«Книжкова скарбничка» та iншi твори Олександра Вознюка

Олександр Вознюк – людина багатогранна і талановита. Професійний актор з вищою освітою і великим досвідом закінчив академію мистецтв, знімався у популярних телесеріалах. Сьогодні Олександр працює методистом в Олександрійському фаховому коледжі культури і мистецтв і грає на сцені у складі народного аматорського театру під керівництвом Тетяни Бессмольної. А ще він пише вірші, пісні, прозові твори, п’єси і казки, виконує авторські пісні приємним баритоном.

Нещодавно Олександр Вознюк видав книгу для дітей. «Книжкова скарбничка для друзів» надрукована у Запоріжжі накладом 100 примірників. До складу цієї невеличкої яскраво оформленої збірки увійшли дев’ять віршів. Комп’ютерний дизайн та верстку книги зробила бібліотекар Оксана Щекотова.
4 грудня в рамках тижня дитячого читання «Світло історій» автор презентував книжечку в Центральній бібліотеці для дітей Олександрійської міської ЦБС. На заході також був присутній директор коледжу культури і мистецтв, депутат міської ради, заслужений працівник культури України Іван Баранов, за сприяння якого і була видана збірочка.
Під час презентації Олександр Вознюк щиро спілкувався з дітлахами, відповідав на їхні запитання та ділився враженнями про свої улюблені дитячі книги. Автор розповів, як створювалася книга, що його надихнуло на написання віршів, а також вразив малюків захопливими фактами про світ літератури. Завершилася зустріч спільними фото та малюванням на тему книги й читання. Усі учасники презентації отримали не лише враження, а й солодкі подарунки. А подаровані МЦБС книги розійшлися по бібліотеках-філіях.
«У тому, що ця книжечка вийшла друком, я вдячний насамперед дівчатам-співробітницям Олександрійської центральної бібліотеки для дітей. Це великі трудівниці, завдяки знайомству з ними і з’явилася на світ «Книжкова скарбничка для друзів», написана мною за два дні і дві ночі», – підкреслив Олександр Вознюк.

Автор писав дитячі вірші й раніше. Перша збірка їх написана для доньки ще у 1987 році і має назву «Женина книга», але довго чекала вона свого часу, щоб вийти друком. Друга збірка – «Веснянка» – вийшла накладом 1000 примірників у видавництві, і була дуже популярною, діти читали її наввипередки, розповідає Олександр. Донька віднесла цю книгу до школи, і вчителька дала завдання учням написати твір по книзі і зробити малюнки. «Веснянка» містить вірші на актуальну тему захисту природи. Наступною була дитяча книжка «Посиденьки у білки», яку гарно оформила Наталія Бахтала у 2020 році. Вона наразі існує лише в електронній версії.
Чому саме дитяча книга? «Я з дітьми дуже давно, ще з 15-16 років у літніх таборах, і вони до мене завжди тягнуться. Я їм довіряю, а вони мені, – пояснює Олександр. – «Книжкова скарбничка для друзів» присвячена популяризації читання, фізичної активності, використання інтернету для навчання, а не лише для ігор. Нещодавно їду в автобусі, а якась молода мама, щоб дитина замовкла і сиділа тихо, сунула їй в руки телефон. Мене це вразило – навіщо таке робити зайвий раз? Батьки часто перекладають відповідальність за виховання дітей на школи і на позашкільні заклади, у тому числі бібліотеки. Бібліотекарі заслуговують лише вдячності за свою роботу. Дуже приємною була зустріч з дітьми, я отримав задоволення, спілкуючись з ними на презентації. Один вірш прочитав я, другий – Іван Баранов. Радію, що книга виявилася затребуваною. Знайомі з Італії, Швейцарії, Швеції, США, Канади дякують і передають побажання, щоб побільше писав, бо саме таких книг зараз не вистачає. Так, без інтернету зараз не можна, але там багато бруду. Треба читати книги і розвиватися, тож мої віршовані поради будуть корисними і для дорослих».
В Олександра Вознюка є багато матеріалу для наступних книг. Серед них – віршована поема «Таємниця Чорного лісу»:
Де річка Інгулець шумить,
Де Чорний ліс стоїть,
Гуляв колись батько Махно,
Було це, щоправда, давно…
Так давно, що у живих вже нікого немає,
Лиш один старий дід,
Скільки років йому, ніхто не знає,
Він у маленькому містечку під назвою Олександрія проживає.
У народі кажуть, що він махновський скарб охороняє,
Який той у Чорному лісі поховав, коли від Червоної армії поранений тікав.
Чорний ліс – великий лісовий масив у межах Кропивницького району Кіровоградської області. У ньому є Чорне озеро, з яким пов’язано безліч легенд та переказів. За однією з них, у Чорному озері затонула карета хана Гірея, виготовлена із чистого золота, вкрита діамантами і сапфірами. Інша розповідає про Нестора Махна, який наказав заховати тут награбовані скарби – і саме на основі цієї легенди Олександр Вознюк написав свій твір. Ну і отамани Республіки Чорний Ліс теж щось могли утаїти. Існують також перекази про невільників, яких татари переводили через цей ліс. І тих, хто зовсім вибивався із сил і не міг далі йти, кидали у Чорне озеро. Кажуть, їхні стогони і досі чути. Втім, є й інша версія походження цих звуків: у воді накопичується газ метан, який час від часу вибухає.
Вознюк розповідає ще одну чи то бувальщину, чи то легенду про скарби Махна. У 70-х роках в Олександрії в ювелірний магазин на центральній площі міста зайшли два хлопці. Їм дуже хотілося випити, а грошей не було. В однієї знайомої бабусі виманили золоту каблучку, яку й прийшли здати в ювелірний. Продавець відразу побачив, що виріб не простий, і відповів візитерам: зараз грошей немає, треба замовити, щоби привезли таку суму, зайдіть трошки пізніше. Довірливі хлопці так і зробили, але, коли вони повернулися, на них уже чекали. Де взяли золото? У бабці. Бабця розповіла, що по молодості у неї зупинявся Махно, який і подарував їй жменьку коштовностей з награбованого, які вона зав’язала у вузлик і берегла вдома.
А ще Олександр Вознюк – автор п’єс та сценаріїв. За його п’єсою режисерка Тетяна Бессмольна поставила виставу «Чорторий», яку втілив на сцені народний аматорський театр Юрія Дзбановського. За роль у цій виставі актор народного театру Андрій Літвінов отримав нагороду за кращу чоловічу роль на щорічному обласному огляді-конкурсі «Театральна весна Кіровоградщини» у 2024 році. Ця п’єса була написана Вознюком ще на першому курсі інституту і спочатку називалася «Польоти уві сні та наяву».
Є у письменника сценарій «З Новим роком, з новим щастям», за яким він мріє зняти повнометражний фільм в Олександрії і має надію, що так і буде.

Олена Карпачова