Коли творчість стає підтримкою: виставка на допомогу військовим

«Всім серцем до Захисників» – таку назву має благодійна виставка творчих робіт олександрійських художниць Тетяни Усенко та Наталії Крутікової, яка відкрилася 25 березня в Олександрійському міському музейному центрі. В експозиції – понад 70 надзвичайно різноманітних і дивовижних робіт професійної художниці Тетяни Усенко, виконаних у техніці асамбляж, та глиняної скульптури. Наталія Крутікова презентувала авторські розписані гільзи. Троє рідних людей Наталії боронять незалежність України на фронті, тому мета виставки – підтримати конкретний підрозділ ЗСУ – третю роту спеціальної розвідки 120-го окремого розвідувального полку, що виконує бойові завдання на передових позиціях. Благодійний збір ініціювали самі художниці.

На відкриття виставки завітали студенти і викладачі Олександрійського фахового коледжу культури і мистецтв, художники, поети, представники творчої спільноти міста, журналісти.
Понад чотири роки ми живемо в реаліях повномасштабної війни, події якої торкнулися кожної родини і позначилися на усіх сферах буття. Звісно, вплив війни відчувається і в сучасній культурі та мистецтві. Це і біль втрат, і сила нашого спротиву, і бажання будь-що зберегти свої традиції, своє коріння, спадок пращурів. А ще – сила нашої підтримки й безумовна віра у найшвидше завершення війни і повернення всіх наших воїнів додому живими та здоровими.
Мистецтво має незбагненну силу та навіть вважається зброєю. Воно здатне викликати емоції, спонукати до дії, трансформує свідомість та єднає суспільство. З початку повномасштабного вторгнення українське мистецтво змінилося у бік відображення рефлексії на життя під час війни, фокусування на існуванні тут і зараз, документування подій, втілення мрій про мирне вільне життя та зміцнення національного духу. Хтось із митців їздить на передову до військових, у понівечені обстрілами міста. Хтось заглиблюється у витоки нашої культури і знайомить з нею світ. Хтось відкриває в собі нові таланти і знаходить там духовний прихисток. Хтось через мистецтво не дає забути собі та іншим про дрібні буденні радощі життя. А хтось конвертує свою творчу енергію й збирає донати, допомагаючи Збройним силам України. Виставка «Всім серцем до Захисників» – це голос вдячності, підтримки та любові до тих, хто просто зараз боронить нашу Україну. У залі, де експонуються роботи художниць, є благодійна скринька для донатів. Крім того, є можливість придбати вподобані картини, гільзи, скульптури. Усі виручені кошти будуть передані на потреби наших Захисників.

Наталія Крутікова народилася в 1961 році у Ворошиловградській області, в шахтарському селищі Ганнівка. До Олександрії переїхала з батьками у 1967. Закінчила СШ №5, і відразу ж – у 1978 році – розпочала трудову діяльність на ОЕМЗ художником п’ятого розряду в художньо-конструкторському бюро, де отримала навички художника-оформлювача. Через два роки перейшла на роботу у ПК «Світлопільський» художником-оформлювачем та вступила до Московського заочного народного університету мистецтв на факультет декоративно-ужиткового мистецтва. Але, на жаль, не змогла його закінчити, бо вийшла заміж та виїхала з чоловіком до Владивостока. Проте все життя Наталії було пов’язане з улюбленою справою. У військових частинах, де служив її чоловік, вона працювала художником в офіцерських клубах. Після повернення до Олександрії вчила малюванню учнів СШ №13. Останнім місцем роботи був Центр раннього розвитку «Нове покоління», де вона викладала декоративно-ужиткове мистецтво. Наразі пані Наталя на пенсії, проте продовжує свою мистецьку діяльність. У Наталії Крутікової троє дітей: дві доньки та син. Усі виросли гідними людьми, отримали вищу освіту, і привід пишатися ними мають не лише батьки. Син, зять та невістка пані Наталії є військовими, захищають нашу країну та борються за наше майбутнє. Саме для підтримки підрозділу, де служить зять художниці – 3 роти спеціальної розвідки 120-го окремого розвідувального полку, що брала участь в операціях у найгарячіших точках на Донецькому, Харківському та Сумському напрямках – і проводиться благодійна виставка у музейному центрі. Велике бажання підтримати маму мала донька пані Наталії, яка допомагала монтувати виставку. Але життя внесло свої корективи, і їй довелося вирушити до чоловіка, бо волонтерка відвозить на власному авто необхідну допомогу військовим.

На виставці Наталія Крутікова представила авторські артоб’єкти – розписані гільзи. Попри те, що гільзи – це фрагменти артилерійського снаряда, тобто елементи зброї, у майстерних руках художниці вони перетворилися на креативні вази для квітів, розписані яскравими барвами, з намальованими реалістичними рослинами. Символічна трансформація смертоносного заліза у ємність для квітів – символів життя – як уособлення мрій про мирне життя і надію на світле незалежне майбутнє України. Першу гільзу Наталія розписала цьогоріч і від самого початку вирішила, що малюватиме саме квіти. Також на гільзах зображені мотанки – давній український оберіг, що символізує жіночу силу, захист і підтримку, і це сьогодні має величезне значення для Захисників.
Унікальну художницю і прекрасну людину Тетяну Усенко добре знають в Олександрії: декілька поколінь містян вона навчала секретам станкової композиції, скульптури та живопису в Олександрійській дитячій художній школі, де працювала 25 років. Сьогодні роботи Тетяни Григорівни прикрашають приміщення дитячого садочка №18, вихованці якого відразу з порогуапотрапляють у дивовижну казку.
Тетяна Усенко народилася і живе в Олександрії. Здібності до образотворчого мистецтва передалися їй від тата-електромонтера, який мав хист до малювання. Стати художницею Тетяна твердо вирішила у сьомому класі школи, коли мама – викладач ПТУ, відвела доньку до майстерні художника-оформлювача Якова Серебрієра. Там їй було довірено оформлювати щит – афішу для Райпобуткомбінату.
Згодом Тетяна Григорівна закінчила Дніпропетровське державне художнє училище та влаштувалася на роботу в Олександрійську дитячу художню школу. Автор цих рядків – також учениця Тетяни Усенко, найкращої у світі вчительки. Окрім іншого, Тетяна Григорівна викладала новий на той час предмет – скульптуру, і глина захопила її настільки, що стала справжнім покликанням. Талановита художниця створює неймовірні авторські витвори мистецтва. Точніше, створювала, бо сьогодні в Олександрії, на жаль, немає де обпалювати вироби з глини. А без цього вони недовговічні.
Усі свої знання, вміння, захоплення та професійні секрети Тетяна Григорівна передавала своїм учням. І йдеться не лише про скульптуру, а й про графіку, живопис, декоративно-ужиткове мистецтво, інтер’єрний дизайн.
Тетяна Усенко брала участь у багатьох виставках, у тому числі колективних. П’ять років тому до її 65-річчя в Олександрійському міському музейному центрі експонувалася персональна виставка художниці «Друге дихання», на якій були представлені роботи у техніці асамбляж – об’ємні композиції з різних предметів – від мушлі до кори дерев, від фурнітури до старого взуття, від годинників до оправи окулярів. Роботи просто вражаючі. Їх частина є і на діючій виставці.
З початку повномасштабного вторгнення Тетяна Усенко стала волонтеркою, плела маскувальні сітки у спільноті «Павучок». У той період, через гостре сприйняття подій в Україні, у неї народилося багато ідей, що втілені у роботи, які можна побачити на виставці. І все-таки надія на те, що в Україні настане мир, перемагає. Щодня хвилиною мовчання ми вшановуємо усіх загиблих, пам’ять про яких живе, як живуть і їхні душі. Впродовж двох років художниця жила в Іспанії, де разом із донькою, відомою мисткинею Марією Дитинюк, збирала допомогу для України.
«Недалеко від будинку, де я жила, можна було купити глину, і була можливість опалювати вироби. Тож я ліпила і чим могла віддячувала іспанцям, – згадує Тетяна Григорівна. – А ще в Іспанії дуже гарна природа, і я не могла пройти повз кору, яка просто лежала на землі, бачила в ній певні образи. Збирала мушлі, коріння, кору. Привезла в Україну пів валізи різних природних матеріалів. Оскільки привезла, то треба було щось із цього робити. Так і почалася робота над новими композиціями. Потім, коли дізналася, що у моєї учениці Наталії син служить в ЗСУ і має нагороди, захотілося допомогти військовим. Так виникла ідея проведення цієї благодійної виставки. Звісно, роки беруть своє. Не завжди все давалося легко. Але я завжди думаю: «А як же нашим хлопцям на фронті?» І продовжую працювати. Я не можу інакше. Головне – щоб ми все-таки зібрали допомогу нашим захисникам, тому що ми живемо, поки вони нас боронять».
Директорка Олександрійського міського музейного центру ім. А.Ф.Худякової Олена Луценко вручила Наталії Крутіковій та Тетяні Усенко Подяки й подарунки за участь у благодійній виставці, яка діятиме протягом місяця у другому корпусі Музейного центру за адресою: вулиця Перспективна, 14. Усі охочі можуть не лише переглянути унікальні роботи, а й придбати вподобані та тим самим долучитися до благородної справи.

Олена Карпачова