Членство в Асоціації учасницького розвитку громад: сподівання і результати

Нещодавно, на черговій сесії Олександрійської міської ради було прийнято рішення про вступ до асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація учасницького розвитку громад». Як зазначалося у відповідному рішенні, Олександрійську міську раду в Асоціації представлятиме міський голова Сергій Кузьменко. Тим часом відомо, що Олександрія вже багато років є членом іншого об’єднання – Асоціації міст України. Чим відмінні між собою ці два об’єднання, що спільного між ними, а також яка мета вступу в нове громадське утворення та завдання, які воно покликане виконувати, – про це ми порозмовляли з начальником управління охорони здоров’я Олександрійської міської ради Тамарою Сакарою.

– Тамаро Вікторівно, для початку: як виникла нова Асоціація і яка мета вступу нашої громади (в особі міської ради) до неї?
– На сьогодні перед державними органами поставлено завдання про поновлення стратегій розвитку місцевих громад. З цим зіткнулася і наша територіальна громада, в рамках співпраці з Міжнародною організацією міграції це стало можливим, у тому числі і завдяки її фінансовій підтримці. І як одним із партнерів, який допомагав нам працювати над стратегією, є саме ця організація «Асоціяція учасницького розвитку громад». В доступних веб-джерелах, у соціальних мережах можна дізнатися про неї, що вона проводить різні сегментарні співбесіди з громадою, громадські обговорення; саме ось тут ми вперше і зустрілися з цією організацією, яка вже сьогодні дуже активно нам допомагає за фінансової підтримки Міжнародної організації міграції (МОМ).
Один із напрямків, як я вже зазначила, – це формування стратегії розвитку громади на наступні 10 років. Відповідно до державного завдання, вона має бути сформована і затверджена сесією міської ради вже в цьому році.
Ще одним із цікавих проєктів, за яким ми працювали саме з ними в рамках проєкту МОМ, – відновлення та посилення спроможності громад HREF. Так разом з Асоціацією була сформована дана громадська ініціатива і ми започаткували проєкт «Простір, здоров’я та згуртованість».
Отже, на сьогодні наше місто долучилося до цієї організації, і завдяки нашій постійній, спільній роботі ми матимемо змогу і надалі долучатися до проєктів, які будуть проводитися міжнародними донорами за участю Асоціації. Це дає нам можливість активніше брати участь у роботі з міжнародними фондами, відвідувати за їхньої підтримки і міжнародні виставки, і різні інші заходи. Тобто це дає нашій громаді можливість залучати до себе більше міжнародних донорів і розглядати всі проєкти через призму нашого подальшого розвитку в рамках стратегії розвитку нашого міста. Бо сьогодні всі завдання і проєкти, які їх виконують, мають працювати саме в координації з нашою стратегією.
– Що це дає нам у майбутньому і наскільки членство в Асоціації практично посилить нашу громаду за будь-яким напрямком – соціальним, економічним, чи ще за якимись іншими баченнями?
– Це той крок, який нас наближає до співпраці з грантодавцями, і таким чином посилить нашу спроможність в майбутньому.
– Тобто якоюсь мірою завдання співзвучні з Асоціацією міст України, але ці дві організації існують не пов’язано одна з одною, а паралельно і незалежно?
– Певною мірою так, але є і суттєві відмінності. Дуже багато міжнародних фондів спів-працюють саме з громадськими організаціями. Асоціація міст України має дещо адміністративний характер, в неї входять міські ради, наприклад. А тут ми говоримо про те, що це громадська організація, яка слугуватиме об’єднанню громади навколо ініціатив, переплетених зі стратегією. Асоціація міст більше працює на законодавчому рівні, співпрацює з органами влади. А це вже трохи інша робота, яка більше наближає нас до фондів і грантодавців. Можна бачити, що на сьогодні не тільки охорона здоров’я тісно спів-працює з Міжнародною організацією міграції, з ЮНІСЕФ, з ЮНОПС (Управління ООН з обслуговування проєктів ЮНОПС/UNOPS в Україні з 2016 року реалізує проєкти з відновлення інфраструктури, гуманітарного розмінування, закупівель медичного обладнання та підтримки державного управління. З 2022 року діяльність зосереджена на швидкому відновленні шкіл, лікарень та допомозі вразливим громадам. – Авт.), але й місто в цілому долучається до тих великих програм, які розглядаються на державному рівні. Це і програма відновлення України, де ми залучаємо кошти і ремонтуємо два наші міські навчальні заклади, це також велика підтримка міжнародних донорів через наші державні органи. Все це дає нам можливість залучати не тільки те, що заходить на державному рівні, а й безпосередньо від донорів.
– І вже є перші результати?
– Ще минулого року, коли ми працювали над стратегією, в її обговоренні дуже багато було виступів жителів громади про те, що є певні проблеми в галузі охорони здоров’я, що галузь потребує модернізації, нових підходів і рішень тощо. Звичайно, в рамках існуючого бюджету міста досить складно все це виконувати і залучати фахівців, які нам вкрай необхідні, оновлювати матеріально-технічну базу. Тому одним із джерел ми бачимо співпрацю саме з різними фондами та грантами. І от у травні минулого року нам випала можливість, де ми об’єдналися навколо однієї з ініціатив – це «Формування простору та згуртованості» на баці Центральної міської лікарні. До цієї ініціативи, крім Асоціації учасницького розвитку, долучилася і наша новостворена громадська організація медичних працівників ГО «Медичний простір Олександрії». В рамках цього проєкту ми реалізували ряд завдань та ще продовжуємо з цим працювати, самі для себе подовживши термін виконання, і я думаю, це стане нашою постійною роботою.
Але якщо говорити про перші реальні здобутки, то ми отримали можливість технічно вдосконалити хурургічне відділення: це високофункціональний, мобільний хірургічний стіл – сучасне обладнання, яке дозволяє хірургу вчасно зреагувати, змінити положення пацієнта, забезпечити кращий доступ до органів, які оперуються. Чесно кажучи, наші хірурги просто в захваті: такого стола у нас ще ніколи не було!
Також ми отримали монітор пацієнта, який дає можливість стежити за його станом під час хірургічних операцій і в післяопераційний період. Зі свого боку, до проєкту долучилася місцева влада: за рахунок коштів міського бюджету, як одні із складових цього проєкту, ми придбали лазерний хірургічний ніж. Цей медичний інструмент також розширяє сферу можливостей для операцій: оперування завдяки такій новації є менш травматичним, людина проводить менше часу в лікарні на відновленні в післяопераційний період. Це був один спільний проєкт для посилення хірургічного відділення: хірургічний стіл і монітор пацієнта були придбані Асоціацією учасницького розвитку за рахунок підтрики Міжнародної організації міграції, а лазерний ніж придбали за кошти місцевого бюд-жету. Загальна сума цього проєкту була 1,3 мільйона, 830 тисяч – кошти донорів, решта – місцевого бюджету. Все це вже працює на користь пацієнтів нашої громади.
– Якщо говорити про соціальну складову?
– Ми підсилюємо ефективність роботи медичних закладів за рахунок заходів профілактичної роботи. Громадська організація «Медичний простір Олександрії», яка існує трохи більше, ніж пів року, активно зустрічається з громадами різного статусу: молодь, пенсіонери, студентство, соціальні фахівці, що працюють з людьми похилого віку. Ми розповідаємо про найбільш поширені випадки захворювань та про методи профілактики, сподіваємося, нас почує громадськість про те, що треба у першу чергу вчасно дбати про своє здоров’я, пам’ятаючи, що це не тільки відповідальність лікаря, а й самого пацієнта.
Знову ж таки, це дасть нам можливість посилити роль медичних працівників у соціальній згуртованості нашої громади, коли люди будуть об’єднуватися, долучаючись до наших проєктів. Сподіваюся, такі заходи матимуть позитивні результати для здоров’я нашої громади в цілому. Алже ми ставимо перед собою це завдання з однією метою: нам потрібна здорова громада. Хоча дуже складно в час, коли триває війна, знаходити якісь можливості для підтримання свого ментального здоров’я, але над цим теж треба працювати всім, дбати один про одного, бачити своїх рідних поруч, вчасно звертатися за допомогою, і я думаю, що вдала реалізація цього проєкту дасть поштовх для реалізації інших ініціатив у разі потреби, тому що це справді цікаво і корисно. І якщо ми згадали про молодь, то тут ми бачимо і завдання профорієнтаційного напрямку: наше місто потребує лікарів, тому сподіваємося, що знайдеться відгук серед молодих людей, які захочуть вивчитись і працювати у своєму місті у майбутньому. Маю надію, що на той час ми матимемо для цього і відповідне матеріально-технічне забезпечення, сучасне медичне обладнання, а також усі інші гарні умови як для пацієнтів, так і для роботи медичних працівників.
Від автора на завершення – інформаційне повідомлення на веб-ресурсі Аосціації учасницького розвитку:
«У місті Олександрії створено «Простір здоров’я» на базі міської лікарні.
Разом із громадою ми провели консультації з мешканцями, під час яких визначили посилення медичних послуг як один із ключових пріоритетів. Саме так сформувалося спільне рішення розвивати цей напрямок.
Наступним етапом стала розробка ініціативи. Спільно з робочою групою ми сформували концепцію, яка відповідала запиту громади та реальним потребам медичного закладу.
У результаті було створено ініціативу «Простір здоров’я і згуртованості» на базі хірургічного відділення.
У межах ініціативи ми передали громаді операційний стіл, монітор пацієнта.
А сама громада зробила свій внесок та придбала хірургічний лазер. Це про партнерство, де кожен вкладається у спільний результат.
Мета – покращити якість і доступність медичних послуг, а також підвищити обізнаність про здоров’я.
Сьогодні ініціатива вже працює та розвивається. Медичні послуги надаються на базі лікарні, а просвітницькі заходи проходять як у самому просторі, так і на інших локаціях громади.
У межах ініціативи проводять: консультації пацієнтам з профілактики захворювань, лекції з медицини для працівників соціальної сфери, інтерактивні заняття для дітей у навчальних закладах
За кілька місяців роботи простору вже є відчутні результати: понад 160 осіб отримали необхідні медичні послуги, а ще понад 200 жителів долучилися до навчань і тренінгів.
Це приклад послідовного процесу – від діалогу з мешканцями до спільно розробленого рішення і його реалізації в громаді.
Ініціативу реалізовано у межах проєкту Міжнародної організації з Міграції (МОМ) «Відновлення та посилення спроможностей громад (HREF)», що реалізується у партнерстві з місцевою асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація учасницького розвитку громад» за фінансової підтримки Кредитної установи для відбудови (KfW)».

Олександр Наріжний