Літературний десант
Герої на тлі історії
Четвер, 10 жовтня, в Олександрії був насиченим культурними подіями. Наше місто з презентаціями своїх книжок відвідали відомі українські письменники.
Об 11.00 Центральна міська бібліотека ім. Пушкіна приймала братів Капранових, виступ яких на всіх присутніх справив незабутнє враження. Письменники, видавці та громадські діячі, популяризатори української історії та культури Віталій і Дмитро Капранови презентували новий історичний роман «Паперові солдати», що вийшов з друку у вересні 2019 року. У ньому йдеться про двох молодих українців, які зустрічаються у Варшаві 1929 року. Один із них – Білл Титла, син українських емігрантів з США. Другий – Ніл Хасевич, студент Варшавської академії мистецтв, який у юності втратив ногу і пересувається на протезі. Згодом перший стає головним мультиплікатором Диснея, а другий – головним художником УПА. Історія ґрунтується на реальних подіях.
А о 15.00 у тій самій бібліотеці перед читачами виступила авторка серії детективних романів про пригоди Марка Шведа Лора Підгірна, які представила третю книгу франшизи – «Під чужим прапором». Українська журналістка, письменниця, сценаристка, поетеса, фундаторка проекту «Літературний туризм» працює у жанрі українського історичного вестерну, а герой її романів Марко Швед – це український Джемс Бонд, якого не беруть кулі і кохають дівчата, і який має у серці те, що робить його непереможним. Історично-авантюрний роман Лори Підгірної «Омбре» став лауреатом престижного конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи». До нашого міста письменниця приїхала вже втретє, і читачі дуже раділи зустрічі з нею та її книжками. Сама Лора називає Олександрію містом читаючих людей і міркує над тим, щоб події чергового роману відбувалися саме у нашій місцині. Залишилося придумати, що б Марко Швед міг робити в Олександрії. Можливо, зустрітися з Семеном Пищевичем?
Лора говорить, що образ Марка Шведа – збірний, але його прототипами є реальні люди, які виборювали українську державність і незалежність, знали, за що стоять і у що вірять. Саме через їх життєві історії виникла серія романів Л.Підгірної. Події третьої частини відбуваються у Харбіні та Москві, а Марко Швед, агент розвідочної управи Семена Петлюри, стає спецагентом МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом (автором романів про Джеймса Бонда)має виконати таємні місії, які здаються нездійсненними. Ба, Лора посягнула навіть на те, що саме Марко Швед став прототипом Джемса Бонда і сам же підказав Флемінгу не лише ідею, а й ім*я супергероя. Український супергерой Лори Підгірної, за визначенням журналістки і письменниці Аліни Акуленко – це намагання повернути нації її повноцінність і розповісти про ті сторінки української історії, які не одне століття замовчувалися, перекручувалися, перебріхувалися, стиралися й переписувалися. Але розповісти невимушено, ненав’язливо, захопливо, хоча й не без моралі.
Лора повідомила, що вже пише продовження «Омбре» і четверту книгу про Марка Шведа (всього планує присвятити супергерою 10 книг, а закінчити серію тим, що старий Швед разом із правнуком і В.Чорновілом виносять український прапор у 1991 році). Події наступного роману відбуватимуться наприкінці 30-х і змальовуватимуть дипломатичну поразку цивілізованого світу, відому як Мюнхенська змова, що надала можливість Гітлеру розв’язати Другу світову війну. «Я пишу романи на тлі історичних подій, і хочу, щоб, прочинавши мої твори, ви шукали інформацію про те, як усе було насправді, — говорить читачам письменниця. – Іван Франко писав: «повістяр серед історичних подій знаходить індивідуальність, виторочуючи її, мов червону нитку з різнобарвної тканини, і тільки на тій індивідуальності мимохідь, немов рикошетом, показує великі історичні події, дає нам глядіти на них ніби через невелике віконце». Сподіваюся, Марко Швед спонукатиме вас до вивчення своєї історії.
Крім того, Лора Підгірна привезла в Олександрію збірки оповідань українських авторів «Різдво через Збруч», «Великдень через Збруч», співавторкою та укладачкою яких є і вона. У цих книжках є збірки рецептів, які готували до свят бабусі та прабабусі авторів оповідань.
Книги братів Капранових та Лори Підгірної чекають на вас у бібліотеках Олександрії.
Фото Олени Міронової , Олександрійська МЦБС
Олена Карпачова
На Лору не приходив…
А брати книгоВИДАВЦІ, зі своєю накатаною місією справились.
Хай ображаються на мене книголюби. Але збут свого товару превалювало у цьому візиті… далеко не живе спілкування з людьми.
Шо поробиш – капіталізм. Реклама рушій збуту! Общество потребления…
А чи потребує хороший товар (талановита книжка) реклами?
Ні!, тільки малий тираж завжди був гіркотою, в смысле огорчением.
Мне нравится! 0
Врэдный, я видела Вас на фото в библиотеке на встрече с Капрановыми. Все правильно Вы пишете – все писатели ездят по городам и весям — и большим, и малым — с целью продать написанное. Но почему-то же Вы пришли на встречу с ними? Почему? Что Вас привело? Книги их купили? А насчет рекламы талантливых книг – даже не знаю, что сказать. Наверное, сегодня она нужна. Люди мало читают. Особенно молодежь. Из всех украинских писателей, кто приезжал в Александрию, больше всего потрясает своими выступлениями Макс Кидрук. И своими книгами тоже. Я Вас приглашаю на встречу с ним – он будет выступать 9 ноября в 12.00 в юношеской библиотеке на Соборном, 100. Он не только писатель, но и популяризатор науки. И очень талантливо продает свои книги. После презентаций очень хочется их купить. Капрановы так умеют?
Мне нравится! 0
Хотел возможности общения с “гуру нашей эпохи”. Знал, что их проза заидеологизирована до предела. Знал, что они ИЗДАТЕЛИ, а сие очень много значит в появлении книги, когда своя рука хозяин. (Желающие издаться меня поймут)
Хотел публичного спора, дискуссии… но был присечен в зародыше. Угадывалась атмосфера торопыжности и сбыта товара!
Кулуарно “зацепив за рукав” одного из, .. с вопросом, а хто Дмитрик, хто Виталька – а зачем вам, прозвучал ответ!
Не разбогатели Вы так, что сможете подарить пенсионеру одну из своих книг? Наигранная торопливость одного из них, оставила меня без ответа…
Книгу, я, в самом деле не хотел, ибо угораздил меня черт, накануне залезть в G-хром и бегло ознакомиться с крохами предметной критики романа Уляны с моряком – убедительно убедило! – Хотят кушать и талантом, увы, не блещут! Кроме угадать и угодить!
Больше не приду!
Мне нравится! 0
Здорово написали, правдиво! Нет, книг своих современные успешные писатели не дарят (каждому дарить – это ж разориться можно!)) и приезжают в город при условии, что им обеспечат аудиторию для продажи. А я на эту встречу не пришла именно по тем причинам, что Вы написали. На второй была поддержать компанию.
Мне нравится! 0
Далеко не все, особенно собравшиеся, согласятся с субъективной правдой. (чувствовал атмосферу зала).
Злобный желчный старикашка норовит разрушить мою святую веру в “Рабыню Изауру”, оттянуть приближение сладкого мгновения обладать частичкой кумира с автографом, пришел видите ли попрошайничать, а ему не дали книжку, путается тут под ногами…
Вот Вам и другая субъективная семяжная правда и у нее полно сторонников.
Мне нравится! 0
И вовсе не злобный старикашка). Но у всех своя правда, это точно. И пытаться ее разрушить, наверное, не стоит. Каждый в плену своих заблуждений, иллюзий и веры (верований)).
Мне нравится! 0