Котельні на дровах: «страшилки» і реальність

Як уже неодноразово повідомлялося, в декількох олександрійських закладах освіти у нинішньому опалювальному сезоні були введені в експлуатацію котельні на альтернативному паливі згідно з державною програмою заміщення природного газу.

Конкурс на їх монтаж і експлуатацію виграла іногородня компанія, яка запропонувала місту найбільш економічно вигідні умови.  Та разом з тим досі незвичний для нас бізнес несподівано набув негативного розголосу як у площині економіки, так і безпеки довкілля: мовляв, заїжджі бізнесмени будуть утридорога дерти за вироблене тепло та ще й задимлювати наше повітря. Така інформація поширювалася не без допомоги ряду депутатів Олександрійської міської ради, котрі виступали під гаслом нібито захисту інтересів громади. З якою метою міська влада запроваджувала альтернативне опалення, в «ОТ» розповідалося вже неодноразово, а сьогодні ми зустрілися з представником компанії-підрядника, котра виконувала монтаж котелень, вона ж їх і експлуатує. Отже, Олександр Паршин, виконавчий директор ТОВ «Захід-Схід-Енерго», йому перше запитання: наскільки екологічно безпечним є опалення об’єктів соцсфери дровами?

– Ось переді мною технічний аналіз викидів в атмосферу при роботі котельні, можете поглянути. У ньому висновок екcпертизи: «Згідно з розрахунками, викиди об’єкта проектування в атмосферне повітря не створюють перевищення гранично допустимих концентрацій по жодній із забруднюючих речовин». Отож якщо вже не довіряти фахівцям… Що насправді виходить: коли люди бачать дим, це їх насторожує. А коли горить, наприклад, природний газ і виділяє у повітря продукти горіння, які є значно шкідливішими, але їх не видно, тоді всі спокійні. Ось ми звикли до кухонних газових плит: вони працюють зручно, не димлять. А те, що вони виділяють прямо у нас вдома – у приміщенні, де ми живемо, шкідливі сполуки свинцю, молібдену, фосфору й інші, так ми ж цього не відчуваємо, не бачимо, а тому й не хвилюємося! Зате коли горить дерево, з труби начебто валять клуби диму, і людей це лякає. Але не треба забувати, що у деревині, яка є паливом, вміст вологи – не менше 50 відсотків. А це означає, що при спалюванні тонни дров у повітря випаровується 500 кг води. Тобто з труби йде більше пари, ніж диму, але візуально їх начебто не відрізнити. Насправді ж «дим» буває білий і чорний. Якщо він чорний, то це продукти горіння у вигляді твердих часток, тобто сажа. Якщо білий, то це переважно пара. Крім того відомо, що викиди від спалювання деревини не містять ні вищезгаданих сполук, ні інших шкідливих газів із вмістом сірки, азоту, властивих, скажімо, для вугілля. Якщо говорити про технічні аспекти експлуатації, то все залежить від рози вітрів і висоти димової труби. Чим вища труба – тим більше розсіювання викидів. Дещо проблемною у цьому сенсі є котельня у ЗНЗ №9, де у зв’язку з умовами її розташування ускладнений рух повітря, іншими словами – немає протягів. Але ми вийдемо з ситуації таким чином: збільшимо потужність очисних циклонів (щоб зменшити вміст твердих часток у викидах і висоту труби) для кращого розсіювання викидів. До речі, проектом передбачена певна потужність циклонів, але як я вже сказав, ми збільшимо її , враховуючи специфіку розташування цього об’єкта.

– Дехто вважає, що ви приїхали і збудували котельні, де і як вам заманулося.

– Насправді все це визначено проектно-кошторисною документацією. Проекти для ЗНЗ №№ 1, 2, 9, 17, 20 були розроблені у 2014-2015 роках за бюджетні кошти. Також за кошти бюджету (тобто державні) будувались об’єкти у школах №№1, 9, 17. Місця розташування, висота труби, інші характеристики обладнання визначалися проектувальниками – солідною установою «Кіровоградагропроект». А Олександрійська міська влада запросила інвестора для того, щоб він добудував ці об’єкти, інакше будівництво їх за державні кошти завершилося б дуже не скоро, якщо взагалі б завершилось коли-небудь. Звичайно, мати всього одну чи дві районні газові котельні на все місто хоча й не дуже економно, зате принаймні зручно. Але зараз стоїть питання не лише економічне і соціальне, а й політичне: є постанова уряду країни, яка зобов’язує органи місцевого самоврядування зменшити обсяги споживання природного газу на 30 відсотків. І ми від цього нікуди не дінемося. А ще є умови євроінтеграції для України: до 2020 року на 20 відсотків замістити природні енергоносії відновлюваною енергетикою. А у нас зараз заміщення – уявіть, лише на 1,2 відсотка. Але і політичне питання дуже пов’язане з соціальним. Якщо Україна купує природний газ, то гроші неминуче витікають з держави за кордон – не має значення, на захід чи на схід, але витікають. А відновлювана енергетика працює на власних ресурсах: у даному випадку дає роботу лісовому господарству, деревопереробній галузі, яка з відходів деревини виробляє паливо, транспортуванню і нарешті – в Олександрії на наших об’єктах буде створено приблизно 50 робочих місць. Інвестор уже вклав у будівництво близько 10 мільйонів гривень, всього ж планується вкласти до 25 мільйонів. Але крім будівництва котелень і виробництва теплової енергії, ми плануємо розвивати ще й інший напрямок: щоб не возити паливні брикети з Рівненської області, бажано виготовляти їх з місцевих ресурсів. Працюємо не лише на Рівненщині, а й у Полтавській, Житомирській областях. Отже перспектива у даному напрямку є.

– Людей хвилює: мовляв, а чим саме вони там топлять, а раптом паливо з якимись домішками…

– Установки розраховані на деревину. Споріднена компанія виготовляє брикети з відходів деревообробки, «склеювання» брикетів відбувається виключно за рахунок пресування, тобто без будь-яких домішок. Виробництво має європейський сертифікат якості й експортує брикети у країни Західної Європи. За одну зміну виготовляється до 7 тонн брикетів. Але крім брикетів, наші котельні можуть працювати і на необробленій деревині, простіше кажучи – на дровах, що виходить значно дешевше.

– Але чи не стане таким чином «альтернативне тепло» дорожчим для наших закладів від того, яким вони забезпечувались централізовано від КП «Теплокомуненерго»?

– Від самого початку, коли ми тільки вели переговори з вашою міською владою, нам була поставлена умова, що одна «наша» гігакалорія буде дешевшою, ніж «газова» (тобто від КП «ТКЕ») на 100 гривень. Цієї умови ми зобов’язані дотримуватися за будь-яких обставин. Як було підраховано, надходження до міського бюджету від такої економії та за всіма іншими економічними показниками при експлуатації всіх перелічених котелень складуть близько 1,2 мільйона гривень на рік.

– Як здійснюватиметься контроль за чистотою довкілля?

– Спасибі за запитання. Нещодавно на сайті «Моя Олександрія» з’явилося повідомлення, що на котельні 9-ї школи ми начебто не допустили екологів для контролю, і воно мало певний резонанс. Повинен сказати, що це абсолютно нефахова інформація. Справа у тому, що ступінь забруднення повітря має контролювати санепідемслужба, і вона це може зробити у будь-який час і в будь-якому місці біля наших установок. А екологічна служба може перевірити, куди ми діваємо відходи (це питання урегульоване технічно від самого початку: деревна зола йде на добрива), а також процес горіння у його зоні, тобто «при вході в трубу». Але не в самій трубі чи поза нею. А тут приїхали перевіряючі і запропонували нам для своїх замірів прорізати спеціальні «лючки» в трубі… Звісно, ми цього не дозволили робити, оскільки це не передбачено проектом. Уявіть: у вашому автомобілі треба заміряти викиди газів в атмосферу. Але вам кажуть: «Будемо міряти не лише поза вихлопною трубою, а й у ній самій. Для цього проріжте нам дірку у вашому автомобілі». Як ви до цього поставитесь? За місяць роботи нашої котельні її перевіряли вже понад 10 разів і якби ми кожного разу різали дірки у димовому колекторі…

– Що ж, зараз деревина дешевша, ніж паливо, і за рахунок цього та інших факторів бізнес вашої компанії, навіть за умови 100-гривневої знижки за гігакалорію, залишається економічно виправданим. А раптом колись станеться диво і газ подешевшає настільки, що дров’яне тепло стане невигідним?

– Ми все одно триматимемо цю різницю за рахунок власного прибутку, зменшення витрат тощо, бо нам нікуди дітись: від наших послуг тоді відмовляться. Врешті-решт наші котельні при бажанні можна переобладнати на газові. Але мене дивує інше: у ваше місто прийшов інвестор, за власні кошти будує сам і добудовує те, на що у держави не вистачило грошей. Створює робочі місця і дає місту економію коштів, а йому натомість намагаються вставляти палиці в колеса… Хоча я розумію: просто тут у вас політичні чвари (так само, як і на вищих рівнях нашої держави). Комусь із місцевих політиків конче треба попіаритись на чомусь, і ми таким чином опинилися «між молотом і кувадлом». А може, нехай ті, хто так критикує нас і чинну міську владу за інноваційні проекти, продиктовані життям, самі спочатку щось корисне створять, побудують для міста? Хто їм заважає?

О.Осауленко