Професії сивої давнини

В Олександрійському музейному центрі безліч експонатів, достойних не лише екскурсійного огляду, а й окремої уваги. Тож ми вирішили підготувати серію матеріалів у рубриці «Історія одного експонату», щоб розповісти про найбільш значущі знахідки нашого музею.

Існує розповсюджена думка, що у часи, коли єгиптяни будували піраміди, у степах Придніпров’я гуляв вітер і не ступала нога людини. Це хибна точка зору. Судячи по знахідках, що зараз експонуються в музеї, люди населяли цю територію ще 100 тисяч років тому, а в добу міді та бронзи вже освоїли певні технології, що підтверджується двома глиняними предметами… Їх знайшли у 1978 році біля Протопопівського розрізу між селами Протопопівкою та Косівкою у балці Бузуватій.
Як розповіла головний зберігач фондів музейного центру Тетяна Вальчишена, це тигель для виплавки бронзи та форма для лиття, вироблена з вогнестійкої глини. Знахідки відносять до 2-го тисячоліття до нашої ери.
До початку 2000-х років це були єдині знахідки в Україні такого типу. Їх унікальність полягає в тому, що вони свідчать про високу професійність майстрів давнини, які поставили, якщо можна так сказати, ливарне виробництво на потік. Раніше археологи знаходили форми для лиття якоїсь однієї речі, а Протопопівська ливарна форма призначена для відливки відразу трьох предметів. Робилося це для економії матеріалів та спрощення ручної праці.
Отже однією формою за один прийом можна було відлити листовидний ніж (такими користувалися по всій Європі до появи заліза), долото і тесло для столярних робіт.
Знахідка свідчить, що в ті часи вже були сформовані зачатки сучасних професій металурга й тесляра. Також ці експонати свідчать, що у нашому краї 2 тисячі років до нашої ери вже була розвинена торгівля, адже, якщо вогнетривка глина для лиття видобувалася прямо на місці, то нікель, який добавлявся до міді, як компонент бронзового сплаву, завозився з території сучасної Дніпропетровщини.
Високу культуру прадавніх часів доведено знахідками і дослідженнями вчених, які стверджують, що на території сучасної Олександрійщини у часи, про які йде мова, жили племена, які знали багато ремесел, у тому числі технології плавки, мали між собою жваву торговельну мережу, а іноді вели війни.

Г. Стойко