“Перезавантаження влади” – це балачки

17 листопада відбулася прес-конференція з міським головою Степаном Цапюком, у якій взяли участь представники місцевих ЗМІ. Перше, що зацікавило журналістів, була ініціатива міської влади стосовно заборони збирання коштів, які вважаються батьківськими благодійними внесками, у дитячих садках та школах. Про незгоду з такою практикою вирішення матеріальних проблем навчальних закладів уже неодноразово заявляв міський голова на різних нарадах і засіданнях.

Але звичка збирати батьківські гроші на господарські потреби виявилася живучою: “Незважаючи на підписане мною розпорядження про згадану заборону, мені надходять скарги від батьків дітей, що у деяких дитсадках у них продовжують вимагати внески”, – сказав зокрема на останній апаратній нараді Степан Цапюк.

– Отже, чи зможуть обійтися без батьківських благодійних “дотацій” дитячі садочки і школи?

– Необхідність розпорядження про заборону отримання дошкільними і загальноосвітніми закладами добровільних пожертв від юридичних та фізичних осіб була викликана тим, що люди зараз переживають скрутні часи, і більшість батьків просто не в змозі фінансово допомагати навчальним закладам. З цього приводу за моїм дорученням було створено комісію, яка перевірила цільове використання коштів у кожній школі і дитсадку. Аналіз показав, що, з одного боку, внески часто є непосильними для батьків, а з іншого – загальні суми, які збираються нібито на миючі засоби та інші господарські речі у дитсадку, зосім невеликі, і вони не вирішують дороговартісних проблем. Наприклад, на закупівлю господарських товарів, про які я сказав, достатньо всього 300 тисяч гривень, їх легко можна виділити з міського бюджету та не вимагати ці кошти з молодих батьків, багатьом з яких зараз є проблемою навіть шматок хліба для родини.

Під великим питанням також доцільність збирання цих так званих благодійних коштів. Я не хочу звинувачувати всіх працівників дитсадків, що батьківські внески осідають у чиїхось кишенях, але те, що кошти витрачаються нераціонально, цей факт підтвердили перевірки.

Слід сказати, що після згаданого розпорядження завідуючі вже не згадують про батьківські внески, зате тепер роль збирачів грошей нерідко беруть на себе так звані батьківські комітети або просто окремі занадто активні батьки, які, напевне, намагаються завоювати собі авторитет перед вихователями та завідуючими і самі вже виступають з пропозиціями, наприклад, заміни вікон у дитсадках. За підрахунками потреб дитсадків, які нам представили, на заміну вікон у всіх дитсадках потрібно 5 мільйонів гривень! Я не розумію, чому саме зараз треба міняти всі вікна враз? Я сам перевірив одну з батьківських скарг, що у спальні такого-то дитсадка холодно і треба замінити вікно на пластикове. Без попередження прийшов, подивився. Що ж виявилось? У дитсадку не те що тепло, а жарко. А проблемне вікно утеплене підручними матеріалами. Тобто вихід знайдено на перший час. Так, згодом вікна будуть замінені у всіх дитсадках і без участі батьків, за рахунок міського бюджету, але планово і поступово, а не так, як комусь захотілося.

Далі, відповідаючи на запитання, Степан Цапюк торкнувся питання самоорганізації населення:

– Мене непокоїть те, що у 90 відсотків багатоквартирних будинків або зовсі відсутні старші будинків, або вони є, але не працюють. На це також скаржаться жителі, що, мовляв, нема кому вирішувати питання утримання і ремонтів будівель. Я хочу звернути увагу жителів міста на необізнаність багатьох з них з нинішнім станом речей: вже 5 років, як немає ЖЕКів та приватних підприємств, які їх заміняли. Давно працює служба єдиного замовника, на рахунках будинків є кошти, і кожен може проконтролювати їх використання. Так само використовувати їх на потреби свого будинку мешканці мають право самі і самі ж можуть обирати підрядника робіт. Але більшість людей досі цього не знає! І скаржаться, що у них такий-сякий старший будинку, який нічого не робить. Переоберіть його, візьміть ініціативу в свої руки, у місті вже достатньо прикладів, де люди самоорганізувались і навели ідеальний лад у своїх багатоповерхівках і дворових територіях. А влада, зі свого боку, буде вирішувати питання оплати праці старших будинків та голів квартальних комітетів, які належним чином виконуватимуть свою роботу.

Наступне запитання прозвучало так: чи будуть зміни у складі виконавчих органів міської ради та його виконкому після виборів та формування нового депутатського корпусу?

– Мене дивують виступи у ЗМІ деяких молодих людей про повне “перезавантаження” міської влади. Я питаю у таких випадках: владна команда минулу каденцію працювала нормально? Так, вона не відсижувалася ці роки у кріслах. То навіщо її міняти невідомо на кого – щоб у місті утворити хаос і безлад? Тому я заявляю: ні керівників владних структур, ні заступників міського голови, у яких є достатній досвід роботи, я змінювати не збираюсь.

Журналістів цікавило також питання відновлення роботи Молодіжного парламенту та такого нового громадського утворення, як Рада старійшин. Для чого це потрібно, запитали вони у міського голови.

– Зараз владам різних рівнів часто дорікають за непрозорість прийняття рішень. Молодіжний парламент кілька років тому існував у місті, і його депутати нерідко висували слушні ідеї для міської влади. Моя мета – відновити його роботу, для цього зараз розробляється Положення про Молодіжний парламент. А ще ширше залучити громадськість для визначення напрямків роботи владної команди допоможе Рада старійшин. Чисельність такої ради вирішальної ролі не грає, вона може бути і 30 чоловік, а критерієм підбору її складу буде, наприклад, досвід керівної роботи на різних посадах, громадянська свідомість тощо. Якщо ми, владна команда, розробляємо напрямки роботи, щоб зробити наше невелике місто ще красивішим і більш затишним, то його жителі повинні про них знати і схвалювати, або ж допомагати робити це злагоджено і з розумом. Отож існуюча Громадська рада, а також Молодіжний парламент і Рада старійшин вноситимуть свій внесок у загальну справу.

О.Іванченко