Олександрійське джерело – це … гейзер !

Такого потужного літературного і поліграфічного джерела, як видане Олександрійським літклубом «Джерело», ще на Кіровоградщині не було. Маю на увазі їхній ювілейний однойменний літературно-художній альманах, надрукований у Кропивницькому видавцем Віктором Лисенком до 30-річчя клубу. Вікторія  Чернецька, кандидат філологічних наук, автор передмови, наголошує, що це – п’ятий  альманах, який «акумулює надбання попередніх років в одній книзі». Попередні, маленькі й середні, видавались в Олександрії в 1992, 2004, 2007 та 2016 рр.

Упорядники нового – керівник літклубу, поет і священик Анатолій Штанько (який привіз книгу в дарунок літмузею і письменницькій організації) та відповідальний секретар, поетеса і юрист Світлана Лантух – трудились кілька років над тим, аби увічнити олександрійських літераторів, не тільки  нині діючих, а й усіх, причетних до творчості та «Джерела» за три десятиліття історії літпроцесу.

Склалась добра творча команда з олександрійців при підготовці макету: співредакторів В’ячеслава Колесникова та Ігоря Широкуна; графіків-ілюстраторів Влада Рогова (він же поет-співавтор), Юрія Олефіренка і художників-живописців – Віктора Сорбата (обкладинка) та Олександра Охапкіна (9 чудових акварелей з видами й пейзажами Олександрії).

Поліграфічно якісно випустили альманах кропивничани: дизайн та верстка Олександра Островерхова, технічна редакція – Віктора Лисенка. (Правда, коректори мали би бути уважніші).

Тверда обкладинка, якісний папір і тираж 180 примірників при обсязі 488с. – то вже спільна заслуга команди на чолі з меценатом – олександрійським міським головою Степаном Цапюком, який задекларував у передмові, що підтримуючи це видання, він підтримує «творчість, мистецтво, культуру міста; його історію,  його моральне і духовне надбання, що сприяє розвитку міста». От би так думав і діяв у нас кожен чиновник високого рангу! Жаль, для багатьох з них культура ще цінується за давнім залишковим принципом. У той же час, у кожному місті чи селі є «букет» творчих особистостей, які представляють еліту і гордість населеного пункту, а з часом – вкарбуються в його історію. Але ж цінуймо їх вчасно – за життя, бо вони – багатомовний голос нашого народу. У «Джерелі» – дві мови: українська – 40 авторів і російська – 26.

Дотримана й гендерна рівність: 34 чоловіки і 32 жінки представили свою творчість. Серед них 8 прозаїків – цікавих, своєрідних.

Вдало доповнюють книгу фото, які ілюструють історію і сьогодення літературної Олександрійщини.

Не побоялись олександрійці долучити й уривки оціночної журналістики та публіцистики (зі статей І. Широкуна, В. Жахалова, А. Корінь).

Знаючи творчість багатьох раніше, радо зустрілася з поезією і прозою: Н. Гончарової, С. Звягінцевої, Г. Бурдової, В. Жахалова, Н. Фесенко, Л. Полтавської, І. Шаповала, А. Штанька, К. Повелька, П. Давиденко, В. Ненька, О. Єременко, О. Некраси, С. Полуляха, В. Колесникова, В. Півня, М. Амарті, С. Лантух. Особливо пораділа відкриттям імен: Людмили Макей, Наталії Четарєвої, Зінаїди Жванко, Влада Рогова, Марії Марі. Є цікаві твори молодих.

Приємно відчувати добру психологічну атмосферу в «Джерелі», де поети пишуть щирі й іронічні посвяти.

 Анатолій Штанько, керівник, познайомившись із нашим  музеєм, де нова книга – дорогий дарунок – одразу була поставлена на діючу виставку «Голоси літературної Кіровоградщини», залишився задоволений і пообіцяв привезти до нас і книги, видані «джерельчанами», і їх самих.

Пора відповідати на два минулорічні візити в Олександрію кропивницьких літераторів та їх болгарських партнерів-активістів.

Перша презентація альманаху пройшла вже в ЦМБ м. Олександрії, інші плануються в коледжі культури, де чудово презентували попередній альманах, а також, можливо, у творчих об’єднаннях «Степ», «Парус».

Антоніна Корінь, науковець літмузею І.К. Карпенка-Карого.