Про мораторій на землю, податки та корупцію

        На фестивалі «Серпневий зорепад», який нещодавно відбувся в Пантазіївці, нам удалося не тільки поспілкуватися з ідейним натхненником і засновником цього свята – народним депутатом Верховної Ради Анатолієм Кузьменком, але і взяти у нього далеко не святкове інтерв’ю.

– Як, на Ваш погляд, відпрацювала Верховна Рада минуле півріччя?

– Хотілося б кращого, більш продуктивної роботи. Але відволікають внутрішні парламентські чвари і розбіжності. Постійно хтось з кимось об’єднується проти когось, постій- но виникають якісь опозиційні об’єднання, що відволікають від роботи. Сьогодні вимагають одного, завтра іншого. Тут більше власного піару, ніж бажання дійсно вирішувати проблеми нашої країни.

– Чи можливі перевибори до Верховної Ради?

– Думаю, що ні, та й немає в цьому потреби. Ми пам’ятаємо, що такі сценарії вже були в нашій історії, але нічого хорошого вони не принесли. Сьогодні є безліч невідкладних проблем, є війна на Сході країни, а якщо ми ще почнемо займатися перевиборами, то хто і коли буде працювати? Потрібно ламати протиріччя, шукати компроміси і робити спільну справу, для якої нас усіх, власне, і вибирав народ.

– Питання як до члена комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин: чи потрібно дозволити вільний продаж землі?

– Ні, цього не можна робити, поки не підготовлена нормативна і юридична бази, поки не будуть прийняті закони, що захищають фермера – вітчизняного виробника. Щороку ми спостерігаємо політичні спекуляції, що з 1 січня кожного наступного року буде знято мораторій і запроваджено вільний обіг сільськогосподарських земель. Це створює напругу в суспільстві. Скасування мораторію в умовах війни та економічної кризи є загрозою для національної та продовольчої безпеки нашої держави, яка може втратити наш головний ресурс – українські сільськогосподарські землі. Саме тому потрібно спочатку розробити об- ґрунтований і зрозумілий для будь-якого громадянина поетапний план дій держави щодо введення ринку землі і вже потім виводити землю на ринок.

– Анатолію Івановичу, Ви брали участь у розробці 19 законопроектів, більшість з яких пов’язана з сільським господарством. Один з проектів стосується земельних відносин («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції у сфері земельних відносин»). Наскільки важливо прийняття такого закону?

– Як відомо, від рівня економічної свободи залежать не тільки обсяги виробництва, експорту, ВВП, а й добробут громадян. Але цю свободу сковують різні бюрократичні перепони. Скасування багатьох дозвільних процедур значно спростить роботу бізнесу. Тому проектом закону пропонується скасувати інститут державної експертизи землевпорядної документації, інститут державного нагляду у сфері землеустрою, а також скасувати повноваження Верховної Ради України щодо узгодження зміни цільового призначення цінних земель.

– Сьогодні багато говорять про корупцію і, зокрема, на ринку зерна. Кажуть про величезні збитки для держави. Наприклад, тільки протягом останніх декількох років збитки від зловживань у державних компаніях склали понад 9 млрд грн.

– Це дійсно так. Про численні факти таких зловживань неодноразово повідомлялося в засобах масової інформації. Існування корупційних схем на державних підприємствах сфери АПК викликано недосконалістю законодавства на ринку зерна в Україні, яке дозволяє використовувати різні корупційні схеми за участю як внутрішніх посередників, так і офшорних компаній. Нами розроблений відповідний законопроект щодо протидії корупції в цій сфері. Ним пропонується зобов’язати трейдерів з державною часткою більше 50% купувати зерно і продукти його переробки тільки у сільськогосподарських виробників; зобов’язати укладати договори купівлі-продажу на відкритих аукціонах; заборонити державним суб’єктам здійснювати експортно-імпортні операції за участю компаній з офшорних зон.

– Ви виступаєте активним поборником відновлення і розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу і брали участь у розробці відповідного законопроекту. Про що він?

– Це один з найважливіших аспектів розвитку не тільки сільськогосподарського машинобудування, а й економіки країни в цілому. Сьогодні в агропромисловому комплексі України працює близько 50 тисяч господарств усіх форм власності. Їм потрібна величезна кількість техніки, але, за даними Міністерства агрополітики, до 70 відсотків працюючої техніки практично відпрацювали амортизаційні терміни. Вона морально і фізично застаріла і потребує заміни. Але що ми спостерігаємо? Аграріям активно нав’язують іноземну б/в техніку, яка трохи дешевше нової вітчизняної, але вимагає значних витрат на її утримання. На даний час вітчизняні виробники готові почати впровадження програм комплексної модернізації та оновлення застарілих машин на своїх підприємствах до рівня тих, що сьогодні серійно виготовляються. Відновлена техніка буде на 20-30% дешевше аналогічної нової, не поступаючись їй за технічними характеристиками, буде повністю конкурентоспроможною до нової і вживаної іноземної техніки. При цьому, за умови залучення існуючих програм державної підтримки, витрати на її придбання практично не перевищуватимуть 50% вартості аналогічних нових машин. Нашим законопроектом пропонується внести зміни до законодавства України, передбачивши можливість бюджетної підтримки закупівлі такої техніки як на державному рівні, так і на рівні місцевих бюджетів та територіальних громад. Розрахунки показують, що такий крок дозволить щорічно переоснащувати сільгосппідприємства України відновленими тракторами в кількості 600-700 одиниць. Також прийняття цього законопроекту дозволить створити умови для завантаження не тільки підприємств сільгоспмашинобудування, а й суміжних галузей. А збільшення обсягів виробництва призведе і до збільшення кількості робочих місць.

– Деякі з ваших законопроектів подані ще в минулому році. Коли ж парламент присту- пить до їх розгляду?

– Як бачимо, сьогодні на порядку денному є більш нагальні питання, але сподіваюся, що вже цієї осені прийде час винесення в сесійну залу і наших проектів.

– Багато бізнесменів скаржаться на великий податковий прес і звинувачують у цьому депутатів ВР.

– Я, як підприємець, добре їх розумію, але в тій економічній ситуації, в якій перебуває наша країна, говорити про зниження податків передчасно, адже іншого джерела наповнення бюджету сьогодні немає. Так відбувається в усьому світі. Тут вихід тільки один – розвиток бізнесу. Чим развинутіший бізнес, чим більше підприємців, тим менші повинні бути податки.

– Ваше ставлення до субсидій? Це благо для громадян чи проїдання тих же податкових надходжень?

– Зрозуміло, що існуюча система допомоги малозабезпеченим неефективна, тому я виступаю за перехід на адресну допомогу. Не можна нескінченно сидіти на субсидіях. Замість того, щоб впроваджувати ті ж енергозберігаючі технології, гроші вилітають у трубу і абсолютно не стимулюють до економії. У нас і так величезні борги перед іноземними кредиторами і МВФ, та їх рано чи пізно потрібно буде віддавати. Але перехід на монетарну систему допомоги потрібно робити вивірено, щоб не постраждали ті, хто дійсно потребує підтримки держави.

Сергій Гавриленко