Геріатричний пансіонат і його мешканці

Досягнення і плани
В Олександрійському геріатричному пансіонаті зі спеціальним відділенням тривають роботи з поліпшення умов проживання та підвищення якості догляду за підопічними. Минулого року розпочали підготовку до капітального ремонту даху на всіх корпусах.

Проєкт на 16 мільйонів гривень охоплює і житловий комплекс, і господарські споруди, – розповіла директорка Олександрійського геріатричного пансіонату зі спеціальним відділенням Олена Богоявленська. – У бюджеті на 2026 рік передбачені капітальні видатки, тож планується, що з настанням тепла розпочнуться ремонтні роботи. Ми постійно проводимо внутрішні ремонти, але без належного ремонту даху їхні результати тимчасові.
У 2025 році була оновлена витяжна система у харчоблоці і придбана нова сучасна техніка, що дозволяє готувати страви швидше та безпечніше. Відремонтовані мийні цехи – зняли стару плитку, приміщення оброблені проти плісняви. Наразі завершується ремонт варильного цеху. Все це виконано власними силами. Придбали нову плиту з духовою шафою. Є професійне обладнання – міксер, тістоміс, овочерізки, м’ясорубки, пароконвектомат, достатня кількість плит, але заклад потребує нової електричної пательні.

Впродовж минулого року геріатричний пансіонат працював за системою ХАССП (НАССР) – обов’язковою міжнародною системою управління безпечністю харчових продуктів. Вона переводить фокус із перевірки готового продукту на превентивні методи контролю ризиків , забезпечуючи відповідність вимогам ЄС та інших країн. Звісно, це вимагає додаткових коштів. Навіть звичайні дошки для обробки продуктів мають відповідати вимогам ХАССП. Зручні, якісні дошки у роздрібному продажі коштують приблизно 1000 грн за штуку. Тож, за словами Олени Богоявленської, шукали можливості зекономити і придбали необхідні товари в мережі «Епіцентр» за акційною ціною.
Позитивні зміни відбуваються й у внутрішньому житті пансіонату. Завдяки психологу, комунікації з дільничним поліцейським та роз’яснювальній роботі з підопічними, зменшилася кількість випадків порушення правил проживання.
Підписуючи договір із закладом на перебування у ньому та отримання послуг, підопічні беруть на себе відповідальність за дотримання умов і правил, де написано, що вживання алкоголю заборонено. А палити можна лише у спеціально відведених для цього місцях. Якщо людина порушує ці правила, вона притягується до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством. На неї накладається штраф. Він невеликий, але з урахуванням малого розміру пенсії для неї це суттєво. Були випадки, коли ми змушені були відраховувати підопічних за систематичне порушення правил перебування у закладі та договору.
Підопічними геріатричного пансіонату можуть стати особи з інвалідністю, одинокі, внутрішньо переміщені особи тощо. Рішення про влаштування особи у заклад розглядається і приймається на рівні управління соціального захисту населення. Можливий індивідуальний підхід – якщо, приміром, людина потребує догляду, але не одинока, має дітей, які за певних причин не можуть за нею доглядати. Такі випадки розглядаються комісією, за рішенням якої людей розподіляють в інтернатні заклади. Пакет документів подається до управління соціального захисту населення, яке передає їх в обласний департамент соціального захисту, який і надає направлення до закладу – геріатричного або психо-неврологічного, де є вільні місця.
Наразі в Олександрійському геріатричному пансіонаті зі спеціальним відділенням проживають 170 осіб, понад 50 із них – вимушені переселенці. Стаціонарна соціально-медична установа для постійного проживання літніх людей та людей з інвалідністю, включно з тими, хто звільнився з місць позбавлення волі, збудована у 1973 році та розрахована на 200 місць. Основний вид діяльності – надання послуг догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю пансіонат підпорядкований Кіровоградській обласній раді.
Він має 5 відділень, у тому числі чоловіче для інвалідів на візках, жіноче, змішане та для лежачих хворих. Підопічні проживають у кімнатах на декілька осіб, оснащених необхідними меблями та інвентарем.
Для надання допомоги літнім людям до закладу приїздять фахівці ЦНАПу, Центру надання правової допомоги та інших установ, восени 2025 року була мобільна амбулаторія ДУ “Кіровоградський обласний центр конт-ролю та профілактики хвороб МОЗ України”. Представники церков проводять служіння та заходи, а місцеві творчі колективи – як-от муніципальний професійний ансамбль «Мелодія» – концерти. Адміністрація пансіонату організовує для підопічних екскурсії – до парку ім. Шевченка, Олександрійського театру, бібліотек, музейного центру тощо.

Життєві історії, дружба і кохання
Підопічні пансіонату народилися, виросли, жили та працювали у різних містах і селах, але волею долі сьогодні їхнім домом став саме цей заклад. І люди пристосовуються, ні на що не нарікають, знаходять себе у новій якості, допомагають іншим.
9 січня свій день народження відзначила Олена Іванівна Ковач. Вона народилася у селі Мар’янівці Кіровоградської області З юних років знала, що таке справжня праця: вже з 13 років працювала в колгоспі у польових бригадах, допомагала рідним і. А в 18 років життя привело її до далекого Ашхабада, де вона стала монтером шляху на залізниці. Це важка, відповідальна робота, яка вимагає сили, витримки та відданості. З 2002 року Олена Іванівна живе в Олександрійському геріатричному пансіонаті. За цей час вона стала справжньою душею колективу: в неї багато друзів серед мешканців і персоналу. Її люблять за доброту, життєву мудрість і завжди позитивний настрій.

Також на початку січня свій ювілей зустрів Олександр Сухоруков. Він жив в Онуфріївці, де багато років працював автоелектриком. Та вже понад 20 років його домівкою є Олександрійський геріатричний пансіонат. Численні друзі цінують Олександра за щирість, почуття гумору та готовність підтримати словом і ділом.

Ніна Смирнова приїхала до пансіонату з селища Кодема Бахмутського району Донецької області, де вона багато років працювала дояркою. У пансіонаті швидко освоїлася, знайшла друзів, які цінують її за щирість та добре серце і знають: на цю людину завжди можна покластися. У вільний час Ніна в’яже шкарпетки для наших захисників і захисниць, вкладаючи в кожну пару турботу, тепло та любов. Її праця – це приклад людяності й великої душі.

Дехто з мешканців закладу відкриває у собі нові таланти, знаходить хобі, займається творчістю. Наприклад, Сергій Лежненко вирощує кімнатні рослини від скромних фіалок до розкішних фікусів і декоративних кактусів. Щодня він дбайливо доглядає за десятками горщиків, де ростуть і квітнуть фіалки, фікуси, папороті, кактуси тощо. Любов до квітникарства у чоловіка була ще з юності, але саме тут, у пансіонаті, хобі отримало нове дихання. Підопічний власноруч пересаджує рослини, розмножує їх живцями, стежить за режимом поливу та навіть експериментує з новими видами. «Коли дивишся, як розпускається бутон – ніби й сам молодшаєш», – з посмішкою говорить він. Його «зелений куточок» став не лише окрасою жилого крила, а й справжнім місцем відпочинку та зустрічей – інші мешканці з задоволенням заходять сюди поспілкуватися, поділитися порадами або просто помилуватися квітами. Працівники закладу радо підтримують ініціативу Сергія та навіть планують організувати невеликий майстер-клас із квітникарства для всіх охочих.

Давні подруги Олександра Ісупова та Ольга Чабан – завжди разом, підтримують одна одну в усьому. Їхня дружба справжня – міцна, щира й тепла. Олександра й Ольга дуже гарно співають. Їхній спів часто лунає в пансіонаті, і коли вони разом виходять на сцену чи просто співають у кімнаті, це завжди свято. Їхні пісні сповнені душевності, тепла, життєвої мудрості. Їх люблять слухати всі – і мешканці, і працівники. А ще ці жінки просто добрі, світлі люди, завжди усміхнені, готові підтримати, обійняти, поспівчувати чи розвеселити. Поруч з такими людьми стає тепліше, навіть у найважчі дні.

У стінах Олександрійського геріатричного пансіонату часто створюються подружні пари. Ось приклад: у закладі проживає надзвичайно талановита людина – Аркадій Швець, поет і композитор, чиї пісні сповнені щирості, тепла і чуттєвості. Поруч з ним – чарівна дружина, Наталія Ларіонова, яка є не лише коханою жінкою Аркадія, а й справжньою його музою. Саме вона надихає чоловіка на творчість, дарує йому натхнення та радість щодня. Їхнє кохання розцвіло у пансіонаті, де вони й узаконили свої стосунки. Їхній союз – це приклад щирої любові, підтримки та духовної близькості.

Отже, сьогодні Олександрійський геріатричний пансіонат зі спеціальним відділенням – не лише заклад соціального догляду, а й спільнота людей, де піклування поєднується з повагою, розвитком і людяністю. Попри виклики часу, тут крок за кроком створюють гідні умови проживання, підтримують активність і зберігають найцінніше — відчуття дому, потрібності та тепла у кожного мешканця.

Олена Карпачова