Олександрійський маніяк попросився до реабілітаційного центру

15 листопада 2018 року в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області продовжився розгляд кримінального провадження, що має значний суспільний інтерес, за обвинуваченням Володимира Никитюка. Нагадаємо, що 47-річного Володимира Никитюка звинувачують у вбивстві 13-річного Станіслава Бойко і 21-річної Дарини Озарко, а також в пограбуванні із замахом на вбивство (всього сім звинувачень за статтями КК України ч. 4 ст. 187, п. 4, п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15  п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187, п. 2 п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України).

Прокурором було оголошено матеріали тринадцятого тому. Всього у справі 14 томів, тобто попереду ще один. Після цього почнеться допит свідків та потерпілих, дослідження речових доказів та відеоматеріалів.

Також в сьогоднішньому засіданні обвинуваченому в черговий раз продовжили строк тримання під вартою на 60 днів – до 13 січня 2019 року.

Никитюк В.В., як і раніше, заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на більш м’який, не пов’язаний з триманням під вартою, а саме, на особисту поруку в будь-якому реабілітаційному центрі, про що надав відповідне клопотання. У задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, а саме, на особисту поруку судом було відмовлено.

Принагідно повідомляємо, що розгляд справи уповільнюється через численні заяви, скарги і клопотання обвинуваченого. Обвинувачений Володимир Никитюк використовує будь-які приводи, щоб затягнути судовий розгляд. За 25 років, проведених за гратами, він добре вивчив юриспруденцію і вміло цим користується. Наприклад, щоб винести йому вирок у справі про вбивство дівчини в 2001 році було потрібно сім років. І зараз він знову використовує знайомі методи, що дозволяють відстрочити вирок, за яким йому загрожує довічне ув’язнення. У хід пішли відведення суддів, присяжних, вимога додаткових експертиз, скарги на протиправні дії з боку правоохоронних органів.

Никитюку 46 років, родом він з Ковельського району Волинської області. Він інвалід другої групи. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, у нього за плечима вже не один тюремний термін. У 1991 році його засудили до дев’яти років ув’язнення за умисне знищення державного майна. Потім він був судимий за розбої, пізніше отримав 15 років позбавлення волі за жорстоке вбивство студентки. Відбував покарання в Петрівській виправній колонії № 49, а в лютому нинішнього року був достроково звільнений за «законом Савченко».

Звільнившись, чоловік прийшов в одну з протестантських церков на реабілітацію. Але там його не прийняли через релігійних поглядів – він заявив, що поклоняється поганським богам. А серед його речей правоохоронці виявили календар із зазначеними датами. Ці дати збігалися з язичницькими святами і днями, коли зникали діти.

Впіймали його через його власний “прокол”. Коли він напав на молоду жінку, жертві вдалося втекти. По гарячих слідах правоохоронці знайшли нападника в приміщенні колишнього дитсадка. У цьому занедбаному приміщенні він жив. Там серед сміття виявили деякі речі зниклих дітей.

Наступне  судове засідання відбудеться 3 січня 2019 року. Суд розглядатиме 14 том справи.

Кира Давидова