Укриття для олександрійців

Після відомих подій у Кременчуку та Вінниці в місцевих соцмережах з`явилося багато критики на адресу місцевої влади з приводу незадовільненого стану або взагалі відсутності захисних споруд в Олександрії. Яка ж насправді ситуація у цьому питанні? Про це ми запитали начальника управління цивільного захисту Олександрійської міськради Ігоря Єрмолюка.

– Фактично на теперішній час в Олександрійській територіальній громаді знаходиться 9 захисних споруд цивільного захисту ІІ-ІІІ класу, придатних для використання мешканцями міста (список додається). Із них споруд комунальної власності – 3, одне протирадіаційне. Також маємо 249 найпростіших укриттів в житловому фонді та 29 найпростіших укриттів у закладах освіти. Сьогодні є вільний доступ до будь-якого сховища, тож кожен може вибрати те, яке йому ближче або більш зручне.
– Але ж люди старшого покоління пам’ятають, що в Олександрії було багато бомбосховищ.
– Це було давно. По-перше, захисні споруди цивільного захисту ІІ-ІІІ класу, які залишилися в спадок від колишньої цивільної оборони, знаходяться на території підприємств, розташованих здебільшого поза межами житлової зони. Вони були побудовані свого часу для укриття працівників працюючих змін цих підприємств. А по-друге, вони знаходяться на балансі міністерств та відомств, у більшості зруйновані, інші втратили властивості захисних та несучих будівельних конструкцій внаслідок фізичного зношення. Їх відновлення технічно неможливе, і на теперішній час вони не придатні для укриття.
Відновлення та використання цих захисних споруд у подальшому для укриття населення міста недоцільне у зв’язку зі значною віддаленістю від житлової зони – при сучасних методах війни та застосування ворогом понадзвукових зразків летальної зброї мешканці не зможуть швидко до них дістатися.
– Який же зараз «статус» захищеності має місто?
– На території міста не розташовані хімічно небезпечні підприємства, відсутні зони можливих значних руйнувань, катастрофічного затоплення, небезпечного і значного радіоактивного забруднення, тому, відповідно до Кодексу цивільного захисту, Олександрія не віднесена до категорій міст цивільного захисту, а укриття населення міста передбачене у протирадіаційних та найпростіших сховищах.
– Що таке «найпростіші укриття» і чи достатньо їх на випадок вогневої атаки?
– Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує ураження людей при веденні бойових дій, вторинних чинників застосування ядерної зброї (світлового опромінення та повітряної ударної хвилі – частково), звичайної зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо – частково).
Нами проведені розрахунки укриття населення міста у захисних спорудах та найпростіших укриттях та складений їхній перелік. Це підвальні приміщення в багатоквартирному житловому фонді, спорудах закладів, установ та організацій). Їх достатньо для укриття 100% мешканців міста (мешканцям приватного сектору доцільно використовувати наявні у них особисті погреби та підвали).
– Що може бути використане для захисту в разі крайньої необхідності?
– Для укриття можливо використовувати:
– споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини); колишні оборонні об’єкти та бази;
– підвальні, цокольні і перші поверхи об’єктів цивільного і промислового призначення;
– інші об’єкти, що за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями можуть бути використані для укриття населення.
На сайті міської ради розміщена електронна версія Переліку захисних споруд, найпростіших укриттів (підвальних приміщень, які можуть бути використані для укриття мешканців міста) за посиланням: «Громадянам» – «Галузі міста» – «Цивільний захист» та необхідні методичні матеріали для ознайомлення населення стосовно використання захисних споруд для укриття та інша інформація про порядок дій в умовах воєнного стану та ведення бойових дій.
– Хто несе відповідальність за готовність укриттів?
– Керівники підприємств, установ, організацій, голови ОСББ, які мають на утриманні захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття (підвальні приміщення), несуть персональну відповідальність за приведення цих споруд та приміщень у готовність до використання за призначенням.
Зі свого боку ми докладали всіх зусиль, аби привести до ладу кожне сховище на території міста і громади. Ми збирали старших домів, голів ОСББ, розповідали, що і як треба робити, допомагали наводити лад. І там, де власники будинків або балансоутримувачі підійшли до справи відповідально, там немає скарг на стан сховищ.
– Сьогодні батьків маленьких олександрійців турбує питання: чи будуть захищені їхні діти у разі поновлення очного навчання у школах.
– Новий навчальний рік школи почнуть лише за наявності «паспортів безпеки». Тут найголовніше – наявність та готовність об’єктів укриття. Наразі 29 сховищ у шкільних, в дошкільних навчальних закладах визначені для використання за своїм призначенням.
До 12 серпня особи, відповідальні за стан укриттів у навчальних закладах, повинні зробити все від них залежне, щоб ці сховища привести до ладу.
Їх буде перевіряти спеціальна комісія, а якщо такі приміщення неможливо використовувати з технічних причин, то будуть розглядатися пропозиції інших варіантів забезпечення навчального процесу. Алгоритм роботи кожного навчального закладу буде різним. Це може бути перехід класів до других шкіл, де є облаштовані сховища, і навчання у дві зміни або онлайн- уроки.
При облаштуванні укриттів керівництво кожного навчального закладу має консультуватись із фахівцями ДСНС та нашої служби, які будуть оцінювати рівень готовності укриттів, наявність усіх необхідних речей: чи є світло, інтернет, вода, медикаменти та інші необхідні у таких випадках речі.

С. Іванов