15.07
2015

Голова Олександрійської райдержадміністрації Андрій Олександрович Коломійцев  розповів про допомогу фронту від жителів району та особисту допомогу військовим.


– Андрію Олександровичу, як жителі Олександрійського району ставляться до ситуації на сході країни, чи допомагають військовим?
– Сьогодні Україна переживає дуже складні часи, адже ситуація на сході країни залишається досить напруженою. Звичайно, питання військового протистояння у східних регіонах країни турбує не лише жителів Олександрійського району, а й кожного, окремо взятого громадянина України. Адже це реальна загроза в масштабах усієї держави, а можливо й за її межами, і ми просто зобов’язані допомагати та підтримувати військових, які зараз перебувають у зоні АТО, захищаючи нашу країну.
Завдяки згуртованості, злагодженості, взаєморозумінню та тісній співпраці підприємців нашого району, бізнесових структур, голів сільських та селищних рад, звичайних жителів, яким небайдужа доля наших захисників, ми маємо змогу постійно допомагати нашим солдатам і підтримувати їх. Районна громада активно надає допомогу з ремонту та відновлення воєнної техніки на базах сільськогосподарських підприємств, збирає продуктові набори для передачі їх на фронт. Завдяки районним підприємствам, на потреби АТО вже відправлено 13 одиниць техніки, дизельне паливо та машинне масло, бензин і пропан. Закуплені та передані громадським і волонтерським організаціям тепловізори, бронежилети, взуття, формене обмундирування, гігієнічні набори та засоби обігріву.
Варто зазначити, що не лише дорослі переймаються питанням допомоги та підтримки солдатів у зоні АТО, а й маленькі громадяни нашої держави активно беруть участь у різноманітних заходах, що відбуваються в Олександрійському районі. Вони проводять цікаві флешмоби, акції зі збору коштів і продуктів харчування, які потім передають волонтерам, малюють малюнки, пишуть листи з найкращими побажаннями для бійців. Приємно усвідомлювати той факт, що наші діти відповідально ставляться до подібних заходів, виявляючи своє власне бажання допомогти та підтримати.
– Чи можна виділити окремі населені пункти, які найбільше допомагають військовим?
– Насправді це зробити дуже складно, адже сьогодні немає жодного населеного пункту в районі, який би відмовився надати допомогу. Завдяки підтримці керівників фермерських господарств, товариств Олександрійського району, голів сільських та селищних рад, у тісній співпраці з волонтерськими організаціями міста і району ми маємо змогу постійно реалізовувати потреби та надавати необхідну допомогу в зону АТО.
Окремо додам, що саме завдяки такому взаєморозумінню між місцевою владою та бізнесом, більшість мобілізованих з Олександрійського району були повністю забезпечені всім необхідним екіпіруванням та форменим одягом. Крім цього, протягом усього періоду служби мобілізованого матеріально підтримують, забезпечуючи його продуктами харчування, засобами гігієни, медикаментами та необхідною додатковою амуніцією.
– Ми знаємо волонтерські організації, які діють в Олександрії. Чи є такі організації на території району?
– Так, звичайно ж, у селах є волонтери. Це конкретні особи, які не мають жодного відношення до будь-яких волонтерських організацій. Як правило, це звичайні люди, що працюють на сільськогосподарських підприємствах району. Вони самостійно збирають допомогу солдатам і навіть особисто доправляють необхідні речі на фронт. Що стосується волонтерських організацій, які діють в Олександрії, то подібних в районі немає.
– За яких обставин Ви почали надавати допомогу військовим?
– Допомогою армії я почав займатися ще навесні 2014 року, коли обіймав посаду в агропромисловому підприємстві. На той час ситуація в країні ще не була такою складною, як зараз, адже конфлікт тільки починався. Спільним рішенням керівництва та працівників підприємства було організовано перший та найбільший блокпост в Олександрійському районі, а можливо, й в усій Україні. Наступним кроком у цьому напрямку було придбання бронежилетів і організація харчування для міліціонерів та добровольців, які на той час несли службу на блокпосту.
Сьогодні до мене, як до очільника району, досить часто звертаються волонтерські та громадські організації з проханням надати гуманітарну допомогу. Як правило, це продукти харчування, речі першої необхідності, медикаменти, технічні прилади та ін.
– Які волонтерські організації вже зверталися до Вас по допомогу?
– Особисто до мене за допомогою зверталися різні громадські та волонтерські організації міста. Серед них я можу назвати Координаційний центр волонтерів Олександрії, громадське формування «Славутич», «Союз солдатських матерів та дружин військовослужбовців», волонтерську групу «Допомога армії». Крім вищезазначених організацій, за допомогою постійно звертаються окремі волонтери, які самостійно передають гуманітарний вантаж у зону АТО. Налагоджена співпраця з волонтерами  Центрального ринку міста. Ми не відмовляємо в допомозі, розуміючи, що від нас залежить, яким саме буде завтрашній день для наших солдат.
– Ви розповідали про підприємства, які допомагають волонтерам забезпечувати всім необхідним наших хлопців у зоні АТО. Чи могли б Ви назвати їх або якимось чином виділити?
– Досить складне питання, адже фактично всі підприємства району, в тому чи іншому вигляді, надають допомогу армії. Деякі допомагають продуктами харчування, інші забезпечують матеріальним ресурсом, у залежності від потреб. Багато хто допомагає з ремонтом техніки. Так, нещодавно до Олександрійської районної державної адміністрації з проханням відремонтувати пошкоджений в зоні АТО броньований КамАЗ звернулося командування військової частини А1405. На це прохання зразу ж відгукнулися фермери Олександрійського району, надавши близько 64 тис. грн на відновлення. Були придбані для транспортного засобу нові колеса, акумулятори та запчастини.
Тому зараз зовсім некоректно говорити про будь-які переваги того чи іншого підприємства. Адже саме завдяки такій потужній підтримці з боку району ми надаємо необхідну допомогу.
– Ви згадували про громадське формування «Славутич». Як почалася співпраця з цією волонтерською організацією?
– Співпраця зі «Славутичем» почалася ще з перших днів мого перебування на посаді голови РДА, коли до мене особисто звернулися представники цього формування з проханням надати можливу  допомогу від району. На початковому етапі було визначено напрями і формат спільної діяльності та співпраці в рамках забезпечення необхідної гуманітарної допомоги. Зараз – це добре налагоджена співпраця нашого району з громадським формуванням.
Активісти «Славутича» постійно інформують про поїздки та надання допомоги, детально висвітлюючи всю інформацію про діяльність організації на власному інтернет-ресурсі. Треба зазначити, що це досить потужна організація, з чітко побудованою системою надання допомоги, яка має постійних спонсорів. Діяльність формування прозора та конкретна, гуманітарні обсяги є постійними та досить значними. Можна бути повністю впевненим, що допомога обов’язково буде доставлена до визначеного місця призначення.
– Які побажання Ви хотіли б передати військовим, які зараз перебувають в зоні проведення АТО?
– Є одне побажання. Хотілося б, щоб цей конфлікт якнайскоріше завершився, і всі, хто зараз перебуває в зоні АТО, повернулися додому, в мирне спокійне стабільне життя, живими та здоровими. Щоб наша країна нарешті повернула свої території в повному обсязі та назавжди перегорнула цю сторінку своєї історії.
Війна сьогодні дуже змінила українців, але змінила на краще. Вона зміцнила націю, створила цілком нову армію, глибоко закарбувавши бажання в кожного хлопчика стати справжнім патріотом своєї країни, справжнім захисником Батьківщини, вивчаючи військову справу. Про це свідчить проведення військово-патріотичних навчань, які нещодавно проходили у військовій частині 1405 в Знам’янському районі. Вперше в житті десятикласники мали змогу зробити кілька пострілів із вогнепальної зброї та набути певного практичного досвіду із військової підготовки. Я впевнений, що проведення таких занять згуртовує молодь, виховуючи в кожному з них патріота своєї країни. В України є майбутнє!

Наш кор.

, .

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Олександрійський тиждень

Олександрійський тиждень