Вночi, на березi ставка…
Про тяжкий злочин, який стався у ніч з п’ятниці 13-го листопада на суботу наступного числа в Олександрійському районі, коротко розповіли місцеві ЗМІ. Але неординарність випадку, який вразив навіть багато до чого звиклих правоохоронців, спонукала редакцію “ОТ” з’ясувати деякі його подробиці.
Отже, місце події – с. Олександрівка і її всім відомий ставок, верхній у каскаді ставків. Ця водойма, як і інші, сполучені з нею, перебуває в оренді приватних підприємців. А щоб зберегти вирощувану ними рибу від несанкціонованого вилову, орендарями на ставку була організована охорона.
Того вечора сторож Микола, житель Знам’янського району Кіровоградської області, людина пенсійного віку, сидів біля вогнища поблизу свого пересувного “вагончика” – сторожки, встановленої неподалік офісу місцевого сільгосппідприємства, практично у центрі села. Разом з ним був знайомий – 43-річний Костянтин, місцевий житель. Чоловіки щось там гомоніли про своє, коли в осінній темряві їхню увагу привернули три постаті, які кудись прямували берегом. Час був пізній, близько 24-ї години, у цей час сільські трударі зазвичай уже дивляться третій сон, отож сторож, аби з’ясувати, кому не спиться в таку пору, увімкнув переносний ліхтар та спрямував його у бік прибульців….
А троє молодих місцевих мешканців тієї ночі не знали, куди себе подіти. Вісімнадцяти-дев’ятнадцятирічні парубки ніде постійно не працювали, до того ж принаймні двоє з них мали вкрай негативну репутацію серед односельців. Кажуть, вони завжди були схильні до пияцтва, бійок і крадіжок. І того фатального вечора трійка теж прийняла чималу “дозу” оковитої, але це не принесло даним особам душевного спокою: скоріше навпаки – завдяки пійлу, їхні душі просто рвалися до пригод. І привід знайшовся: трійцю страшенно обурив промінь ліхтаря сторожа, направлений на неї.
Ну як можна стерпіти таку неповагу! Та ще й від кого – немісцевого, “чужого” сторожа, який приїхав, розсиджуєься тут на березі “не свого”, а “нашого” ставка, та ще й заважає іншим гуляти берегом посеред ночі, світить ліхтарем куди попало… Цієї обставини для гуляк виявилося цілком достатньо, щоб з люттю накинутись на двох уже немолодих чоловіків, які їм у батьки годилися.
Власне, бійку зав’язали 18-річний Максим та 19-річний Сергій. А їхній компаньйон Володимир виявився трохи миролюбнішим, бити ні в чому не винних людей не став, а просто повернувся і спокійно пішов геть. І вийшло так, що на самому початку сутички місцевий Костянтин отримав сильного стусана і відлетів кудись у рівчак, випавши таким чином у темряві з поля зору нападників (принаймні такою є його розповідь). Трохи оговтавшись, чоловік потім непомітно виліз зі схованки і втік з місця пригоди. Єдине, що він здогадався зробити – це зателефонував в Олександрію родичам Миколи, що того б’ють.
А зовсім оскаженілі Сергій і Максим тим часом били людину довго та по-звірячому жорстоко. І коли до Олександрівки з міста примчали викликані родичі, вони знайшли Миколу на березі ставка у вкрай тяжкому, непритомному стані, кажуть, на ньому не було живого місця. Потерпілого відвезли до Олександрійської районної лікарні, але лікарям не вдалося його врятувати: через численні переломи ребер, забої тулуба, черепно-мозкову травму 61-річний чоловік помер у лікарні близько 6-ї години ранку…
Сергій і Максим наступного ж дня були затримані і взяті під варту правоохоронцями, їм оголошено про підозру у скоєнні злочину, що кваліфікується, як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, котре призвело до смерті потерпілого; стосовно їх ведуться слідчі дії. Правда, як повідомили нам працівники райвідділу поліції, згодом Олександрійський міськрайонний суд обрав їм інший запобіжний захід – домашній арешт. Затриманим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років. А жителі Олександрівки Костянтин і Володимир проходять по справі, як свідки події… (В інтересах слідства імена згаданих осіб змінені).
О.Осауленко
Залишити відповідь