бо літні люди скаржилися: ніде сховатися від дощу в очікуванні транспорту) – також за власні кошти.

А щодо нагороди за заслуги перед містом – це для нього стало несподіванкою: не сподівався і не чекав, зізнається.

І ще один невеликий секрет. Виявляється, так старанно наводив лад на подвір’ї наш герой не випадково: готувався до прийому гостей на власний ювілей – 6 червня йому виповнилося 60 років. “А то незручно якось – адже відвідають не лише рідні, а й друзі з інших міст, у тому числі й зі столиці”, – сказав ювіляр.

О.Осауленко

, , .

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован.

Страница 1 из 11