Пенсіонери проти автопрому

У котрий раз українців лякають додатковим підвищенням цін на природний газ! Наші “партія і уряд” обіцяють збільшити суми у платіжках за опалення зразу ж після виборів президента, а потім ще раз – восени. «Так треба! – говорить голова уряду Гройсман. – Весь світ вимагає від нас довести ціну на блакитне паливо до рівня світових цін». Тобто бабусі Кирилівні з Добронадіївки треба платити стільки ж за тисячу кубів, як і споживачам у Німеччині чи у Франції. Саме тоді, мабуть, і прийдуть справедливість і щастя до кожної української оселі. Так-то воно так, але є деякі деталі, про які забувають сказати наші урядовці.

Хто мав можливість деякий час проживати у країнах Західної Європи, не міг не звернути уваги на м’який клімат. Узимку максимально низькі температури рідко коли опускалися до мінус п’яти градусів за Цельсієм. Уже не говорячи про Іспанію, Португалію та Італію, навіть у Франції та Німеччині дуже сприятливі для проживання кліматичні умови. Пригадаймо лише сади та виноградники Франції, вина з Німеччини… Причина цьому – тепла океанська течія Гольфстрім, яка обігріває майже всю Західну Європу. Про це відомо кожному школяру, який уважно слухав учителів географії та готувався до уроків у школі. У більшості, скажімо, німецьких осель опалення, такого, як у нас – з газовими котлами, насосами, радіаторами – взагалі немає. Якщо дуже холодно – мешканці Штутгарту чи Шверіну підігріваються теплими светрами, в’язаними панчохами та лижними шапочками. На крайній випадок використовують електричні обігрівачі. Чому ж тоді європейці так прагнуть одержати той же російський газ?

Мабуть, їм газ потрібен для функціонування промисловості. Скажімо, Німеччина процвітає у тому числі й за рахунок автомобілебудування. Усім відомі їхні марки автомобілів, такі як «Мерседес», «Фольксваген», «Опель», ВМW. Сотні тисяч якісних, сучасних, зручних, надійних авто виробляються на заводах Німеччини і постачаються у десятки країн світу. Недарма ж автомобілебудування називають локомотивом економіки. До речі, хтось із керівників ФРН нещодавно заявив, що у випадку переходу на використання дорогого американського зрідженого газу, економіка Німеччини стане неконкурентноспроможною.

Отже, саме для функціонування промислових підприємств керівники ФРН борються за російський газ. І ціна, яку вони платять, скажімо, за тисячу кубів блакитного палива, закладається у вартість продукції. Тож верстати крутяться, продукція виробляється, робітники працюють і одержують гідну заробітну плату. До речі, збиральна лінія філіалу концерну «Фольксваген» чеського підприємства «Шкода» – працює у три зміни. А як же наш «АвтоЗАЗ»? Так само, як і наш «Автоштамп», і «Віра Сервіс», і Авторемонтний завод, і «Рудорем», і фабрика діаграмних паперів, і холдинг «Олександріявугілля». Тисячі робітників залишилися без заробітку, грошей у населення стає все менше і менше. А ціни на газ ростуть і ростуть.

Виникають питання: «Як же можна рівняти купівельну спроможність українського бюджетника чи пенсіонера з можливостями потужних промислових виробників Західної Європи? Чому ж нам постійно вбивають у голови думку про необхідність зрівняти ціну на газ для бідних українських споживачів, які використовують газ лише для опалення осель, і потужних західноєвропейських концернів?» До того ж, підвищення плати за опалення і комунальні послуги ще більше руйнує споживчий ринок країни. А ще не треба бути великим економістом, щоб знати, що споживчий ринок, внутрішній і зовнішній – основа розвитку країни. Кишені у людей все більше порожніють, продажі товарів усе зменшуються, промисловість продовжує руйнуватися, а наші можновладці все накручують і накручують ціни на газ, електроенергію і воду. Саме на те, без чого люди взагалі не можуть жити.

До речі, експерти стверджують, що Міжнародний валютний фонд, де наші урядовці пристосувалися позичати гроші, зовсім не вимагає підвищувати ціну на газ. Валютні міняли лише ставлять умову: щоб Україна одержала черговий транш, треба збалансувати бюджет. Тобто, спланувати його так, щоб витрати були тотожними надходженням. Як бачимо, простіше здерти з людей останні шкури, ніж змусити платити податки з мільйонів, мільярдів, які останніми роками здобули наші олігархи. А в Конституції написано, що єдиним носієм влади є народ. Де ж та влада і де ж той народ? Скоріш за все бабусі Кирилівні з Добронадіївки доведеться обігрівати свою хату соломою і кізяками. Йдемо в Європу!

Світлана Цесар