Тугі паски пільгових реформ

Ознайомившись в “ОТ” від 23.07.2015р. зі статтею “Творимо реформи – позбавляємо пільг” я вирішив висловити свої міркування з даного питання, щоб було зрозуміліше читачам і зокрема пенсіонерам та інвалідам І, ІІ та ІІІ груп правоохоронних органів, як саме Кабінет Міністрів та Верховна Рада України вирішили “запобігти фінансовій катастрофі та створити передумови для економічного зростання в Україні” за рахунок вищезгаданих категорій населення.

Під час революції гідності наші громадяни бажали рівності всіх перед державними законами, але не так сталося, як гадалося. Основним гаслом Майдану було повернути награбовані паном Януковичем та його оточенням кошти до державної скарбниці для поліпшення життя пересічних громадян, але вийшло, на жаль, “як завжди”. Минуло півтора року, але КМУ та парламент досі не спромоглися повернути гроші, вкрадені у народу України, і ми ще не почули жодної гучної судової справи стосовно цих багатств.

Зате ми постійно чуємо, що необхідно всім “затягнути паски”, але їх затягувати чомусь доводиться найбіднішим (і таких у країні більшість), а не олігархам та наближеним до них. КМУ та парламент постійно звертаються за кредитами по всьому світу, а це є не що інше, як “удавка” на шиї народу у даний час та для наших онуків і правнуків у майбутньому. Але повернемося до питання, яке порушувалося на зборах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів І-ІІІ гр. правоохоронних органів м.Олександрії та Олександрійського району (див.вищезгадану статтю). Згідно з Конституцією України (ст.17), держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Статтею 22 Конституції при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (це означає – не погіршує соціального стану громадян).

Ст. 58 Конституції: “Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. І ще одна стаття за № 64 Основного закону держави: “Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Та незважаючи на Конституцію, Закон про міліцію Верховна Рада і КМУ вирішили порушити і запровадити нововведення: віднині буде проводитись обчислення середньомісячного доходу сім’ї пільговика у розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, і він не повинен перевищувати величину доходу (1710 грн), який дає право на податкову соціальну пільгу згідно з Постановою КМУ від 4.06.2015р. за №389. Цим самим порушено Закон про міліцію для звільнених зі служби за віком, хворобою, або вислугою років.

Свого часу ми, працівники правоохоронних органів, при вступі на службу ознайомлювались як з нашими правами, так і з обов’язками, які гідно виконували весь час до виходу на пенсію згідно з законодавством. Оскільки закони та постанови, прийняті після нашого звільнення, зворотньої сили не мають, наша держава зобов’язана надавати ті пільги, які діяли до прийняття змін у новій редакції Закону про міліцію. Чому Верховна Рада та КМУ у своїх рішеннях не враховують, які затрати несуть пенсіонери, ветерани та інваліди І-ІІІ груп правоохоронних органів на ліки, харчування, ЖК-послуги, паливо і електроенергію? Адже одні тільки ліки обходяться цим людям близько півтори тисячі гривень на місяць, комунальні послуги за новими тарифами – в середньому більше 1 тис. грн, нинішні ціни на продукти харчування – взагалі захмарні. Тому не зрозуміло, чим керувалися чиновники КМУ, коли вирішили, що пільги мають залишитися лише тоді, коли середньомісячний дохід сім’ї на одну особу має бути не більшим 1710 грн. За моїми простими підрахунками, цей показник повинен бути не меншим 3700 гривень. Інакше при такому підході нашої держави до потреб пенсіонерів та інвалідів даної категорії – це геноцид і засіб для скорішого їх вимирання.

Прем’єр-міністр А.Яценюк часто повторює, що порятунок малозабезпечених громадян – в отриманні державної субсидії. Але ми, пенсіонери, ветерани та інваліди І-ІІІ гр. правоохоронних органів, вважаємо це великим приниженням не лише для нас, а й для населення України. Крім цього, субсидії – лише тимчасовий засіб, а ми, згідно з Законом про міліцію, мали законні пільги, які отримували і повинні були отримувати надалі довічно від держави, котрій чесно і добросовісно служили до виходу на пенсію за віком, хворобою та вислугою років.

Протягом 16-ти з половиною років своєї депутатської діяльності у місцевому самоврядуванні я керувався Конституцією, законами та постановами КМУ і завжди у сесійній залі підтримував рішення, які не погіршували прав та свобод громадян м. Олександрії й Олександрійського району. А за півтора року роботи нинішнього КМУ погіршилося життя всього населення України. Ціни на всі товари зросли за цей час у 10 і більше разів, гривня отримала шалений обвал і все населення дійшло межі зубожіння. Виходячи з цього, громадяни міста, району і всієї нашої країни повинні особисто дати оцінку роботи Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.

З повагою, Леонід Злакоман – депутат 4-х скликань органів місцевого самоврядування