Як розвиватиметься Олександрійська громада у найближчий рік і не тільки

На одній з останніх сесій Олександрійської міської ради була прийнята Програма економічного і соціального розвитку Олександрійської територіальної громади. Це «традиційний» і стратегічний документ, який визначає напрямки розвитку громади щонайменше на поточний рік. Втім, прийнята міською радою Програма хоча і розроблена на 2026 рік, але містить прогноз напрацювань до 2028 року. У документі визначено основні завдання розвитку галузей (сфер діяльності) громади, що відповідають стратегічним напрямкам розвитку і заходам місцевих цільових програм, які разом спрямовані на розвиток економічної, освітньої, соціальної та інфраструктурної сфер територіальної громади в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Отже, про вже звичні та усталені напрямки роботи економічної та соціальної сфер, а також про можливі відмінності нинішньої Програми від попередніх минулих років ми говоримо з начальником управління економіки Олександрійської міської ради Ростиславом Черевашком.

– Якщо говорити про основні напрямки, то традиційним залишається те, що ми передусім повинні забезпечити належну нашу бюджетоспроможність, фінансову стійкість. А для цього необхідно, щоб у нас була не тільки повнота надходжень до нашого бюджету, який, на жаль, у нас є дефіцитним. Цю дефіцитність нам треба зменшувати і шукати додаткові шляхи наповнення бюджету, що дасть більше можливостей перш за все для того, щоб ми допомагали нашим Збройним силам і підтримували їх.
З іншого боку, нам треба розвивати реальний сектор економіки, мале, середнє, мікропідприємництво – всі ті напрямки, які забезпечують надходження до бюджету. Тоді будуть кошти на розвиток як соціальної інфраструктури, так й інфраструктури комунального господарства, тому що все це потребує значних капіталовкладень. І треба ось в таких умовах воєнного стану не тільки утримати, а й забезпечити розвиток, тому що той, хто стоїть на місці, насправді рухається назад.
Для цього у нас діє програма із залучення позабюджетних коштів для реалізації наших соціальних проєктів. Вона була розроблена з розумінням, що ми не можемо охопити всі потреби нашої соціальної сфери, а розвивати її необхідно для того, щоб була належна і комфортна база для розвитку реального сектора економіки, для промислових підприємств, для сільського господарства, підприємців, щоб вони бачили: у нас є інфраструктура, працюють школи, дитсадки, хороші автошляхи, діє громадський транспорт, у тому числі –комунальний. Що є у нас належне медичне забезпечення тощо – тобто все те, що створює належні якість і комфорт кожному жителю нашої громади незалежно, де він мешкає – у місті, у селищі чи у селі.
– Які основні показники можна виділити, що характеризують програму?
– Ми плануємо, що у нас буде ріст промисловості на 5,2 відсотка у порівнянні з 2024 роком, а обсяг реалізованої промислової продукції сягатиме майже 5 мільярдів гривень у теперішніх діючих цінах. Передбачається ріст товарообігу на споживчому ринку майже 10 відсотків, і це становитиме більше, як 3 мільярди 150 мільйонів. На жаль, це товарообіг розрахований за методикою використання індексу інфляції, і тому не буде збільшуватися споживання саме по собі, а за рахунок природного росту цін на товари, роботи та послуги. Плануємо, що у нас буде середній рівень місячної заробітної плати 17 500 гривень, а по Україні наразі прогнозується середня зарплата до 30-ти тисяч, тому нам є над чим працювати. Це робота не тільки над легалізацією робочих місць, щоб у нас були захищені трудовим законодавством працівники, працевлаштовані офіційно, а ще й над легалізацією самого рівня заробітної плати. Тобто щоб не були люди влаштовані на мінімальну зарплату, а показувалась реальна заробітна плата, відповідно з цього будуть надходження до державного, обласного і нашого бюджетів.
Нам також є над чим працювати в напрямку створення робочих місць, і для цього є плани та перспектива. Це планове створення 450-ти нових робочих місць за рахунок в тому числі торгівлі, але й також за рахунок початку роботи створення робочих місць на території індустріального парку. Минулого року, як відомо, він був зареєстрований у Реєстрі індустріальних парків України і передбачає згідно зі створеною концепцією біля 250-ти нових робочих місць. На сьогодні там ще не ведуться роботи з облаштування інженерної інфраструктури, але є керуюча компанія, метою якої і є залучення нових резидентів-підприємств (а це і є нові робочі місця). Тому в планах на 2026 рік – запуск індустріального парку.
В намірах також залучення по всіх напрямках міжнародної технічної допомоги, грантів. Можлива реалізація спільних проєктів (але це буде складніше, тому що необхідне співфінансування, а у нас дефіцит бюджету) перш за все тих проєктів, де йде модернізація основних засобів інфраструктури, яка передбачає як покращення та виведення на інший рівень якості надання послуг (у нашому аспекті – медичних), так і акцент на енергоефективність та енергонезалежність. Потребує значних інвестицій наше комунальне підприємство «Теплокомуненерго», але самоінвестуватися з бюджету немає можливості (минулого року міський бюджет і так виділив понад 25 мільйонів гривень для того, щоб погасити борги із заробітної плати, за енергоносії та користування і розподіл газопостачання). Тобто фактично ми вже інвестували в оборотні кошти підприємства, щоб воно стабільно працювало в такі непрості часи. А тому необхідно залучати кошти навіть не стільки в модернізацію і заміну генеруючих потужностей, а й в заміну тепломереж. Недешево коштують сучасні попередньо ізольовані труби, які дозволяють використовувати їх тривалий час у підземних мережах без заміни, це вимагає значних капіталовкладень.
Серед основних відмінностей можна ще назвати те, що запроваджено середньострокове як бюджетне планування, так і планування соціального та економічного розвитку, а тому в Програмі у нас показники не тільки 2026 року, а ще й 2027 та 2028 років. Також програма враховує вже запроваджене в реалізацію дотримання принципів і заходів публічного інвестування. Публічний інвестиційний проєкт планується та реалізується за рахунок коштів як комунальних підприємств, установ і організацій (в нашому випадку муніципальних), так і бюджетних коштів. А тому у нас всі проєкти на сьогодні внесені в систему Dream– вона загальнодоступна, кожен може подивитися, там наших більше ста проєктів. Вказані їхні основні показники, призначення, кошти яких потрібні для реалізації тощо.
У нас також є позитивні зрушення щодо залучення коштів Державного бюджету на реалізацію актуальних проєктів: це будівництво пандусу до будівлі міської ради, який входить у безбар’єрний маршрут, загальна вартість проєкту біля 6 мільйонів 900 тисяч гривень, місцевий бюджет надає співфінансування до 1,6 мільйона, решту коштів забезпечує Державний бюджет. Ми вже пройшли відповідний відбір на таке фінансування, тобто проєкт є актуальним. Адже фактично більше 30-ти відсотків отримувачів адміністративних послуг потребують особливих умов – мами з дитячими колясками, ветерани, інші маломобільні громадяни, яких багато, і їм треба забезпечити належний доступ. Це один з головних напрямків.
Ще одна з інвестицій соціального напрямку, яка також проходитиме по публічному інвестуванню за програмою Dream, – реконструкція автодоріг, що давно є наболілим. Також у плані Проєкт стратегії розвитку нашої громади до 2036 року, який вже майже розроблений і має план заходів до цієї стратегії.
У напрямку розвитку соціальних та інших послуг. Сподіваємося, що цього року нарешті розпочнеться реалізація за грантові кошти Міжнародної організації з міграції. Це реконструкція даху головного корпусу Центральної міської лікарні і її реанімаційного відділення.
Актуальним залишаться залучення коштів в освітню сферу в напрямку як енергозбереження, так і переоблаштування укриттів для навчальних закладів, а також інші напрямки, які потребують фінансування.
Відмінністю також є те, що раніше більшість проєктів розроблялися на поточний рік, а тепер є такі, що розраховані на соціальні заходи наступних років. Наприклад, на 2026 рік у нас 82 проєкти на суму понад мільярд гривень. Звісно, такі обсяги місцевому бюджету не під силу, тому необхідне залучення позабюджетних коштів, в тому числі на реалізацію соціальних проєктів. І на 2027 рік розроблено 77 проєктів на загальну суму 1,8 мільярда.
Передбачене залучення грантових коштів у комунальне підприємство «Олександрійський транспорт». Його автобуси європейського рівня турецького виробництва гарно себе показали, жителі задоволені і звісно, хочуть таких же автобусів на інших маршрутах. Таким чином з`являється стимул і для інших перевізників, щоб не втратити своїх пасажирів.
– Яким із успішних напрацювань, згідно з Програмою, можна похвалитися за минулий рік?
– Сюди можна віднести заходи з енергозбереження, які реалізовані на ряді наших промислових підприємств. Зрозуміло, що для забезпечення безперервності технологічного процесу за теперішніх умов підприємства самі технічно переоснащувалися. Міська рада сприяла цьому шляхом виділення земельних ділянок під обладнання.
За минулий рік дуже зросла кількість надання адміністративних послуг – більше 65 тисяч. Це говорить про те, що актуальним є розвиток діяльності ЦНАПу, а також абезпечення безбар’єрного доступу до нього, про який ми вже згадували. Активно працював Центр зайнятості над тим, щоб люди могли створювати і розвивати власну справу, в результаті більше трьох мільйонів гривень було протягом минулого року видано на підтримку малого бізнесу. Працює міський Фонд підтримки підприємництва, минулого року зареєструвались 180 фізичних осіб підприємців за його сприяння, що є гарним показником. При цьому приділяється окрема увага ветеранам – учасникам бойових дій. Це політика держави, і ми її дотримуємося: після того, як ветеран адаптувався до цивільного життя, йому необхідно надати допомогу, якщо він бажає відкрити власну справу. а також внутрішньо переміщеним особам
– Але як відомо, за час широкомасштабної війни, яка негативно вплинула на економіку країни, багато підприємств закрилися. Яка динаміка кількості закритих і заново відкритих суб’єктів підприємництва?
– Якщо у 2024 році налічувалося 4539 ФОП, то за 2025 рік зареєстровані 4903. Це хороший показник, він говорить про наявність належних умов для бізнесу. Залишаються у громаді також релоковані підприємства, на яких працюють більше ста чоловік.
Також, як і раніше, будемо продовжувати працювати в напрямку легалізації праці. Протягом минулого року легалізовано більше 150-ти працівників, і це сталий рівень, він дає до 2-х мільйонів гривень додаткових надходжень до бюджету.
Так само будемо продовжувати роботу зі зменшення недоїмки сплати податків. Це дуже важливо, адже кожна копійка до бюджету потрібна, і управління економіки працює над цим спільно з Державною податковою службою. Якщо конкретно, результатом стало повернення до бюджету майже півтора мільйона гривень.
– Які джерела інвестицій наразі вже відомі, а також імовірні?
– Наприклад, ми залучили у 2025 році майже 150 мільйонів інвестицій грантових коштів. Цю роботу треба посилювати, крім уже згаданого інвестування в охорону здоров’я (на сучасне обладнання), його потребує «Теплокомуненерго» (когенераційні установки з послугою їх встановлення і пуску в роботу, що також вартує коштів). Також залучаються грантові кошти у послуги, які не монетизуються – мова про нашу Централізовану бібліотечну систему та сферу культури. І вже згаданий ЦНАП, який за грантовою програмою отримав автомобіль для більшої оперативності своєї роботи. Основні донори та інвестори – Міжнародна організація з міграції, Unisef, ASAID, уряди Німеччини, Швеції, Швейцарії, німецькі фонди, банк, а також інвестори з Японії. Для цього була проведена значна робота, поїздки за кордон, зокрема в Польщу, де ми презентували нашу Олександрійську громаду і можливості й проєкти для залучення інвестицій.
Розглядається перспектива створення принаймні ще одного індустріального парку. Адже як показує практика, індустріальні парки цікавлять резидентів, що у свою чергу створює робочі місця і збільшує надходження до бюджету.
– Який стан справ з інвесторами на існуючому індустріальному парку?
– На сьогодні резидентів там нема, проводиться робота з їх залучення. До речі, проводилася промоція також і цього парку за кордоном, велись перемовини з представниками інвестора в Польщі.
Але поряд з промисловістю важливим для нас залишається і розвиток сільського господарства, особливо тих видів, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю.
– Ви назвали середню зарплату по місту у межах 17 з половиною тисяч гривень, що, відверто кажучи, є немало для міста з дотаційним бюджетом. Які напрямки діяльності забезпечують такі зарплати?
– Це деякі основні підприємства переробної промисловості та інших її видів. Також є така тенденція в торгівлі у тих суб’єктів підприємництва, які торгують підакцизними товарами, тому що держава сама ставить таку умову щодо високої зарплати для працівників даного напрямку. Крім того, підприємства, які визнані критично важливими, теж зобов’язані забезпечити рівень заробітної плати для своїх працівників не нижче двох з половиною мінімальних заробітних плат. Якщо минулого року це становило 20 тисяч, то у нинішньому, зі збільшенням «мінімалки», такий показник стане ще більшим. Здебільшого інформація про заробітну плату по галузях є в Центрі зайнятості, вона доступна для людей, які шукають роботу. До цього стимулює не тільки економічна ситуація як така, а й те, що на сьогодні є конкуренція за фаховими спеціалістами, не вистачає робітничих спеціальностей, що пов’язано з воєнним станом та іншими причинами. Тобто є кадрова нестача, і це викликає ріст заробітної плати.
Важливим є те, що на сьогодні наша громада має перспективи: розробляється стратегія, з’явився індустріальний парк з управляючою компанією, там плануються приватні інвестиції. І переваги. У нас вигідне географічне положення: на території громади дві залізничні станції – Олександрія і Королівка, а в сусідів поряд – велика вузлова станція Користівка. Через нас проходять дві головні автомагістралі. А головне на сьогодні – це наші люди, наш кадровий потенціал.

О.Наріжний