6.09
2024

Яскравий «Калейдоскоп»

Рубрика: Новости. Автор: Olena

Незвичайні постановки, цікаві сюжети, різноманітні костюми і танці, що запам’ятовуються своєю оригінальністю, – за це ми любимо хореографічний колектив «Калейдоскоп»! Він незмінно відкриває щорічний Всеукраїнський фестиваль гладіолусів в Олександрії, неодноразово виступав у Палаці урочистих подій під час церемонії реєстрації шлюбів, і без його участі не проходить жоден концерт художніх колективів Палацу культури «Світлопільський», на базі якого він працює.

У вересні 2021 року «Калейдоскоп» відсвяткував 25-річчя. А 12 жовтня цього року шанувальники хореографічної дитячої творчості зможуть побачити колектив на сцені «Світлополки» у новому концерті.
… А починалося все у 1996 році у ЦДЮТ, який тоді називався Палацом школярів та молоді. Очолювала його Наталія Заболотнікова, на запрошення якої хореограф Світлана Данасієнко прийшла працювати у закладі і створила свій колектив, який почав роботу на базі школи №17. Під керівництвом Світлани Валентинівни діти вивчали стилізовані танці народів світу: німецькі, єврейські, японські, китайські та інші. Звідси і виникла назва – «Калейдоскоп». Він був єдиним в Олександрії колективом такого стилю та напрямку. Його керівник надихалася постановками професійного академічного ансамблю народного танцю Ігоря Моїсєєва – визначного хореографа і балетмейстера. «Я була в захваті від його яскравих видовищних постановок. Завдяки Ігореві Олександровичу я і стала хореографом», – зізнається Світлана Валентинівна.
Родом Світлана з Компаніївки, і в дитинстві була учасницею народного хореографічного колективу «Барвінок». Любов до танців була настільки сильною, що Світлану не зупиняли ні заборона мами, ні те, що Палац культури знаходився далеко від дому. По закінченні Олександрійського училища культури вона залишилася в нашому місті, хоча її запрошували на роботу до Польщі та Болгарії. Вийшла заміж, народила дітей. Працювала у Цукрозаводській та Войнівській школах, вела колективи «Танці плюс» і Dance. Співпрацювала з товариствами єврейської, німецької культури, «Калейдоскоп» був постійним учасником організованих ними заходів.

У Палаці школярів «Калейдоскоп» працював 8 років, потім перейшов до Палацу культури «Світлопільський». До початку повномасштабного вторгнення 13 років поспіль колектив представляв Олександрію на Відкритому Міжнародному фестивалі-конкурсі класичного, бального, сучасного та спортивного танцю «Сузір’я мрій» у Дніпрі, участь в якому брали виконавці з усього колишнього СНД. У «Калейдоскопа» навіть у важкі часи завжди були гарні костюми. А деякі танці з невеликою трансформацією на вимогу часу збереглися у репертуарі з самого початку.
Вихованці Світлани Данасієнко – випускники «Калейдоскопу» – продовжували танцювати під час подальшого навчання у вишах. Деякі працюють за кордоном – як-от Анастасія Мандригеля у Тайланді. Хтось обрав для себе професію хореографа. На жаль, більшість молодих хореографів – випускників вишів – не витримують щоденної рутинної роботи у закладах освіти або культури. Для того, аби попри все працювати, займатися улюбленою справою і досягати успіху, потрібен справжній фанатизм, відданість танцям. Світлана Данасієнко щорічно ставить 2-3 нових танці.
«Щоб досягти успіхів у хореографії, танцями краще починати займатися років з 5-6, коли дитина вже розуміє, подобається їй чи ні. Тому що танці – це не розвага, а важка праця через «не можу» і «не хочу». Легких шляхів не буває, і гарному виступу на сцені передує тривала непроста робота. До того ж, у груповому танці усі учасники тісно пов’язані, і якщо хтось один збився, танок не справить бажаного ефекту, зіб’ються усі. Тобто, загальний результат залежить від кожного. А це велика відповідальність», – говорить засновниця «Калейдоскопу». – Якщо у людини є бажання і мета – вона навчиться танцювати у будь-якому віці. Природні дані – слух, почуття ритму, пластичність – теж важливі, але 95% хореографії – це праця. Багато чого залежить від ставлення батьків. Вони мають визначитися, для чого водять дитину на танці – просто для себе, для здоров’я, щоб стала публічною, подолала страх перед виступами, чи щоб пов’язала своє життя з танцями, заробляючи на цьому? Це різні підходи і, відповідно, різна ступінь навантаження і праці».
Зараз в Олександрії дуже великий вибір хореографічних колективів. Що потрібно хореографу, аби залишатися затребуваним впродовж багатьох років? Бути продуктивним, мобільним, постійно слідкувати за новинками, залишатися цікавим для вихованців, яких складно чимось здивувати, працювати на результат, – вважає Світлана Данасієнко. А результат – це участь у концертах, фестивалях і конкурсах, театралізованих постановках. Світлана і її вихованці – постійні учасники майстер-класів від визнаних хореографів. Сучасний танок і стилізовані танці народів світу залишаються візитівкою «Калейдоскопу». Зараз Світлана Валентинівна ставить номери з цікавими сюжетами і посилом: ми маємо жити і пам’ятати загиблих за нашу Незалежність. У колективі займаються діти бійців ЗСУ.
Щиро бажаємо «Калейдоскопу» активного творчого довголіття! Набір до колективу триває.


Ярослава Волошко

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень