Філософія протилежностей: художниця Катерина Капканець представила першу персональну виставку

Тренуючись малювати портрети, Катерина найшла у Рinterest зображення дівчини. На його основі вона зробила декілька робіт, зображуючи цю дівчину в окулярах і без, з зеленим та рожевим волоссям. І одного разу на ярмарку майстрів у парку Шевченка Катерина побачила … її. У жовтих окулярах, із волоссям зеленого кольору, навіть одяг такий, як вона малювала. А риси обличчя не залишали сумніву – це саме та дів=чина! Буває ж таке! Поки юнка не загубилася у натовпі, художниця підбігла до неї знайомитися і намагалася розповісти все й одразу. Дівчина спочатку нічого не розуміла, аж поки Катерина не взяла її за руку і не відвела до своїх робіт на виставці. Дивлячись на портрети, дівчина завмерла. Це здавалося нереальним. Так Катерина знайшла реального прототипа своїх портретів в Олександрії. Цікаво, що дівчина-прототип навчається в Олександрійському фаховому коледжі культури і мистецтв за спеціальністю образотворче мистецтво і реставрація. Її портрети можна побачити на першій персональній виставці робіт художниці Катерини Капканець, що відкрилася третього липня в Олександрійському міському музейному центрі на вулиці Перспективній, 14.

Виставка має назву «Чоловік і жінка – протилежності та єдине ціле». На ній представлена 21 картина, написана олійними фарбами. На відкриття виставки підтримати художницю завітали рідні, близькі, місцеві художники та поціновувачі мистецтва.
Катерина пише олійними фарбами портрети, пейзажі та натюрморти. У 2004 році вона закінчила Олександрійську дитячу художню школу, де навчалася у знаменитих художників Степана Ніколенка, Олександра Охапкіна та інших досвідчених викладачів. Закінчивши університет і отримавши економічну освіту, до 2015 року працювала у банку «Надра». Про захоплення малюванням згадала, будучи в декреті, коли шукала спосіб відволіктися від буденності. Відтоді хобі перетворилося на дещо більше, а згодом стало справою життя. З 2023 року Катерина бере участь у місцевих та Всеукраїнських колективних виставках, а також у ярмарках майстрів, бо художниця є членкинею творчого об’єднання «Олександрійський сувенір». Проте персональна виставка у неї перша. Звичайно, Катя дуже хвилювалася, але відкриття пройшло в настільки теплій атмосфері, що згадалися часи, коли в Олександрії активно працювала галерея VashArt – там теж було велелюдно на відкриттях виставок, які супроводжувалися фуршетами, квітами і добрими побажаннями.
«Я тривалий час ішла до цієї виставки, – зізналася художниця. – Звичайно, дуже хвилювалася. Але, завдяки підтримці багатьох людей, ця подія відбулася».

Виставку організувала та відкрила завідувачка краєзнавчого відділу Ольга Божко, а розміщувати картини допомагала директорка міського Музейного центру Олена Луценко, яка висловила радість з приводу того, що заклад щотижня відчиняє двері талановитим людям і дає можливість показати свою творчість. Щодня Музейний центр відвідують не лише жителі Олександрії та сусідніх громад, а й гості з різних областей України та з-за кордону. Олена Луценко привітала художницю з дебютною персональною виставкою та вручила подарунки і Грамоту Олександрійського міського музейного центру за внесок у розвиток культури та популяризацію образотворчого мистецтва.
Катерина розповіла, що вперше її роботи демонструвалися в колективній виставці до Дня міста у бібліотеці у співпраці з місцевими художниками. Хотілося персональну, але сумнівалася в собі: недостатньо робіт, не готова… Коли вступила до громадської організації «Олександрійський сувенір» та познайомилася з майстрами й майстринями, творчими людьми, надихнувшись їхніми прикладами, відчула силу та готовність презентувати свою творчість у персональній виставці. Тему «Чоловік та жінка» обрала тому, що зібралося багато картин із відповідними зображеннями та філософським контекстом, який художниця дуже любить. Кожен побачить у картинах Катерини свій сенс, свою історію, свій посил.
Виступаючі на відкритті підтримали дебютантку. Голова творчого об’єднання «Олександрійський сувенір» Наталія Шибанова наголосила, що Катерина Капканець є одним із облич громадської організації. Юлія Надточа, викладач ОДХШ, відзначила високий професійний рівень робіт художниці – композицію, деталізацію, майстерність, що красномовно свідчить про якість освіти у дитячій художній школі нашого міста та базові навички, які отримують її випускники. Вона побажала Катерині успіхів, адже у творчості немає меж досконалості. Художниця Наталія Ткаченко зауважила, що Катерина – наймолодша у когорті олександрійських художників і має свій впізнаваний стиль та креативні ідеї. Просто на виставці було вирішено, що художники також долучаться до ГО «Олександрійський сувенір» – для взаємопідтримки, взаємодопомоги і для того, аби спільними зусиллями збирати донати на ЗСУ.
Катерина назвала джерелом натхнення та підтримки свою родину:
– Діти часто виступають у ролі критиків, а чоловік стимулює продовжувати, коли опускаються руки. Вони спонукають мене розвиватися і бути прикладом для них, щоб вони могли мною пишатися. Донечка Полінка відвідує гурток малювання у БДЮТ і готується до вступу в дитячу художню школу.

Представлені на виставці картини художниця створювала впродовж двох років – відколи Катерина стала писати олійними фарбами, бо до цього працювала акрилом. Першими олією були написані портрети дітей – донечки та синочка (вони, до речі, разом із бабусею – мамою Катерини – завітали на відкриття виставки).
– Багато жінок переосмислюють своє життя у період декрету. Мабуть, у мене так і було. Коли молодша дитина пішла у дитячий садок, хотілося чимось себе зайняти, відволіктися. Спочатку перемальовувала, а потім намалювала чоловіку картину до дня народження. Йому дуже сподобалося, і саме він запропонував мені займатися цим більш професійно. Це було п’ять з половиною років тому, – розповіла художниця. – Свої перші картини я дарувала, і це були, в основному, портрети. Написані акрилом картини віддала на благодійність. Я завжди беру участь у благодійних виставках, де збираються кошти на ЗСУ.
– Катерино, у багатьох ваших роботах відчувається філософська концепція. Ви залишаєте її на розсуд глядачів чи прагнете, аби вони зрозуміли закладений вами сенс?
– Я люблю, коли над картиною треба розмірковувати, коли вона «говорить» з читачем, викликає роздуми та захоплення, доносить сенси. Емоційний відгук у глядачів не завжди може бути приємним, адже деякі картини зображують біль, смуток, негатив, проте вони також є частиною нашого життя.
– Чому саме чоловік і жінка? Який головний посил виставки?
– Чоловік, жінка, кохання, діти. За два роки у мене накопичилося декілька картин на цю тематику, і я вирішила, що вони можуть поєднатися в одну виставку. Звісно, дивлячись на мої картини, можна побачити, як чоловіки та жінки – дві протилежності – відрізняються одне від одного. Разом з тим із союзу цих протилежностей народжується нове життя. І ми не можемо існувати одне без одного. Так і у нас із чоловіком. Він у мене прагматичний, працює, заробляє гроші для родини. А я його надихаю і займаюся творчістю.
– Зараз у вас є бачення, в якому напрямку рухатиметеся далі? Є задуми створити щось нове?
– Так. Хочу малювати картини більшого розміру, великого формату. Вони також будуть на філософську тематику, там буде поєднання матеріалів. Я люблю експериментувати зі стилями, матеріалами та фактурами. На виставці є роботи різних стилів – поп-арт, декоративні, олійна пастель, акрилові маркери, різні фактури. Пласка картина – це не про мене. Я люблю, щоби було видно мазки – вони дають картині об’єм і характер.
Виставка робіт Катерини Капканець доступна до перегляду до кінця липня.

Олена Карпачова