Світлані Звягінцевій – 80 років.

Сьогодні, 21 лютого, Світлані Звягінцевій виповнюється 80 років. Шанувальники її творчості і колеги з літературного клубу “Джерело” вітають поетесу з ювілеєм, зичать добробуту, здоров’я і натхнення!

Творчість Світлани Дмитрівни Звягінцевої добре відома олександрійцям.
Вона викладач фізики і математики, багато років працювала за фахом в СПТУ №31 (зараз аграрний ліцей).
Після виходу на пенсію Світлана Дмитрівна багато уваги приділяла становленню і розвитку літературного клубу «Джерело», підтримці літераторів. Завдяки їй вийшли з друку колективні збірки поезії авторів «Джерела» в 2004 та в 2007 роках, особисті книги Нелі Гончарової, Олексія Некраси, Любові Овчіннікової.
Вона брала участь у редагуванні збірки «Джерело» 2016 року та книги Ганни Великої, а також видала власну збірку.

Неля Гончарова

Вірші Світлани Звягінцевої напрочуд легкі для сприйняття, висвітлюють теми, що хвилюють жіночі душі – сім’я, діти, кохання.

***
Перерыли свои сундучки, 
 Собираясь на главную площадь, 
 Сразу стали как будто моложе 
 Наши милые старички. 

 Наши матери и отцы! 
 Вы простите нас, Бога ради, 
 Что живете не так, как надо б – 
 Еле-еле сводя концы. 

 Если вам и в полдень темно, 
 Если вам и в праздники горько – 
 Не вините Время, – оно 
 Не виновно в этом нисколько. 

 Виноваты в этом лишь мы – 
 Ваши дети и ваши внуки: 
 Не смогли уберечь страны, 
 Той, что отдали вы в наши руки. 

 Виноваты лишь мы во всем, 
 Виноваты огромно и броско, 
 Что, как манны небесной, ждем 
 Сердобольных фрау обносков. 

 Не к лицу нам подобный цирк, 
 В православной вере крещеным. 
 Отпустите грехи, отцы, – 
 Трудно жить на земле непрощеным! 
***
Я счастлива была, когда Вы были рядом,
 Открыла осень нам ларец своих щедрот.
 Я знаю: все пройдет, но в пору листопада
 Я буду вспоминать Вас. Каждый год.

Сыну Андрею 
 Вот стоишь ты, тонок и высок, 
 Чуть смущенный праздничным нарядом.
 Птенчик мой! Мой стройный тополек!
 Боль моя щемящая и радость.

 Глаз своих не спрячешь от людей,
 Как сдержать волнение – не знаю. 
 Мальчик мой, запомни этот день: 
 Я тебя на Жизнь благославляю.

 Чтобы в пору смуты и невзод, 
 Когда мир безумствует и злится,
 Видел ты, как солнышко встает, 
 Как кленовый лист в саду кружится.

 Мальчик мой! Как истину прими, 
 Уходя от отчего порога: 
 Жизнь – от мамы. Сила – от земли. 
 А Любовь –  да будет пусть от Бога!