Наталія Кірєєва: «Театр – це неповторна атмосфера»

Акторка народного аматорського театру Палацу культури «Світлопільський» Наталія Кірєєва вміє бути переконливою у будь-якому образі. Їй подобаються комедійні вистави, але режисер Юрій Дзбановський бачив її у серйозних драматичних ролях.

«Ми з Юрієм Ігоровичем були сусідами по дачі, – згадує Наталія. – Він деякий час за мною спостерігав, а потім сказав: «Вам треба в театр». Це було несподівано, і я стала шукати приводи для відмови. Насправді мені хотілося, просто я боялася. А потім у театрі склалася ситуація, коли у спектаклі «Хомо еректус, або Обмін дружинами» виконавці головних ролей Дмитро Клюєв та Юлія Мержанова поїхали у Німеччину, а Юрій Ігорович хотів презентувати цю виставу на «Театральній весні Кіровоградщини». Він попросив мене замінити Юлію у спектаклі: «Допоможи, будь ласка, дуже потрібно, у тебе саме підходяща фактура». Я не змогла відмовити хорошому сусіду. І, попри відсутність сценічного досвіду, наважилася зіграти Марію Кошелькову. Ця роль стала моїм дебютом».
Це було у 2016 році. На 58-у обласному огляді-конкурсі аматорських театральних колективів «Театральна весна Кіровоградщини» із вдалим стартом Наталію привітав Євген Курман, на той час – головний режисер Кіровоградського академічного музично-драматичного театру імені М. Л. Кропивницького. Юрій Дзбановський роботою акторки-початковиці залишився дуже задоволеним.
Працювати, звичайно, Наталії довелося багато – і з партнерами по виставі, і з режисером індивідуально. Бо роль доволі велика і серйозна. А як було страшно виходити на сцену! «До сих пір на кожній виставі перед тим, як відкривається завіса, у мене тремтять руки і ноги. Але проходить буквально пару хвилин, і все минає», — зізнається акторка.
Наступною роллю стала Наталка – подружка Проні у виставі «За двома зайцями». На жаль, спектакль «Женский стол в охотничьем зале», де Наталія зіграла лікаря-психіатра, через пандемію коронавірусу на широкий загал так і не показали – прем’єра пройшла у закритому залі лише для зйомки з подальшим представленням на «Театральну весну Кіровоградщини» у 2020 році.
«Театр – це особлива, неповторна атмосфера. І командна робота, колективне мистецтво, – говорить Наталія. – Дуже важливо знати напам’ять текст, тому що актори дуже залежать від партнерів та їхніх реплік. Кожну роль треба пропустити через себе, зрозуміти свою героїню, її вчинки, поведінку, уявити себе на її місці. Інакше образ вийде неприроднім, фальшивим, і глядач це відразу помітить. Нову роль я виписую у блокнот, який завжди ношу з собою, і кожну вільну хвилинку вчу. Намагаюся грати так, як відчуваю. Але режисери – спочатку Юрій Ігорович Дзбановський, а тепер Тетяна Миколаївна Бессмольна – мене постійно направляли і коригували. В процесі роботи над виставою «Женский стол в охотничьем зале» наші з режисером погляди на мою героїню кардинально розходилися. Ми сварилися, і я навіть хотіла залишити театр. У результаті вийшов компроміс – не по-моєму, але й не по його».

Самій Наталії подобаються комедійні ролі: хочеться, аби глядачі під час вистави відволіклися від щоденних проблем і відпочили, забули про все погане. Тому роль Зіньки у виставі за п’єсою М.Старицького «По-модньому» вона погодилася грати попри те, що не дуже підходила за віком. Комедію «По-модньому» народний аматорський театр показав тричі, у тому числі на вечорі пам’яті Почесного громадянина Олександрії, члена Національної спілки театральних діячів України режисера Юрія Дзбановського та на обласній конференції режисерів аматорських театральних колективів Кіровоградщини. Вистава зірвала овації. Режисера народного аматорського театру Тетяну Бессмольну та акторів за їхню майстерність буквально засипали букетами квітів. За словами Наталії Кірєєвої, кожен з трьох показів не був схожим на інші, начебто щоразу нова вистава. Бо театр – це таїнство, і кожна вистава неповторна. Акторці дуже сподобалося грати на сцені Олександрійського театру.
За спеціальністю Наталія – математик-програміст. З 18 років працювала на Олександрійському електромеханічному заводі. Робота дуже подобалася. У 2019 році, коли цех друкованих плат закрився, хотіла вступити на службу в поліцію. Під час проходження комісії познайомилася з колишнім начальником відділу кадрів Петрівської виправної колонії №49, і вже незабаром стала молодшим інспектором відділу охорони цього закладу. Колонія розташована посеред поля, поблизу села Новий Стародуб. Після суворих правил відповідальної служби у театрі душа просто відпочиває.
«Коли граєш на сцені, дивитися на обличчя глядачів не можна, бо якщо упіймаєш чийсь погляд – провалиш роль, – розкриває акторську таємницю Наталія. – І я так ніколи не роблю. А от по закінченні вистави завжди спостерігаю за реакцією залу. Коли бачиш задоволені радісні обличчя, відчуваєш неймовірний прилив енергії. Ці почуття не можна передати словами.
Колектив у нас в театрі просто супер. Це злагоджена команда, навіть сім’я. Вміємо і працювати, і відпочивати. Разом відзначаємо свята, і ніде й ніколи мені не буває настільки весело і комфортно, як у цій нашій компанії. З режисером Тетяною Бессмольною працювати легко і приємно. Зауваження вона робить м’яко, по-жіночому. До них і дослухаєшся охоче, і настрій не псується. І актриса Тетяна Миколаївна найкраща, у неї багатий досвід. Гармонійний у будь-якій ролі Євген Грановський. Дуже подобаються Олександр Богуцький, Оксана Радомська. Хороший партнер Роман Воронков. Оксана Загоренко взагалі неперевершена. З нею максимально комфортно працювати. Це моя сценічна сестричка».
Режисерка народного аматорського театру Палацу культури «Світлопільський» Тетяна Бессмольна про Наталію Кірєєву: «У нашому театрі у кожного актора є основна робота. На репетиції збираються вечорами, вже заморені. Усі свої радощі та негаразди несуть у театр. Серед них і Наталія Кірєєва. Приємна у спілкуванні, активна, чуйна, доброзичлива. Веселої вдачі, дуже гарна, на сцені має ефектний вигляд. На жаль, не завжди має можливість ходити на репетиції через графік основної роботи. Але вміє працювати, хватка, ціпка. Швидко увійшла в образ, перевтілилася в багату дівчину в комедії «По-модньому». Прислухається до зауважень, знаходить те, що задовольняє вимоги режисера. Ретельно готується до вистав, готує костюми, підбирає грим. Їй найбільше вдаються серйозні ролі. Наталія вміє бути переконливою, глядач їй вірить».

Ярослава Волошко