Людмила Макей про Олександрію і галерею

«Як ви вважаєте, чи може людина заблукати в місті, в якому прожила 25 років? Хто не знає мене, той скаже «Ні». А мої однокласники, знаючи про мою властивість погано орієнтуватись на місцевості (іншими словами, географічний кретинізм, хоча це й жорстоко), частенько жартували над цим…

І ось я знову в Олександрії, де не була понад 10 років!

Двічі заблукала, один раз загубила свій капелюшок. Не змогла знайти аптеку, в якій приймав пацієнтів мій друг Анатолій Кохан – талановитий лікар, краєзнавець, журналіст. Виявляється, тієї аптеки вже давно немає, а на її місці – продуктовий магазин.

Пройшовши центральною вулицею міста, зустріла з десяток добрих знайомих. Ось процокотіла підборами подруга по Клубу ділових жінок Валентина Тригуб. Проїхала не велосипеді поетеса Наталія Фесенко – у незмінному капелюшку і з букетиком квітів у багажнику. Неспішно прогулюється краєзнавця й багатодітна мама Ольга Божко в оточенні дорослої доньки й онуки. Колеги з педучилища, шкільні подруги, сусіди, знайомі знайомих примудрилися зібратись в одному місці в один час, немов і не було цих десяти з лишком років.

На щастя, всі мої пропажі знайшлися завдяки подругам із студії «Муза», з якими ми приїхали на відкриття своєї виставки до олександрійської галереї VashArt (власниця – художниця Ирина Кваша (Irina Kvasha). Це вже четвертий вернісаж, який кропивницькі Музи влаштовують під керуванням невгамовної Ольга Краснопольская (Olga Krasnopolska)» …

«В Олександрії я відкрила для себе чудове, атмосферне місце – галерею VashArt. Його власниця Ирина Кваша (Irina Kvasha) – позитивний енерджайзер, джерело ідей та нових проектів, а одночасно й талановита художниця, менеджер, матуся і дружина – словом, представниця когорти людей, які змінюють світ.

Вдале поєднання смислів у назві галереї, цікаве наповнення та зручне місце розташування (майже в центрі, на вулиці Чижевського, 8), потужна підтримка небайдужих людей неодмінно приведуть до успіху мистецького закладу, який за короткий термін існування привніс свіжий струмінь у культурне життя міста. Раніше в цьому приміщенні розташовувалась фабрика з виробництва ґудзиків, потім воно багато років стояло занедбане. Тепер тут – художня галерея, де проходять виставки, майстер-класи, творчі зустрічі. Навіть фортепіано є)»

Людмила Макей, редактор кропивницької газети “Первая городская газета” та сайту “Утренний город” (Фейсбук)