Індустріальний парк в Олександрії: «крига скресла»?

Як стало нещодавно відомо, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 902-р від 26 серпня 2025 р. включив Індустріальний парк «СТАН-ІНВЕСТ» в Олександрії до Реєстру індустріальних парків. Це можна розглядати як крок вперед до мети, яка не один рік стоїть перед міською владою і громадою Олександрії.

Цьому успіху передувала тривала і копітка робота цілого «загону» спеціалістів і посадовців міськради, про що вже розповідалося раніше «Олександрійським тижнем». Так само і попередній багаторічний шлях до мети був далеко не простим (про це розповімо нижче). А поки що, мабуть, не зайвим буде нагадати читачам, що являє собою сама ідея.
Отже, індустріальний парк (ІП або промисловий парк) — територія, виділена при плануванні міста для промислового розвитку. Метою створення таких парків є забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою та забезпечення контролю над виробництвом і впливом на довкілля. Порядок створення, діяльності індустріальних парків на території України регламентується законом України про «Індустріальні парки». Промислові парки зазвичай розташовуються на околицях міст або поза основними житловими районами міста, зазвичай забезпечуються гарною транспортною доступністю, в тому числі автомобільним і залізничним транспортом. Через це промислові парки часто створюються навколо портів, аеропортів, залізниць та інших транспортних вузлів, що дозволяє зменшити транспортні витрати. Часто створення промислових парків проводиться в рамках програм з економічного розвитку, а підприємствам у них надаються певні пільги.
Ініціаторами створення індустріальних парків можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні або фізичні особи, які мають право на створення індустріальних парків на землях державної, комунальної чи приватної власності. Індустріальний парк створюється на строк не менше 30 років. Уповноважений державний орган створює, веде та розміщує на своєму офіційному вебсайті Реєстр індустріальних парків. Для облаштування інженерної інфраструктури ІП може надаватися державна підтримка.
Такий підхід – вже добре перевірений часом спосіб економічного розвитку територій громад: індустріальні парки вже давно і успішно використовуються в багатьох розвинених країнах. Є приклади вдалого застосування їх і в Україні, хоча у нас розвивати ІП почали лише у 2012 році. Старт дав законопроєкт “Про індустріальні парки”, в якому вказано, що це – «облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої її учасники можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій». З боку держави індустріальними парками опікується Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
У травні 2022 року Верховна Рада схвалила два закони, які надають податкові та митні пільги для індустріальних парків. Зокрема, для резидентів парків передбачені економічні стимули: звільнення від імпортного ПДВ і мита при імпорті нового обладнання; від податку на прибуток на 10 років у разі ведення діяльності в межах індустріального парку, а також пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю від місцевої влади.
Такий тип освоєння території заснований на декількох концепціях:

1. Є можливість зосередитися для розгортання спеціалізованої інфраструктури (залізничні під’їзні шляхи, порти, потужні електричні джерела, джерела подачі газу тощо), що часто не під силу окремому підприємству.
2. Розгортання нового бізнесу стає більш дешевим, якщо використовується інтегрована інфраструктура в одному місці.
   3.Суміжні підприємства (особливо хімічної промисловості) можуть проєктуватися так, що в виробничому ланцюгу вони можуть взаємно доповнювати ланцюг виробництва товарів.
   4.Відокремлені райони для промислових цілей більш легко контролювати з точки зору екології.
   Таким чином, якщо коротко і доступно узагальнити сказане, індустріальний парк (ІП)– це належним чином облаштований майданчик, простір для інвесторів, бажаючих розвивати власне виробництво. Ініціатором створення ІП виступає місцева громада (в особі органу місцевої влади) на привабливих для інвестора умовах. Організовує виробництво (або виробництва) на такому ІП інвестор, якому ці умови будуть економічно вигідними для розвитку власного бізнесу.
   Разом з тим існують певні законодавчі норми і вимоги до ІП (про що вже згадувалося вище). Наприклад, минулого року міська рада вже погоджувала Концепцію ІП, але вона не пройшла остаточного погодження Мінекономіки через ряд об’єктивних факторів, які в принципі не залежали від місцевої влади і розробників Концепції ІП. Після чого Уряду країни була запропонована нова редакція цього проєкту.
   Отже, то була теорія. А ось що розповів у практичній площині з цього приводу «Олександрійському тижню» у спеціальному інтерв’ю заступник міського голови Олександрії з питань економіки Юрій Шклярук:
   – Шлях роботи над новою концепцією індустріального парку розпочався два роки тому. Першочерговим завданням на початковому етапі було виключити з реєстру комунальний індустріальний парк, який раніше планувалося створити і який вже був зареєстрований Кабміном. Причиною такого рішення стали багато обмежень: по-перше – відсутність фінансування на реалізацію цього проєкту, по-друге – неможливість будівництва майнового комплексу на тій земельній ділянці, оскільки її перетинає велика кількість високовольтних ліній електропередач, що є значною перешкодою, а також інші причини. (Мова йде про територію промислової зони в районі колишнього м’ясокомбінату та прилеглих до нього ділянок, що розглядалося, як майбутній ІП у проєкті 2016 р. – Прим. авт.).

Як альтернативний проєкт, який, на нашу думку, мав перспективу, ми розглядали виробничу територію приватного промислового виробництва «Віра-сервіс Інтермаш», оскільки там є вся необхідна виробнича інфраструктура – енергетичні, транспортні комунікації, промислові будівлі і споруди тощо. Ми розглядали це, як відповідне всім критеріям реєстрації і реалізації даного інвестиційного проєкту індустріального парку. Були проведені перемовини з власниками існуючого виробництва, вони погодилися з нашою концепцією, після чого власники почали вже самі займатися написанням концепції індустріального парку, яку потім наші депутати погодили для реєстрації в Уряді. Вона в процесі подальшого вдосконалення декілька разів змінювалася, потім її повторно розглядали на сесії міської ради для внесення різних коректив, тому що війна, очевидно, впливає і на фінансові можливості інвестора. Також і в процесі погодження концепції в профільних міністерствах – фінансів, економіки, екології робили різні зауваження, які потрібно було враховувати ініціатору створення індустріального парку. Тож зараз маємо дуже хороший сигнал від Уряду щодо створення індустріальних парків, яких на даний час уже зареєстровано досить багато по всій території України (хоча деякі з них ще залишаються, на жаль, тільки на папері). До нас двічі приїжджали з профільного комітету Верховної Ради, в тому числі заступник голови комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський з групою народних депутатів, які опікуються індустріальними парками. Слід зазначити, Д.Кисилевський – потужний лоббіст українських промисловців.
– Що ще, крім цього, дає підстави сподіватися на успішну реалізацію проєкту?
– На розробку концепції, її погодження і реєстрацію, на підтвердження фінансових можливостей перед профільними міністерствами тощо витрачено дуже багато наших зусиль і часу. З іншого боку, перед інвестором теж стоять зобов’язання: щокварталу він повинен звітувати про хід реалізації проєкту, і якщо виявиться, що він не активний, то його виключать з реєстру індустріальних парків. Тобто уряд створив такий запобіжник, щоб контролювати процес та щоб врешті-решт індустріальні парки не створювалися лише «на папері». Бо держава, зі свого боку, передбачає для інвестора відповідні пільги, і вони суттєві. Таким чином виходить, що і сам інвестор не зацікавлений вкладати кошти в те, що не запрацює. Отже, ми віримо в успіх нашого проєкту, тому що ці потенційні інвестори самодостатні – група промислових підприємств «СТАН КОМПЛЕКТ», яка опікується цим фактично. До неї входить колишній «Віра-сервіс Інтермаш» (зараз підприємство називається інакше) та інші підприємства, які розташовані по всій Україні. Вони є ініціаторами нашого парку, і маємо надію, що їхні наміри реалізуються, бо це приватний інвестор, який заявляє вагомі інвестиції (як уже згадувалося раніше – понад 300 мільйонів). В тому числі значна частина – їхні власні кошти.
– Якими можуть бути потенційні ризики нинішнього проєкту ІП?
– Звісно, війна може вносити досить серйозні корективи в реалізацію будь-якого інвестиційного проєкту: це і ресурси, і кадровий потенціал у розрізі мобілізаційного фактору (очевидно, що боронити країну від агресора є першочерговим завданням). Тому нестача кваліфікованих працівників робітничих професій має місце, на жаль, в різних сферах економіки.
Але разом з тим є і перспектива розширення індустріального парку: якщо на сьогодні це площа 11,6 гектарів, то в інвестора є можливості і наміри розширити ці виробничі площі для збільшення потужностей. Також варто додати, що після закінчення війни наша громада може створити такий собі кластер машинобудування. Адже потенціал громади в цьому плані достатньо великий: це виробництво і сільгоспмашинобудування, і підйомно-транспортного обладнання, про що знають і в Україні, і за її межами. Можна сказати, що згадане рішення Уряду – маленький успіх, елемент економічного поштовху для наповнення місцевого бюджету, адже всі резиденти, які будуть працювати в межах індустріального парку, згідно з відповідним законом, мають бути зареєстровані в нашій громаді і відповідно сплачувати податки до місцевого бюджету, головним з яких є податок на доходи фізичних осіб.
Ну і як уже згадувалося, перевага цієї концепції полягає в тому, що даний індустріальний парк фактично існує на готових потужностях – інфраструктура, енергетика, виробничі будівлі і споруди, залізничні й автомобільні шляхи. Це, до речі, перший приватний індустріальний парк, який зареєстрований на Кіровоградщині.
– Чи потребує обов’язкового вкладення коштів з міського бюджету створення або розширення ІП для приваблення інвесторів?
– Закон не забороняє вкладення коштів місцевої громади, але і не зобов’язує до цього. На даний момент роль міської влади була такою: вона сприяла виділенню необхідної земельної території (яка за вимогами законодавства повинна бути не менше 10 га) підприємству «СТАН-ІНВЕСТ»; розробці концепції ІП, її реєстрації, а також усім необхідним погодженням, про які вже розповідалося раніше. Міська влада брала участь у всіх виїзних нарадах та онлайн-нарадах: з представниками міністерств України (а це ціла низка відомств – від економіки і фінансів до екології), з обласною адміністрацією тощо. Тобто ми виконували всі необхідні організаційні завдання зі свого боку. А далі були питання інвестора, який подався на цей конкурс зі своїм пакетом документів. І вони, як бачимо тепер, теж схвалені Урядом держави. Тож тепер наші подальші кроки і завдання полягають у співпраці з інвестором.

Олександр Наріжний