Уряд хоче нас «підсушити»?

    «Чорною суботою» встигли назвати українці 3 грудня. На причині наголо-шувати навряд чи варто: саме з цього дня набирає чинності Постанова Кабміну №828 (від 9 листопада 2016 р.), згідно з якою піднято розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. З такою ініціативою виступив Мінфін. У відомстві пояснювали, що чинні мінімальні ціни не відповідають реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкоголю. Крім того, в міністерстві заявляли, що дійсний рівень мінімальних цін перестав виконувати свою роль «запобіжника» проти продажу контрафакту, що негативно впливає на здоров’я населення.

   У Мінфіні очікують, що через підвищення ціни має суттєво скоротитися рентабельність «тіньових» виробників алкогольної продукції, яка має не завжди високу якість.

    Отже, з 3 грудня у роздрібній торгівлі пляшка горілки об’ємом півлітра коштує не менше 69,78 гривні. Стільки ж коштуватиме і найдешевше шампанське. До цього мінімальна ціна оковитої становила, як відомо, близько 55 гривень, востаннє її вартість підвищувалася у вересні 2015 року. А найбільш “пекучою і міцною” буде роздрібна ціна для гурманів, які віддають перевагу віскі, рому та джину.

   У пояснювальній записці до Кабмінівського документа зазначається, що станом на січень 2016 року ціна на спирт становила в середньому 240 грн за декалітр (одна з основних одиниць об’єму у виноробстві, дорівнює 10 л) з урахуванням ПДВ, а з квітня поточного року підвищилася до 285 грн за декалітр.

   Зросли й інші складові. Тому запропоновано провести корекцію мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв залежно від коду продукції:
– на горілку та лікеро-горілчані – на 27,1-27,86 % (з 54,90 до 69,78 грн за 0,5 л);
– віскі, ром і джин – на 37-63 % (до 750 грн за 1 л);
– шампанське – на 40 % (до 69,9 грн за 0,7 л );
– натуральні вина – на 22 % (до 33 грн за 0,7 л);
– кріплені вина та вермути – на 55,6 % (до 42 грн за 0,5 л)
– коньяк – на 24-27 % (1 л):
– “три зірки” – з 269,23 до 336,22 грн (опт) та з 420 до 524,5 грн (роздріб),
– “чотири зірки” – з 285,26 до 352,24 грн (опт) та з 445 до 549,5 грн (роздріб),
– “п’ять зірок” – з 301,28 до 384,29 грн (опт) та з 470 до 599,5 грн (роздріб).

    Експерти стверджують, що таке цінове регулювання допоможе уникнути поширення неякісної продукції на ринку. А один із запрошених урядовців у телеефірі одного ток-шоу пожартував: мовляв, тепер наша нація трохи менше питиме.
Цей незграбний дотеп відразу ж викликав протестний шквал у його опонентів. На їхнє переконання, підвищення вартості оковитої і всього іншого, «що горить», викликане зовсім не турботою про здоров’я нації, а банальним намаганням хоча б чимось затулити величезну дірку в бюджеті . Лише цим та нічим іншим. І з цим важко не погодитися. До речі, маленький відступ від теми: а що, власне, криється за оцим – «більше» і «менше» пити? Статистика з даного розділу хоча й доволі суперечлива, але принаймні – красномовна: «За даними Euromonitor International, українці – п’ята найбільш питуща нація у світі. Нас “перепивають” лише молдовани, росіяни, угорці та чехи. Середньостатистичний українець у віці від 15 років за рік випиває 15,6 літрів алкоголю (у перерахунку на чистий спирт) – на літр більше за ірландця і майже на два – за норвежця.

   Серед спиртних напоїв лідерами за частотою їх уживання українцями є пиво і горілка (49%). З великим відривом за ними йдуть сухі вина (27%), шампанське (19%), коньяк і бренді (18%), кріплені вина (17%) та інші напої».

   Знову наголосимо: так було донедавна. А ось сумна реальність останніх часів: підвищенню цін на алкоголь передували повідомлення про отруєння сурогатним алкоголем у кількох регіонах України у вересні цього року. За даними Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, станом на 28 листопада 150 людей отруїлися через уживання неякісного алкоголю, з них 73 померли. Тобто це було ще до стрибкоподібного підвищення ціни на алкоголь.
Відповідно попит на самогон у народі залишається стабільно високим. Правда, за інформацією, наданою редакції спікерами олександрійських міського та районного органів поліції, боротьба з цим незаконним явищем ведеться: постійно проводяться рейди з метою виявлення випадків виготовлення та збуту самогону. Протягом 2015 року в місті притягнуто до адміністративної відповідальності 36 осіб, у районі – 27. У 2016 році ці показники наразі менші відсотків на 20. Між іншим, ст.170 Кримінального кодексу України за виготовлення і збут самогону передбачає накладення адміністративного стягнення у розмірі від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ст.177 – за придбання самогону та іншого саморобного пійла з метою вживання – від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів.

   Чи злякає самогонників і їхніх покупців така “страшна” кара? Навряд:«точки» нелегального продажу сивухи в Олександрії живуть та процвітають, вони відомі багатьом: є вони на БАМі і Тинді, на Бадині, взагалі у кожному мікрорайоні, а також на багатьох «хитряках», тобто стихійних ринках. Більше того: самогоном торгують навіть на деяких «офіційних» базарах (з-під поли, звісно). Як кажуть, поки є попит, буде і пропозиція. А він (попит), судячи з останніх цінових тенденцій, у подальшому лише зростатиме. Отож розмірковування наших урядовців про те, що внаслідок підвищення ціни на оковиту українці стануть тверезішими, видаються банальним фарисейством. Просто це буде ще одним ударом по кишені наших співгромадян. Як сказала одна з наших співрозмовниць, жіночка літнього віку: «Я взагалі не п’ю. Випитий мною за все життя алкоголь (включаючи і пиво), мабуть, легко помістився б у півлітрову пляшку. Але я не проти мати вдома пляшку гарного вина на всяк випадок, для гостей. Тепер це точно стане для мене розкішшю. То що, починати і собі гнати якусь сивуху чи шмурдяк для таких випадків? «Сухі закони», у які б форми вони не рядилися, ще ніколи до добра не доводили».

О.Осауленко