І знову Іспанія!

Діти так довго мріяли про цей день, бачили його у снах, рахували години… і ось цей день настав! 29 вересня невеличка група з Олександрії – вісім учнів навчальних закладів міста і три супроводжуючих вчителя – відправилася в подорож до Іспанії. Всі знали, що все буде добре, оскільки дощ у дорозі – то на вдачу!

Автобусом – до Борисполя, далі – літаком до Мадрида, і знову автобус, але цього разу кінцева зупинка нашої подорожі – Саламанка, вічне місто студентів.

Саламанка зустріла нас тишею, спокоєм, чистими й охайними вуличками та нічними ліхтариками. Нас радо вітали в академії Местер та розмістили по кімнатах. Була третя година ночі, тож, виснажені довгою дорогою, всі пішли відпочивати з думками про те, що наступного ранку на нас чекає поїздка до Мадрида.

На комфортабельному автобусі дуже якісними дорогами ми швидко доїхали до столиці. З української осені ми потрапили в іспанське літо. В Мадриді +30! Обід на галявині в центрі Мадрида, піша прогулянка центром від площі Іспанії до музею Прадо – все це викликало відчуття казки. Невже це все відбувається з нами? Ми, звичайні олександрійці, прогулюємося центральними вулицями Мадрида, милуємося архітектурними пам’ятками та фотографуємося в найгарніших куточках столиці Іспанії! Всю дорогу наш гід Хосе з захватом розповідав нам легенди та неймовірні історії про Мадрид.

І ось нарешті музей Прадо – один з найкращих у світі. У ньому експонується понад 9000 творів мистецтва, серед них – полотна Веласкеса, Гойї, Ель Греко, Рафаеля, Тиціана, Боттічеллі, Караваджо, Веронезе, Фра Анджеліко, Босха, Рубенса, Дюрера, Рембрандта і Брейгеля.

Початок королівської колекції поклала королева Ізабелла ще в XVI столітті, потім аж до XIX століття її наступники доповнювали збірку. У Прадо одночасно може експонуватися близько 1500 творів мистецтва, в основному – живопис. Ми були вражені колекціями картин Гойї та Веласкеса. Взагалі, музей Прадо – це місце, де можна втратити відчуття часу та забути про все на світі, але нам потрібно було повертатися. На нас чекав робочий тиждень з уроками, екскурсіями та майстер-класами. Він відповідав програмі, яку склали з урахуванням усіх побажань з нашої сторони. Смачні сніданки, обіди та вечері, уроки, про які трохи пізніше, майстер-класи, конференції з історії та мистецтва, перегляд фільмів, прогулянки містом – усе це зробило незабутнім наше перебування в Саламанці.

Уроки та викладачі академії Местер заслуговують на особливу увагу, оскільки методика викладання дещо відрізняється від того, до чого школярі звикли на уроках в Україні. Учні навчалися в різних групах у залежності від рівня володіння мовою. На уроках панувала дружня та весела атмосфера, діти працювали в змішаних групах разом зі студентами з інших країн (Польща, Німеччина, Китай), готували спільні проекти тощо. Під час роботи на уроках та на конференціях учні з Олександрії показали високий рівень володіння іспанською мовою і знання історії та культури Іспанії. Всі дуже старалися та використовували кожен день для мовної практики і для того, щоб дізнатися щось нове про Іспанію.

На майстер-класах усі почувалися розкуто й були готові вчитися. Тепер усі вміють з таких простих продуктів, як картопля і яйця, приготувати іспанську тортилью. Якою ж вона вийшла смачною! А все тому, що була приготована з любов’ю. На майстер-класах із сальси та севільяни діти з задоволенням вивчали нові рухи та насолоджувалися атмосферою музики і танцю.

Щоденні екскурсії з нашим гідом Хосе – це занурення в історію міста та його ауру. Ми відвідали основні визначні пам’ятки Саламанки. До них відноситься, серед безлічі інших, Дім з мушлями. Він і справді був домом, а точніше особняком канцлера ордена святого Якова. Вулички, що павутиною розходяться в різні боки від цієї будівлі у стилі ренесанс, усіяні сувенірними крамничками, які так і хочеться назвати ставками. А все тому, що в них куди не глянь – усюди жаби! Допитливому туристові продавці з радістю пояснять, що rana – символ міста, живе вона на фасаді університету і побачити її – на удачу. Сам же університет засновано 1254 року. У ньому донині навчаються студенти: у стінах, які чого тільки не бачили за 800 років, сидять сучасні хлопці та дівчата зі смартфонами і вбирають знання. Тож помандрувавши в часі вдосталь і зовсім очманівши від архітектурних див, ми відпочивали в одному із затишних кафе. І попиваючи гарячий шоколад з чуррос, ми намагалися усвідомити, як в одному місті може бути стільки усього неймовірного, та як же нам пощастило все це побачити і відчути!

Дорога Саламанко, дякуємо за доброзичливий прийом, за смачні іспанські страви, за тепло і сонце, за посмішки людей та за те, що дозволила відчути себе європейцями хоча б на ці короткі 8 днів! Ми обов’язково повернемося, бо залишили в одному з твоїх затишних куточків частинку свого серця.

Олена Балуба, вчитель іспанської мови НВК
«ЗНЗ І-ІІІ ступеня №9 – спеціалізована школа»